номер провадження справи 12/95/19
11.11.2019 Справа № 908/2338/19
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,
розглянувши матеріали справи № 908/2338/19
за позовом: Концерну "Міські теплові мережі" (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, буд. 4)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Хашковської Алли Олександрівни ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 10 115,83 грн.
Без виклику представників сторін
Концерн "Міські теплові мережі" звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою за вих. №б/н від 14.08.2019 до Фізичної особи-підприємця Хашковської Алли Олександрівни, в прохальній частині якої просить стягнути основний борг в сумі 60863,63 грн., пеню в сумі 1851,90 грн., три відсотка річних в сумі 243,77 грн., інфляційні витрати в сумі 551,13 грн. за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202868 від 01.10.2006.
При цьому на першій сторінці позовної заяви позивач зазначив, що ціна позову складає 10115,83 грн., в тексті позовної заяви вказує, що загальна заборгованість відповідача за укладеним договором складає 7469,03 грн. Разом з тим, до позову доданий розрахунок основного боргу, згідно з яким сума боргу складає 7469,03 грн.
В пункті 1 прохальної частини поданої позовної заяви позивач просить справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2019 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Ухвалою суду від 30.08.2019 позовну заяву Концерну "Міські теплові мережі" залишено без руху в порядку ч. 1 ст. 174 ГПК України.
09.09.2019 на адресу суду від позивача надійшла заява, відповідно до якої усунуто недоліки, які зумовили залишення позовної заяви без руху.
10.09.2019 на адресу суду від позивача надійшла уточнена позовна заява, зміст якої відповідає змісту первісно поданої позовної заяви. Позивач просить приєднати її до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2338/19, присвоєно справі номер провадження 12/95/19, визначено здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами без проведення судового засідання.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно із ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
Ухвалою суду від 10.09.2019 у справі № 908/2338/19 відповідачу запропоновано у строк до 27.09.2019 подати відзив на позовну заяву із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог. Також вказаною ухвалою повідомлено сторін, що додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення необхідно подати у строк до 10.10.2019.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом не скористався.
На адресу суду від відповідача надійшло повідомлення пошти з позначкою "за закінченням встановленого строку зберігання".
Так, місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" № 755-IV від 15.05.2003).
Згідно інформації, отриманої з офіційного сайту Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch вбачається, що станом на 11.11.2019 місцезнаходження відповідача відповідає адресі, на яку направлялись ухвали господарським судом у даній справі, а саме: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1. ст. 242 ГПК України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.
Частиною 6 (пунктами 4, 5) ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є, зокрема:
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, відповідача було належним чином повідомлено про розгляд даної справи, а судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом відповідно до ст. ст. 7, 8, 13 ГПК України.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 11.11.2019.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд встановив.
Позов мотивовано тим, що 01.10.2006 між Концерном "Міські теплові мережі", далі Теплопостачальна організація, та Фізичною особою-підприємцем Хашковською Аллою Олександрівною, далі Споживач, був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202868, далі Договір.
До вказаного Договору між сторонами укладені додаткові угоди від 01.03.2011 та від 01.03.2018.
Відповідно до п. 1.1. Договору за цим договором Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.
Згідно із п. 2.1. Договору теплова енергія відпускається Споживачу в Гкал згідно з Додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби:
- опалення та вентиляцію - на протязі опалювального періоду;
- підігрів води - протягом року;
- кондиціювання - по замовленню Споживача;
- інші технологічні потреби - по замовленню Споживача.
Підпунктами 3.2.6., 3.2.26. п. 3.2. Договору передбачені обов'язки Споживача, а саме: виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором, та щомісячно, у строки, визначені даним договором, повертати Теплопостачальній організації підписаний уповноваженою особою та належним чином оформлений акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді (далі - Акт).
Пунктом 5.1. Договору визначено, що облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом.
Умовами п. 6.1. - 6.4. Договору сторони визначили, що розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій формі відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (Додаток № 5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок Теплопостачальної організації. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію здійснюються Споживачем на підставі акту приймання-передачі теплової енергії у термін до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим. При наявності приладів комерційного обліку - обсяги спожитої теплової енергії визначаються за фактичними показниками приладів обліку. Споживачам, що не мають приладів комерційного обліку, обсяги фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно з договірними тепловими навантаженнями з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання Споживача у розрахунковому періоді.
