ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
08 листопада 2019 року Справа № 902/89/19
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Олексюк Г.Є. , суддя Гудак А.В.
секретар судового засідання Мазур О.Г.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
третьої особи ОСОБА_1 - не з'явився
третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Солум" - не з'явився
третьої особи Акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ" - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу відповідача Виробничо-комерційної фірми "Комета" ЛТД товариство з обмеженою відповідальністю
на рішення Господарського суду Вінницької області від 15.05.2019 р. ухвалене суддею Міліціановим Романом Валерійовичем о 13:00 год. у м.Вінниці, повний текст складено 27.05.2019 р.
у справі № 902/89/19
за позовом: Жмеринської міської ради Вінницької області, вул. Центральна, 4, м. Жмеринка, Вінницька обл.
до Виробничо-комерційної фірми "Комета" ЛТД товариство з обмеженою відповідальністю, вул. Келецька, буд. 53, кім. 235, м. Вінниця, 21027
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1. ОСОБА_1 , м. Жмеринка
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Солум", вул. Шота Руставелі, буд . 16, м. Київ
3. Акціонерного товариства " ПІРЕУС БАНК МКБ", вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ
про стягнення 78675,83 грн.
Відповідно до рішення Господарського суду Вінницької області від 15.05.2019 р. задоволено позов Жмеринської міської ради Вінницької області до Виробничо-комерційної фірми "Комета" ЛТД товариство з обмеженою відповідальністю.
Відповідно до рішення суду підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Комета" ЛТД на користь Жмеринської міської ради Вінницької області 78675,83 грн. збитків, заподіяних тимчасовим зайняттям земельної ділянки, розташованої за адресою: Вінницька область м .Жмеринка вул.Одеська,21 за період з 20.04.2017 р. по 31.10.2017 р.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Комета" ЛТД подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в позові.
Скаржник зазначає, що в основу оскаржуваного рішення покладено позицію позивача без врахування аргументів, наданих відповідачем у справі. Вважає, що незаконність та необґрунтованість рішення суду полягає у неправильному застосуванні норм матеріального права, зокрема Земельного Кодексу України, Цивільного Кодексу України, Господарського Кодексу України, щодо підстав стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, неправильного застосування нормативно-правового акту, який не підлягав застосуванню та порушення норм процесуального права, оскільки рішення суду базується на припущеннях. Тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Пояснює, що Виробничо-комерційна фірма "Комета-ЛТД" станом на момент розгляду справи є власником 92/100 частки будівлі лазньо-прального комплексу, тому наявність на земельній ділянці об'єктів нерухомості, належних на праві власності відповідачу, свідчить про те, що у нього виникло право на користування частиною земельної ділянки в силу закону, тому відсутні підстави стверджувати про тимчасове зайняття земельної ділянки.
За твердженнями позивача, з 2007 року по 2012 року відповідач здійснював оплату орендованої земельної ділянки, що підтверджує факт використання земельної ділянки.
Скаржник доводить, що набуття відповідачем у власність нежитлової будівлі є лише тим правовим фактом, який породжує у відповідача цивільний обов'язок оформлення правових підстав користування земельною ділянкою безпосередньо під цією будівлею.
Доводить, що земельна ділянка, за адресою Вінницька область м. Жмеринка, вул.Одеська, 21, площею 0,1981га не має визначених меж та кадастрового номеру, а інформація про неї не занесена до Державного земельного кадастру. Тому згідно ст. 79-1 Земельного кодексу України, земельна ділянка, є не сформованою та не може бути об'єктом цивільних прав, що свідчить про неможливість отримання доходу у вигляді орендної плати за період з 20.04.2017 р. по 31.10.2017 р. Вважає передчасним висновок суду, що внаслідок не оформлення відповідачем своїх прав на земельну ділянку позивач втратив дохід, який міг отримати внаслідок здачі в оренду даної земельної ділянки, до її формування як об'єкта цивільних прав.
Скаржник зазначає, що відсутність земельної ділянки з власним кадастровим номером та чіткими геопросторовими межами не дає можливість встановити площу земельної ділянки та розрахунок суми стягуваних збитків. Заперечує розмір земельної ділянки, який зазначений у позовній заяві та розрахунку, з яким погодився суд першої інстанції.
Скаржник не погоджується з обрахуванням позивачем збитків на підставі Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, та заперечує наявності у діях відповідача повного складу цивільного правопорушення, який повинен складатись з чотирьох елементів: наявність шкоди, протиправної поведінки заподіювана шкоди, причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювана та вини.
