12 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/10280/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Улицького В.З. та Кузьмича С.М.,
з участю секретаря судового засідання - Марцинковської О.М.,
а також сторін (їх представників):
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської обл. від 29.07.2019р. про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Стрийського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській обл. про визнання протиправною і скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення (суддя суду І інстанції: Шрамко Р.Т.; час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 29.07.2019р. м.Стрий Львівської обл.; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 29.07.2019р.),-
Оскаржуваною ухвалою суду від 29.07.2019р. повернуто в порядку п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовну заяву ОСОБА_1 до Стрийського відділу поліції /ВП/ Головного управління /ГУ/ Національної поліції /НП/ у Львівській обл. про визнання протиправною і скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення (а.с.9).
Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржив позивач ОСОБА_1 , який в апеляційній скарзі просить судову ухвалу скасувати та направити справу для розгляду по суті до суду першої інстанції, покликаючись на порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного повернення позовної заяви (а.с.26).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом помилково не взято уваги його аргументів стосовно усунення недоліків позовної заяви та явні порушення його права, пов'язані з вимогою суду долучення до справи доказів його невинуватості.
Інший учасник справи - Стрийський ВП ГУ НП у Львівській обл. не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалося. Також в порядку ч.3 ст.268, ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як слідує із змісту оскаржуваної ухвали, підставою для повернення позовної заяви ОСОБА_1 в порядку п.1 ч.4 ст.169 КАС України покладено судом неусунення позивачем у встановлений строк недоліків позовної заяви, яку було залишено без руху згідно ухвали суду 17.07.2019р.
Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції підставними і такими, що відповідають фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.
Із матеріалів справи слідує, що 15.07.2019р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив скасувати постанову серії ДПО № 460512 від 18.03.2019р. (а.с.1).
Ухвалою суду від 17.07.2019р. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви (посвідчення копій наданих письмових доказів, представлення суду копії оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, обґрунтування позовних вимог) (а.с.5).
На виконання цієї ухвали позивачем скеровано до суду клопотання від 29.07.2019р. про усунення недоліків позовної заяви, в якому зазначив про те, що спірна постанова серії ДПО № 460512 від 18.03.2019р. до нього не надходила; на ньому не лежить обов'язок доводити свою невинуватість; подані документи до позовної заяви оформлені не ним, а працівником органу державної виконавчої служби по виконавчому провадженню № 59253036 від 04.06.2019р. (а.с.8).
Відповідно до ухвали суду від 29.07.2019р. позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу через неусунення недоліків позовної заяви, при цьому будь-яких клопотань про витребування доказів позивачем не заявлено (а.с.9).
Згідно з ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
В позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Аналіз поданої позивачем позовної заяви вказує на те, що остання не відповідає вимогам ст.160 КАС України, оскільки у ній є відсутнім виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Водночас, позивачем не представлено копію оскаржуваної постанови серії ДПО № 460512 від 18.03.2019р., що не дозволяє визначити склад учасників справи.
Таким чином, позивач не виклав свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, через що неналежно оформив позовну заяву, що позбавляє можливості суд встановити предмет доказування по справі та розглянути адміністративну справу в порядку, визначеному КАС України.
Подане позивачем клопотання від 29.07.2019р. про усунення недоліків позовної заяви за своїм змістом і характером не можна вважати усуненням недоліків позовної заяви, які вказані в ухвалі суду 17.07.2019р. Натомість, вказане клопотання лише містить відношення та позицію позивача щодо надання ним витребовуваних судом обґрунтування позову та надання додаткових доказів.
Водночас, стосовно твердження позивача про відсутність у нього обов'язку доводити свою невинуватість, через що він не обґрунтував свої вимоги і не долучив відповідні докази, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. За частиною другою цієї статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналізуючи вищенаведені норми, вбачається, що КАС України розподілено обов'язки щодо доказування і подання доказів між особами, які беруть участь у справі та передбачає активну роль суду в процесі збору доказів.
Вищенаведені статті спрямовані на забезпечення повного з'ясування обставин у справі на основі поєднання принципів змагальності та офіційності.
Таким чином, звертаючись до суду із відповідним позовом, зокрема, щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, позивач повинен навести доводи щодо помилковості його притягнення до відповідальності, вказати на обставини, що свідчать про дотримання ним норм закону і недопущення інкримінованого йому правопорушення, а також надати наявні у нього докази.
Без виконання цих вимог суд позбавлений можливості розглянути позов із дотриманням норм КАС України
Оцінку наданих сторонами доказів вже під час розгляду справи надає суд. Позивач, який не згідний з постановою відповідача у справі про адміністративне правопорушення, може її спростувати. Проте, таке спростування повинно бути не голослівним, а ґрунтуватися на доказах.
Саме такий логічний та послідовний висновок витікає із змісту ч.1 ст.77 КАС України.
Отже, процесуальний закон не звільняє позивача від обов'язку підкріплювати доказами свої заперечення стосовно постанови в справі про адміністративне правопорушення, хоча обов'язок щодо доказування правомірності такої постанови покладається на відповідача.
У свою чергу, відповідно до ч.5 ст.5 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст.32 Конвенції) наголошує, що «<…> право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою» (п.33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010р., заява № 45783/05).
У справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
За наведених обставин в суду першої інстанції були наявними правові підставі для повернення позовної заяви ОСОБА_1 в порядку п.1 ч.4 ст.169 КАС України, оскільки останній мав практичну можливість звернення до суду, не виконав звичайних та елементарних умов прийнятності його позовної заяви, а тому оскаржувана ухвала суду відповідає вимогам закону.
За правилами ст.139 КАС України підстав для розподілу судових витрат у цій справі немає.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення, а тому підстави для скасування ухвали колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ч.3 ст.243, ч.3 ст.268, ст.ст.310, 312, ч.2 ст.313, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської обл. від 29.07.2019р. про повернення позовної заяви ОСОБА_1 в адміністративній справі № 456/2721/19 залишити без задоволення, а згадану ухвалу суду - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді В. З. Улицький
С. М. Кузьмич
Дата складення повного судового рішення: 13.11.2019р.