Згідно із п. 6.5. Договору сторони дійшли згоди, що при перерахуванні коштів за теплову енергію у платіжному документі Споживач повинен зазначити район міста, номер та дату даного договору. За наявності заборгованості за даним договором Теплопостачальна організація зараховує кошти, що надійшли від Споживача, як погашення заборгованості за теплову енергію, відпущену у минулі періоди.
Пунктом 6.6. Договору сторони врегулювали питання приймання передачі документів за розрахунковий період, зокрема Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вул. Адмірала Нахімова, буд. № 4, тел. 33-00-65, 34-44-72, документи за розрахунковий період:
- рахунок-фактуру;
- акт приймання-передачі теплової енергії;
- податкову накладну (платникам ПДВ);
- акт звіряння розрахунків (за вимогою Споживача).
Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається:
- при отриманні нарочним - дата вручення представнику Споживача;
- при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена, у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів). В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, Споживач зобов'язаний надати Теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити з Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений пунктом 6.6.1. договору строк. У разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні у встановлений договором термін, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період. При отриманні заперечень в підписанні акту та доказів в обґрунтуванні заперечень до нього Теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акту вносяться відповідні коригування в акті наступного місяця. У разі відмови у прийнятті заперечень, Теплопостачальна організація надає нормативно обґрунтовану відповідь.
Пунктом 10.1. Договору передбачено, що цей договір набирає чинності з 01.10.2006 року і діє до 01.10.2007 року. Умови даного договору поширюються з 01.08.2005 року.
Відповідно до п. 10.2. Договору сторони визначили, що договір припиняє свою дію у випадках:
- взаємної згоди сторін про його припинення;
- прийняття відповідного рішення Господарським судом;
- ліквідації однієї із сторін.
Згідно із п. 10.4. Договору договір вважається продовженим на кожний наступний рік від дати, вказаної у п. 10.1., якщо не відбулася ні одна із обставин, вказаних у п. 10.2.
Матеріали справи свідчать, що договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202868 від 01.10.2006 укладений позивачем з Хашковською Аллою Олександрівною як фізичною особою-підприємцем.
Докази розірвання або внесення змін (в тому числі переоформлення вказаного договору на договір, укладений з фізичною особою Хашковською А.О. ) в матеріалах справи відсутні.
З матеріалів справи вбачається, що об'єктом теплопостачання за Договором є нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , опалювальна площа 71,71 кв.м.
Вказане приміщення належить на праві приватної власності Хашковській Аллі Олександрівні , що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 7419465 від 03.06.2005 та інформаційною довідкою № 152769725 від 16.01.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 14, на звороті, а.с. 15).
Разом з тим, в матеріалах справи міститься розрахунок теплового навантаження на опалення за фактичним теплоспоживанням 2017 року на об'єкт: магазин дитячого одягу та іграшок «Каспер» в житловому будинку по АДРЕСА_2 , який свідчить про те, що вказаний об'єкт використовувався в господарській діяльності ФОП Хашковської А.О .
Позивач в позові вказує, що на виконання умов Договору відпустив теплову енергію за період з жовтня 2017 року по травень 2019 на загальну суму 7988,09 грн., відповідач здійснив часткову оплату за спожиту теплову енергію в сумі 519,06 грн., відтак загальна заборгованість останнього перед Концерном «Міські теплові мережі» складає 7469,03 грн.
Оскільки відбулося несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, позивач намагається стягнути з відповідача пеню за загальний період з 20.12.2018 по 15.08.2019 в сумі 1851,90 грн. на підставі п. 7.2.8. Договору. Так, умовами вказаного пункту визначено, що в разі несплати або несвоєчасної оплати Споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3. цього Договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати Споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу (але не більше обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.