Звертає увагу, що відсутня протиправна поведінка відповідача у користуванні земельною ділянкою під будинком в силу набуття її в законний спосіб.
Також звертає увагу суду, що в даному випадку розрахунок збитків у вигляді неодержаного прибутку проведено некомпетентним суб'єктом без використання Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. № 963, що є порушенням норм матеріального права, яке допустив судом у застосуванні до спірних відносин.
Відтак, вищенаведеними доказами та аргументами спростовується висновок суду першої інстанції щодо наявності у діях відповідача повного складу цивільного правопорушення, оскільки в даному випадку відсутня протиправна поведінка відповідача у користуванні земельною ділянкою під будинком в силу набуття її в законний спосіб; наявність шкоди відповідачем недоведена в силу відсутності об'єкту оренди як такого та відсутності обґрунтованого розміру шкоди на підставі належних документів; відсутній причинно-наслідковий зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою відповідача.
При цьому посилається на правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду України від 14.06.2017 р. у справі № 923/2075/15 та від 09.12.2014 р. у справі № 5023/4983/12, а також - у постановах Вищого господарського суду України від 10.11.2009 р. у справі № 27/29-09 та від 25.01.2011 р. у справі № 16/17/10.
Просить врахувати наведені обставини ти скасувати рішення суду першої інстанції.
Позивач Жмеринська міська рада Вінницької області подав відзив на апеляційну скаргу. Вважає рішення суду законним, обґрунтованим та таким, що постановлено із дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Не погоджується з доводами апеляційної скарги щодо відсутності земельної ділянки з власним кадастровим номером та чіткими геопросторовими межами, що не дає можливості встановити площу земельної ділянки та ставить під сумнів розрахунок суми стягнення збитків. Зазначає, що площу спірної земельної ділянки в розмірі 0.1981 га підтверджено при обстеженні сертифікованим інженером землевпорядником Чорниш Д.Л. , відомості про якого внесено до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників.
Вважає, що судом правильно взято до уваги, що розмір збитків при використанні земель без оформлення правовстановлюючого документа на право оренди (користування) земельної ділянки, дорівнює сумі, яка могла б надійти до місцевого бюджету в разі, якщо б зазначений договір був укладений між орендодавцем та орендарем та нараховується на підставі даних нормативної грошової оцінки земельної ділянки. При цьому, наданий розрахунок збитків, який міститься в матеріалах справи, враховує сплату відповідачем земельного податку та визначає належні до сплати збитки як різницю між визначеним до сплати розміром орендної плати за відповідний період та сумою земельного податку, що надійшла.
Пояснює, що враховуючи встановлений факт користування відповідачем земельною ділянкою без відповідних правовстановлюючих документів, розмір завданих збитків обчислено позивачем саме на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993 р. "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам".
Враховуючи викладене вважає, що рішення Господарського суду Вінницької області від 15 травня 2019 року у справі № 902/89/19 прийнято відповідно до норм чинного законодавства, в порядку та в спосіб передбачений законом, а тому відсутні підстави для його скасування.
Треті особи відзиви на апеляційну скаргу не подали. Явку представників не забезпечили. Про час і місце розгляду справи сторони повідомлялись судом в установленому порядку, що підтверджено рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
В судових засіданнях представники позивача і відповідача надали пояснення суду апеляційної інстанції, підтримавши позиції, викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї.
В судовому засіданні 22.10.2019 р., яке проводилось в режимі відео конференції, в Господарський суд Вінницької області з'явились представники Жмеринської міської ради Вінницької області та Виробничо-комерційної фірми "Комета" ЛТД товариство з обмеженою відповідальністю.
Судове засідання було розпочато і представник скаржника надавав пояснення. Однак проведення судового засідання в режимі відеоконференції виявилось технічно неможливим через неналежну якість аудіо трансляції (підтверджено протоколом судового засідання), що обумовило відкладення судового засідання. Відповідно до ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 р. відкладено розгляд апеляційної скарги на "08" листопада 2019 року у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м.Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань № 6.
В судове засідання 08.11.2019 р. представники сторін не з'явились. Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Комета" ЛТД товариство з обмеженою відповідальністю та Жмеринська міська рада подали клопотання про розгляд справи без участі їх представників.
Треті особи не забезпечили участь у судових засіданнях своїх представників.
Переглядаючи справу в суді апеляційної інстанції за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів керується нормами ст.270 ГПК України. Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України неявка учасників справи, повідомлених в установленому порядку про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Визначальним з урахуванням наведених норм є можливість розгляду справи в даному судовому засіданні, а не явка в судове засідання представників сторін/учасників.
Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення учасників судового процесу про час і місце розгляду справи(а.с.49-53 у т.3), явка представників в судове засідання обов'язковою не визнавалась, а іх пояснення суд заслуховував у попередніх судових засіданнях, колегія суддів дійшла висновку про можливість завершення розгляду апеляційної скарги без участі представників учасників за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали даної справи, наявні в ній докази, заслухавши в судових засіданнях 28.08.2019 р. та 22.10.2019 р. пояснення представників позивача і відповідача, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно - західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом на підставі матеріалів справи встановлено наступне.
Рішенням 7 сесії Жмеринської міської ради 5 скликання № 201 від 19.04.2007 р. прийнято рішення «Про встановлення розмірів орендної плати за землю» затверджено ставки орендної плати за землі в залежності від їх функцій використання у відсотках від нормативної грошової оцінки земельних ділянок /а.с. 52 у т.1/.
Рішенням 24 сесії Жмеринської міської ради 6 скликання № 389 від 18.07.2012 р. прийнято рішення "Про надання дозволів на розробку документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди земельної ділянки по вул. Одеській, 21, м. Жмеринка для укладення договору оренди земельної ділянки для комерційних потреб" /а.с. 25 у т. 1/.
За результатом інвентаризацію земель міста, яка проведена 22.03.2017 р. робочою групою у складі працівників Виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області, встановлено, що Виробничо-комерціною фірмою "Комета" ЛТД ТОВ використовується земельна ділянка, що розташована по вул. Одеській, 21, м. Жмеринка без правовстановлюючих документів на неї, про що складений акт про проведення перевірки додержання вимог чинного законодавства при використанні земельної ділянки /а.с. 26 у т. 1/.
Крім того, перевіркою встановлено, що товариству/відповідачеві було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди зазначеної вище земельної ділянки, у зв'язку з чим групою було надіслано лист з пропозицією оформити правовстановлюючі документи на земельну ділянку, що розташована по вул. Одеській , 21 у м. Жмеринка .
Листом № 108 від 30.03.2017 р. Жмеринське РСП КП "ВООБТІ" надало Виконавчому комітету Жмеринської міської ради за його зверненням інформацію, що згідно матеріалів інвентаризаційної справи право власності на 92/100 частки будівлі лазньо-прального комплексу, який розташований по вул . Одеська , 21 у м. Жмеринка, зареєстровано за Виробничо-комерційною фірмою "Комета-ЛТД" на підставі договору купівлі-продажу від 14.05.2003 р. та акту прийому-передачі нерухомого майна від 14.05.2003 р. /а.с. 27-28 у т. 1/.
Протягом квітня - вересня 2017 року позивачем на адресу відповідача було надіслано листи № 69 від 20.04.2017 р., № 02-5/10-2057 від 11.08.2017 р., № 02-510-2235 від 07.09.2017 р. з пропозицією оформити відповідно до вимог чинного законодавства земельну ділянку. Лист від 20.04.2017 р. був отриманий відповідачем 24.05.2017 р., інші перелічені листи повернуті поштою на адресу позивача з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що підтверджено матеріалами справи /а.с. 31-36 у т. 1/.
Відповідач листом № 41 від 19.06.2017 р. повідомив, що будівля лазньо-прального комплексу знаходиться в продажу, тому оформлення права власності на земельну ділянку під будівлею буде проводитись новим власником /а.с.30 у т. 1/.
Відповідно до протоколу засідання комісії по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних тимчасовим зайняттям земельних ділянок, від 11.12.2017 р. директор ВКФ "Комета" ЛТД ТОВ на засідання комісії не з'явився, повідомлений рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення від 10.11.2017 р. /а.с. 39-40 у т.1/.
Відповідно до акту про визначення розміру збитків від 11.12.2017 р. затвердженого рішенням виконкому Жмеринської міської ради від 21.12.2017 р. № 357 "Про визначення розміру збитків, заподіяних тимчасовим зайняттям земельної ділянки ВКФ "Комета" ЛТД ТОВ" комісією здійснено розрахунок заподіяних ВКФ "Комета" ЛТД ТОВ збитків за тимчасове зайняття земельної ділянки за період з 20.04.2017 р. по 31.10.2017 р. в розмірі 78675,83 грн. /а.с. 37-38 у т. 1/.
З акту про визначення збитків та рішення виконкому вбачається, що розмір збитків визначений на підставі Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284.