З посиланням на приписи статті 625 ЦК України, позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, в зв'язку з чим просить стягнути з нього три відсотка річних за загальний період з 20.11.2017 по 15.08.2019 в сумі 243,77 грн. та інфляційні втрати за загальний період з грудня 2017 по червень 2019 в сумі 551,13 грн.
Дослідивши зміст поданої в даній справі позовної заяви та доданий до нього розрахунок основного боргу, суд дійшов висновку про те, що в прохальній частині позову позивачем допущено описку в частині зазначення суми основного боргу, а саме: замість 7469,03 грн. помилково зазначено 60863,63 грн. Тобто ціна заявлених позивачем вимог складає 10115,83 грн.
Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір купівлі-продажу, різновидом якого є договір на постачання продукту, яким виступає теплова енергія та її види. Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що учасниками судового процесу є суб'єкти господарювання, в розумінні ст. 55 ГК України, тому до спірних правовідносин слід застосувати норми права, які регулюють питання постачання продукції - теплової енергії, зокрема договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
Так, згідно зі ст. 714 ЦК України, за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Тобто, положення про порядок оплати товару - теплової енергії, його ціни, порядку розрахунків потрібно брати із загальних положень, присвячених договору купівлі-продажу, а саме використовувати вимоги ст. ст. 655-697 ЦК України.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається з матеріалів справи, за період з жовтня 2017 по квітень 2018 та за грудень 2018 позивач відпустив відповідачу теплову енергію, про що свідчать акти приймання-передачі теплової енергії, зокрема:
акт № 202868 приймання-передачі теплової енергії від 31.10.2017 - на суму 218,70 грн.;
акт № 202868 приймання-передачі теплової енергії від 30.11.2017 - на суму 1757,52 грн.;
акт № 202868 приймання-передачі теплової енергії від 31.12.2017 - на суму 1853,78 грн.;
акт № 202868 приймання-передачі теплової енергії від 31.01.2018 - на суму 3980,52 грн.;
акт № 202868 приймання-передачі теплової енергії від 28.02.2018 - на суму 2629,98 грн.;
акт № 202868 приймання-передачі теплової енергії від 31.03.2018 - на суму 972,58 грн.;
акт № 202868 приймання-передачі теплової енергії від 30.04.2018 - на суму 127,26 грн.;
акт № 202868 приймання-передачі теплової енергії від 31.12.2018 - на суму 760,44 грн.
Разом з тим, відповідно до акту № 202868/1 приймання-передачі теплової енергії від 31.03.2018 був здійснений перерахунок по опаленню за січень 2018 на суму «-1622,93 грн.» (без ПДВ), за лютий 2018 на суму «-1424,37 грн.» (без ПДВ), за грудень 2017 на суму «-1277,53 грн.» (без ПДВ), за листопад 2017 на суму «-1211,18 грн.» (без ПДВ), за жовтень 2017 на суму «-112,77 грн.» (без ПДВ).
На підставі актів приймання-передачі теплової енергії позивачем були виписані рахунки на оплату, а саме:
- рахунок № 202868 від 31.10.2017 на суму 218,70 грн.;
- рахунок № 202868 від 30.11.2017 на суму 1757,52 грн.;
- рахунок № 202868 від 31.12.2017 на суму 1853,78 грн.;
- рахунок № 202868 від 31.01.2018 на суму 3971,24 грн.;
- рахунок № 202868 від 28.02.2018 на суму 2629,98 грн.;
- рахунок № 202868 від 31.03.2018 на суму 972,58 грн.;
- рахунок № 202868 від 30.04.2018 на суму 127,26 грн.;
- рахунок № 202868 від 31.12.2018 на суму 760,44 грн.
Таким чином, з урахуванням здійсненого перерахунку по опаленню за актом № 202868/1 приймання-передачі теплової енергії від 31.03.2018, та суми виставленого на оплату рахунка № 202868 від 31.01.2018, відпущена позивачем відповідачу теплова енергія за жовтень 2017 складає 83,38 грн. (218,70 грн. - 135,32 грн.), за листопад 2017 складає 304,10 грн. (1757,52 грн. - 1453,42 грн.), за грудень 2017 складає 320,74 грн. (1853,78 грн. - 1533,04 грн.), за січень 2018 складає 2023,72 грн. (3971,24 грн. - 1947,52 грн.), за лютий 2018 складає 920,74 грн. (2629,98 грн. - 1709,24 грн.), за березень 2018 складає 972,58 грн., за квітень 2018 складає 127,26 грн.
Разом з тим, позивач в позові зазначає, що відповідачем була здійснена часткова оплата за спожиту теплову енергію в сумі 519,06 грн.
З розрахунку основного боргу, доданого до позовної заяви, вбачається, що часткова оплата відповідача за спожиту теплову енергію була врахована в оплату боргу за грудень 2018, а саме в сумі 4,98 грн.
При цьому, в розрахунку позивач зазначає, що був здійснений перерахунок опалення за грудень 2018 на суму «-7,31 грн.», у зв'язку з чим вказує, що борг за грудень 2018 з врахуванням часткової оплати та перерахунку складає 748,15 грн.
Отже, загальна сума відпущеної позивачем відповідачу теплової енергії за Договором за період з жовтня 2017 по квітень 2018 та за грудень 2018, з врахуванням перерахунків та зазначеної позивачем часткової оплати, становить 5500,67 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивач направляв на адресу знаходження об'єкту теплопостачання відповідача рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період, на підтвердження чого до справи додані засвідчені копії реєстрів відправлених рахунків, актів приймання-передачі теплової енергії (а.с. 65-76).
Втім, акти приймання передачі теплової енергії за період з жовтня 2017 по квітень 2018 та за грудень 2018 відповідачем не підписувалися і не поверталися позивачу та жодних заперечень до них відповідач не надав.
В матеріалах справи міститься копія акту обстеження системи теплоспоживання від 05.02.2019 за адресою: АДРЕСА_2 , який складений в присутності Хашковської Алли Олександрівни. У вказаному акті зазначено, що приміщення ФОП Хашковської А.О. розташовано на першому поверсі 4-поверхового житлового будинку, з окремим входом. Система опалення житлового будинку однотрубна з верхнім розташуванням теплоносія, приєднана до теплової мережі централізованого теплопостачання ГВС житлового будинку - централізована. Система опалення приміщення спільна з системою опалення житлового будинку. Гаряче водопостачання централізоване, встановлений лічильник води IS - 1,5 зав. № 8031413 г.п 4 кв. 202, покази: 00063,272 м3. Цілісність пломб КП «Водоканал» та Концерну «МТМ» не порушені. Площа приміщення згідно договору купівлі-продажу складає 71,71 кв.м.
Як вбачається за матеріалів справи, позивачем заявлена до стягнення з відповідача також заборгованість за теплову енергію за період з січня 2019 по квітень 2019.
Зі змісту розрахунку основного боргу (а.с. 46) вбачається, що документами, які підтверджують нарахування боргу за теплову енергію за період з січня 2019 по квітень 2019 та за листопад 2018 є рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії від 31.01.2019, 28.02.2019, 31.03.2019, 30.04.2019 та від 30.11.2018.
Крім того, з розрахунку основного боргу вбачається, що за листопад 2018, січень 2019, лютий 2019 був здійснений перерахунок опалення на підставі акта від 31.03.2019.
Проте, до матеріалів справи акти приймання-передачі теплової енергії від 31.01.2019, 28.02.2019, 31.03.2019, 30.04.2019, 30.11.2018 позивач не надав. Також позивач не надав акт від 31.03.2019, на підставі якого здійснений перерахунок за опалення за листопад 2018, січень 2019 та лютий 2019.
Позивач надав до матеріалів справи лише рахунки на оплату теплової енергії за період з січня 2019 по квітень 2019. Відтак, суд позбавлений можливості дослідити факт постачання теплової енергії відповідачу за вказаний період та визначити розмір заборгованості.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію за період з січня 2019 по квітень 2019 в сумі 1968,36 грн. є недоведеними позивачем належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.
Відповідно до спеціальної норми права, передбаченої у статтях 24, 25 Закону України "Про теплопостачання" № 2633-IV від 02.06.2005 року споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, а також відповідних нормативно-правових актів.