28.12.2017 р. відповідачу надіслано лист № 280 з пропозицією про добровільне відшкодування збитків в сумі 78675,83 грн. Вказаний лист повернувся на адресу міської ради з відміткою «за закінченням терміну зберігання» /а.с.50-51 у т. 1/. Збитки в розмірі 78675,83 грн. відповідачем не відшкодовані.
Позивач Жмеринська міська рада звернулась з позовом про стягнення з відповідача 78675,83 грн. збитків, завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів за період з 20.04.2017 р. по 31.10.2017 р., які обраховані відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувача. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на норми ст. 22, 1166 ЦК України. Суд першої інстанції, дійшов висновку про правомірність позовних вимог.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Нормами статті 1166 ЦК України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина.
Разом з тим, предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. При цьому відповідно до ч.3 ст.1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберігла його у себе за рахунок іншої особи.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (такий висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 02 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15). При цьому можливість застосування положень гл.83 ЦК України виключається за договірного характеру спірних правовідносин.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач є власником нерухомого майна: 92/100 частки будівлі лазньо - прального комплексу у м. Жмеринка по вул. Одеській, 21 . Право власності на нерухоме майно Виробничо-комерційною фірмою "Комета-ЛТД" виникло на підставі договору купівлі-продажу від 14.05.2003 р. та акту прийому-передачі нерухомого майна від 14.05.2003 р. /а.с. 28 у т. 1/. При оформленні вказаного договору купівлі - продажу площа нерухомості становила 1661,3 кв.м., про що зазначено у короткій технічній характеристиці /а.с. 93 у т. 1/.
Перехід прав на земельну ділянку, пов'язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентований у Земельному Кодексі України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 ЗК України).
За змістом глави 15 Земельного кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується через право постійного користування або право оренди.
Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
За змістом вказаних норм виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.
Отже, обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а за відсутності таких документів має місце самовільне зайняття земельної ділянки.
Cамовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Колегією суддів на підставі матеріалів справи встановлено, що відповідач використовує земельну ділянку під власним приміщенням без правовстановлюючих документів на земельну ділянку. Відповідачем не надано суду доказів оформлення права або доказів про вчинені ним діі для оформлення права на земельну ділянку після набуття права власності на об'єкт нерухомого майна після її/земельної ділянки вилучення у 2007 році відповідно до вимог чинного законодавства.
Відтак, колегія суддів вважає, що відсутні підстави застосовувати до спірних правовідносин приписи чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок.
До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі № 922/207/15 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 р. у справі № 629/4628/16-ц.
Відповідно, сума, належна до стягнення в такому випадку, має бути обрахована відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963. Ця Методика спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок, зокрема, самовільного зайняття
земельних ділянок.
Позовна вимога про стягнення з відповідача 78675,83 грн. збитків, обрахованих відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувача, не відповідає вищенаведеним нормам чинного законодавства і не підлягає задоволенню, як про це обґрунтовано доводить в апеляційній скарзі скаржник/відповідач.
Згідно з ч. 4 ст.11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
Таким чином, колегія суддів встановила, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права до даних правовідносин, що призвело до ухвалення неправильного рішення.
Згідно з нормами частини 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Таким чином, встановивши, що позивачем неправильно обраний спосіб захисту порушеного права (у вигляді відшкодування збитків, а не стягнення коштів у зв'язку з їх збереженням без достатньої правової підстави), суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України та відмову у позові про стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Комета" ЛТД товариство з обмеженою відповідальністю на користь Жмеринської міської ради 78675,83 грн. збитків.
У зв'язку із задоволенням апеляційної скарги та відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати на оплату судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 277, 281 - 282 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Виробничо-комерційної фірми "Комета" ЛТД товариство з обмеженою відповідальністю задоволити. Рішення Господарського суду Вінницької області від 15.05.2019 р. у справі № 902/89/19 скасувати.
Прийняти нове рішення. Відмовити у задоволенні позову.
Стягнути з Жмеринської міської ради Вінницької області (вул. Центральна, 4, м. Жмеринка, Вінницька обл., 23100, код 03084233) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Комета" ЛТД (вул. Келецька, буд. 53, кім. 235, м. Вінниця, 21027, код 13308219) 2881,5 грн витрат на оплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Господарському суду Вінницької області видати наказ на виконання цієї постанови.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Матеріали справи № 902/89/19 повернути Господарському суду Вінницької області.
Повний текст постанови складений 13 листопада 2019 року
Головуючий суддя Маціщук А.В.
Суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Гудак А.В.