Умовами п. 6.3. Договору визначено, що оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок Теплопостачальної організації. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію здійснюються Споживачем на підставі акту приймання-передачі теплової енергії у термін до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що відповідач не розрахувався з позивачем за спожиту за загальний період з жовтня 2017 по квітень 2018 та за грудень 2018 теплову енергію в повному обсязі, а наявність заборгованості за договором в сумі 5500,67 грн. підтверджена наявними в матеріалах справи доказами.
В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за договором щодо нездійснення в повному обсязі оплати за спожиту теплову енергію, та що строк її оплати настав, а наявність заборгованості в сумі 5500,67 грн. підтверджена актами приймання-передачі теплової енергії, виставленими до оплати рахунками за загальний період з жовтня 2017 по квітень 2018 та за грудень 2018, які є первинними документами, згідно яких проводяться розрахунки між сторонами у справі, з урахуванням проведеного перерахунку за опалення та зазначеної позивачем часткової оплати боргу. Відповідач доказів оплати заборгованості за спожиту теплову енергію за договором суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.
За такими обставинами, позовні вимоги Концерну "Міські теплові мережі" до Фізичної особи-підприємця Хашковської Алли Олександрівни про стягнення основного боргу підлягають задоволенню частково в сумі 5500,67 грн.
Фактичні обставини справи свідчать, що зобов'язання з оплати спожитої теплової енергії з боку відповідача залишились невиконаними належним чином.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Приписами ч. 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 року № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Матеріали справи свідчать, що позивач за несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором нарахував відповідачу пеню за порушення строків оплати спожитої теплової енергії в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на заборгованість з листопада 2018 по квітень 2019 за загальний період з 20.12.2018 по 15.08.2019 в сумі 1851,90 грн.
Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про її перерахунок, оскільки позивачем допущені помилки при нарахуванні пені, а саме позивачем невірно зазначені суми боргу, на які нараховується пеня, та невірно визначений період прострочення з урахуванням строку оплати, визначеного в п. 6.3. Договору.
Відповідно до п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Відтак, судом з власної ініціативи здійснено перерахунок пені за допомогою програми "Законодавство".
Пеня розрахована судом наступним чином:
1) на заборгованість за актом приймання-передачі теплової енергії від 31.12.2018 за грудень 2018, строк оплати якої згідно п. 6.3. Договору настав 24.01.2019, прострочка виникла з 25.01.2019
- за період з 25.01.2019 по 19.07.2019 (176 днів прострочення) подвійна облікова ставка НБУ від суми 748,15 грн. пеня складає 128,11 грн.
Враховуючи не доведення позивачем факту постачання відповідачу теплової енергії за Договором за період: листопад 2018 та з січня 2019 по квітень 2019, позовні вимоги про стягнення пені на заборгованість за вказаний період також не підлягають задоволенню.
За таких обставин, позовні вимоги Концерну "Міські теплові мережі" до Фізичної особи-підприємця Хашковської Алли Олександрівни про стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 128,11 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки мало місце прострочення виконання відповідачем зобов'язань з оплати спожитої теплової енергії, позивач з посиланням на приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача три відсотка річних за загальний період з 20.11.2017 по 15.08.2019 в сумі 243,77 грн. та інфляційні втрати за загальний період з грудня 2017 по червень 2019 в сумі 551,13 грн.
Дослідивши наданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних, суд дійшов висновку про їх перерахунок, оскільки позивачем допущені помилки, а саме позивачем невірно визначений період прострочення з урахуванням строку оплати, визначеного в п. 6.3. Договору.
Три відсотка річних розраховані судом наступним чином:
1) на заборгованість за спожиту теплову енергію за жовтень 2017 в сумі 83,38 грн., строк оплати якої згідно умов п. 6.3. Договору настав 24.11.2017, прострочка виникла з 25.11.2017
- за період з 25.11.2017 по 15.08.2019 (629 днів прострочення) від суми боргу 83,38 грн. три відсотка річних складають 4,31 грн.;
2) на заборгованість за спожиту теплову енергію за листопад 2017 в сумі 304,10 грн., строк оплати згідно умов п. 6.3. Договору якої настав 24.12.2017, втім оскільки це вихідний день в силу приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України, кінцевим строком оплати якої є 25.12.2017, прострочка виникла з 26.12.2017
- за період з 26.12.2017 по 15.08.2019 (598 днів прострочення) від суми боргу 304,10 грн. три відсотка річних складають 14,95 грн.;
3) на заборгованість за спожиту теплову енергію за грудень 2017 в сумі 320,74 грн., строк оплати якої згідно умов п. 6.3. Договору настав 24.01.2018, прострочка виникла з 25.01.2018
- за період з 25.01.2018 по 15.08.2019 (568 днів прострочення) від суми боргу 320,74 грн. три відсотка річних складають 14,97 грн.;
4) на заборгованість за спожиту теплову енергію за січень 2018 в сумі 2023,72 грн., строк оплати якої згідно умов п. 6.3. Договору настав 24.02.2018, втім оскільки це вихідний день в силу приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України, кінцевим строком оплати якої є 26.02.2018, прострочка виникла з 27.02.2018
- за період з 27.02.2018 по 15.08.2019 (535 днів прострочення) від суми боргу 2023,72 грн. три відсотка річних складають 88,99 грн.;
5) на заборгованість за спожиту теплову енергію за лютий 2018 в сумі 920,74 грн., строк оплати якої згідно умов п. 6.3. Договору настав 24.03.2018, втім оскільки це вихідний день в силу приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України, кінцевим строком оплати якої є 26.03.2018, прострочка виникла з 27.03.2018
- за період з 27.03.2018 по 15.08.2019 (507 днів прострочення) від суми боргу 920,74 грн. три відсотка річних складають 38,37 грн.;
6) на заборгованість за спожиту теплову енергію за березень 2018 в сумі 972,58 грн., строк оплати якої згідно умов п. 6.3. Договору настав 24.04.2018, прострочка виникла з 25.04.2018
- за період з 25.04.2018 по 15.08.2019 (478 днів прострочення) від суми боргу 972,58 грн. три відсотка річних складають 38,21 грн.;
7) на заборгованість за спожиту теплову енергію за квітень 2018 в сумі 127,26 грн., строк оплати якої згідно умов п. 6.3. Договору настав 24.05.2018, прострочка виникла з 25.05.2018
- за період з 25.05.2018 по 15.08.2019 (448 днів прострочення) від суми боргу 127,26 грн. три відсотка річних складають 4,69 грн.;
8) на заборгованість за спожиту теплову енергію за грудень 2018 в сумі 748,15 грн., строк оплати якої згідно умов п. 6.3. Договору настав 24.01.2019, прострочка виникла з 25.01.2019
- за період з 25.01.2019 по 15.08.2019 (203 дні прострочення) від суми боргу 748,15 грн. три відсотка річних складають 12,48 грн.
Враховуючи не доведення позивачем факту постачання відповідачу теплової енергії за Договором за період з січня 2019 по квітень 2019 позовні вимоги про стягнення трьох відсотків річних на заборгованість за вказаний період також не підлягають задоволенню.
Так, з врахуванням викладеного, за розрахунком суду, загальна сума трьох відсотків річних складає 216,97 грн.
За таких обставин, позовні вимоги Концерну "Міські теплові мережі" про стягнення з Фізичної особи-підприємця Хашковської Алли Олександрівни трьох відсотків річних підлягають задоволенню частково в сумі 216,97 грн.
Дослідивши наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат, суд дійшов висновку про їх перерахунок, оскільки позивачем допущені помилки, а саме: інфляційні витрати на заборгованість за листопад 2017, грудень 2017, січень 2018 та лютий 2018 нараховані в більшому розмірі.
Інфляційні витрати розраховані судом наступним чином:
1) на заборгованість за спожиту теплову енергію за листопад 2017 в сумі 304,10 грн., строк оплати згідно умов п. 6.3. Договору якої настав 24.12.2017, втім оскільки це вихідний день в силу приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України, кінцевим строком оплати якої є 25.12.2017, прострочка виникла з 26.12.2017
- за період з січня 2018 по червень 2019 від суми боргу 304,10 грн. інфляційні витрати складають 41,90 грн.;
2) на заборгованість за спожиту теплову енергію за грудень 2017 в сумі 320,74 грн., строк оплати якої згідно умов п. 6.3. Договору настав 24.01.2018, прострочка виникла з 25.01.2018
- за період з лютого 2018 по червень 2019 від суми боргу 320,74 грн. інфляційні витрати складають 38,80 грн.;
3) на заборгованість за спожиту теплову енергію за січень 2018 в сумі 2023,72 грн., строк оплати якої згідно умов п. 6.3. Договору настав 24.02.2018, втім оскільки це вихідний день в силу приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України, кінцевим строком оплати якої є 26.02.2018, прострочка виникла з 27.02.2018
- за період з березня 2018 по червень 2019 від суми боргу 2023,72 грн. інфляційні витрати складають 224,60 грн.;
4) на заборгованість за спожиту теплову енергію за лютий 2018 в сумі 920,74 грн., строк оплати якої згідно умов п. 6.3. Договору настав 24.03.2018, втім оскільки це вихідний день в силу приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України, кінцевим строком оплати якої є 26.03.2018, прострочка виникла з 27.03.2018
- за період з квітня 2018 по червень 2019 від суми боргу 920,74 грн. інфляційні витрати складають 91,06 грн.
Розрахунок інфляційних витрат на заборгованість за спожиту теплову енергію за жовтень 2017, березень, квітень та грудень 2018 здійснений у відповідності до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Враховуючи не доведення позивачем факту постачання відповідачу теплової енергії за Договором за період з січня 2019 по квітень 2019 позовні вимоги про стягнення інфляційних витрат на заборгованість за вказаний період також не підлягають задоволенню.
Так, з врахуванням викладеного, за розрахунком суду, загальна сума інфляційних витрат складає 527,21 грн.
За таких обставин, позовні вимоги Концерну "Міські теплові мережі" про стягнення з Фізичної особи-підприємця Хашковської Алли Олександрівни інфляційних витрат підлягають задоволенню частково в сумі 527,21 грн.
Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.
При розгляді даної справи судом врахована позиція, викладена Верховним Судом в постанові від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18, а саме: «За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном».
Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 4 ст. 240, 247-252 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги Концерну "Міські теплові мережі" до Фізичної особи-підприємця Хашковської Алли Олександрівни задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Хашковської Алли Олександрівни, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , на користь:
- Концерну "Міські теплові мережі", юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, буд. 4, код 32121458, основний борг в сумі 5500 (п'ять тисяч п'ятсот) грн. 67 коп. на п/р зі спеціальним режимом використання № НОМЕР_2 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», код МФО 313957, видавши наказ.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Хашковської Алли Олександрівни, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , на користь:
- Концерну "Міські теплові мережі", юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, буд. 4, код 32121458, пеню в сумі 128 (сто двадцять вісім) грн. 11 коп., три відсотка річних в сумі 216 (двісті шістнадцять) грн. 97 коп., інфляційні витрати в сумі 527 (п'ятсот двадцять сім) грн. 21 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1210 (одна тисяча двісті десять) грн. 23 коп., на п/р № НОМЕР_3 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», код МФО 313957, видавши наказ.
3. У задоволенні позовних вимог Концерну "Міські теплові мережі" до Фізичної особи-підприємця Хашковської Алли Олександрівни про стягнення основного боргу в сумі 1968,36 грн. відмовити.
4. У задоволенні позовних вимог Концерну "Міські теплові мережі" до Фізичної особи-підприємця Хашковської Алли Олександрівни про стягнення пені в сумі 1723,79 грн. відмовити.
5. У задоволенні позовних вимог Концерну "Міські теплові мережі" до Фізичної особи-підприємця Хашковської Алли Олександрівни про стягнення трьох відсотків річних в сумі 26,80 грн. відмовити.
6. У задоволенні позовних вимог Концерну "Міські теплові мережі" до Фізичної особи-підприємця Хашковської Алли Олександрівни про стягнення інфляційних витрат в сумі 23,92 грн. відмовити.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 11.11.2019 року.
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.