12 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/6850/19
Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Кузьмича С.М., Шавеля Р.М.
при секретарі судового засідання: Юник А.А.
за участі представника відповідача: Добровольська Ю.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Міського комунального підприємства "Комунальник" на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.05.2019 року (рішення ухвалене о 12:15 хв. у м. Львові судом у складі головуючого судді Кухар Н.А., повний текст рішення складено 21.05.2019 року) у справі за позовом Міського комунального підприємства "Комунальник" до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
У лютому 2019 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Львівській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001051281 від 03.10.2018.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення контролюючим органом прийнято безпідставно з огляду на те, що відповідач під час здійснення камеральної перевірки був ненаділений повноваженнями перевіряти своєчасність сплати позивачем узгоджених сум грошового зобов'язання. На переконання позивача, питання своєчасності сплати узгоджених сум зобов'язань повинна була перевірятися в порядку призначення документальної перевірки, оскільки до внесення відповідних змін до ПК України на підставі Закону № 1797-VIII, які набули чинності з 01 січня 2017 року, питання своєчасності та повноти сплати податків перевірялися податковим органом лише в межах проведення документальної перевірки. Позивач стверджує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушення строку встановленого п. 86.8 ст. 86 ПК України, оскільки акт камеральної перевірки позивачем отримано 15.09.2018, а спірне податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем лише 03.10.2018. Просив позов задоволити.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.05.2019 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції оскаржило Міське комунальне підприємство "Комунальник". Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволити.
Аргументуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначив, що ГУ ДФС у Львівській області прийняло податкове повідомлення-рішення поза межами строку, встановленого п. 86.8 ст. 86 ПК України, що є порушенням порядку оформлення результатів перевірок та підставою для визнання недійсним такого податкового повідомлення-рішення, оскільки граничний строк прийняття податкового повідомлення-рішення по Акту камеральної перевірки №309/13- 01-12-81/32940150 від 11.09.2018 року - є 28 вересня 2018 року, а не 03 жовтня 2018 року.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Апеляційним судом встановлено, що 11 вересня 2018 року ГУ ДФС у Львівській області проведено камеральну перевірку МКП "Комунальник" з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкових зобов'язань, зазначеної в податковій декларації з ПДВ від 19.12.2016 №9245210920, своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань зазначених в податкових повідомлення-рішеннях форми «Ш» від 16.12.2016 № 002821500, від 25.03.2016 № 0000361500, від 19.08.2016 № 0010201730, від 29.09.2016 №0002071500, від 20.09.2016 №0010621730, від 14.11.2016 №0011991324, своєчасності сплати узгодженої суми податкових зобов'язань зазначеної в податковому повідомленні-рішені форми «Н» від 21.10.2016 №0011921730.
За результатами перевірки ГУ ДФС у Львівській області складено акт № 309/13-01-12-81/32940150 від 11.09.2018 «Про результати камеральної перевірки МКП "Комунальник" з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, зазначеної в податковій декларації з ПДВ від 19.12.2016 №9245210920, своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань зазначених в податкових повідомлення-рішеннях форми «Ш» від 16.12.2016, від 25.03.2016, від 19.08.2016, від 29.09.2016, від 20.09.2016, від 14.11.2016, своєчасності сплати узгодженої суми податкових зобов'язань зазначеної в податковому повідомленні-рішенні форми «Н» від 21.10.2016». (далі - акт перевірки).
За наслідками перевірки встановлено наступні порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України , а саме: несвоєчасна сплата узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робі, послуг) - на 794, 790, 770, 765, 696, 658, 595, 507, 476 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 86675, 42 грн..
На підставі висновків вказаного акта перевірки ГУ ДФС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0001051281 від 03.10.2018, яким МКП "Комунальник" зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 відсотків в сумі 18335, 09 грн.
Не погодившись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач вважає його протиправний, а тому звернувся до суду.
Згідно пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, серед іншого, при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Податкове повідомлення-рішення є способом реалізації податковим органом владних управлінських функцій.
За змістом статей 54, 58 Податкового кодексу України підставою для винесення податкового повідомлення-рішення є акти перевірок податкового органу, у яких зафіксовані порушення податкового законодавства.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Разом з тим, камеральну перевірку, яка стала підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 03.10.2018 року ГУ ДФС у Львівській області проведено 11.09.2018 року.
Відповідно до положення підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка яка проводиться у приміщені контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або роз рахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Документальною перевіркою, зокрема, вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів (підпункт75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).
21 грудня 2016 року Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від № 1797-VІІІ (далі - Закон № 1797-VIII) змінено редакцію підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України та розширено предмет камеральної перевірки шляхом включення до нього питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання.
Протягом 2016 року, до внесення відповідних змін до Податкового кодексу України на підставі Закону № 1797-УІІІ, які набули чинності з 01 січня 2017 року, питання своєчасності та повноти сплати податків перевірялися податковим органом лише в межах проведення документальної перевірки.
Відтак, під час проведення камеральної перевірки (в редакції, яка діяла до 01 січня 2017 року) не можуть перевірятися інші питання, крім перевірки податкової звітності суцільним рядком. Документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші. Якщо ж під час проведення камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзду або планову чи позапланову) перевірку платника податків.
Відтак, ГУ ДФС у Львівській області до 01 січня 2017 року не був наділений правом перевіряти своєчасність справляння платником податків узгоджених сум грошового зобов'язання в межах камеральної перевірки, чим порушив вимоги підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України.
Протиправність проведення камеральної перевірки, висновки якої безпідставно покладені в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, обумовлює безпідставність визначення податкового правопорушення і, як наслідок цього, безпідставність застосування штрафу.
Згідно пп.14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове повідомлення- рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Пунктом 58.2 ст. 58 ПК України закріплено положення, згідно з яким податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Відтак, якщо саме Податковим кодексом України встановлено обов'язкове правило поведінки, зокрема обов'язок контролюючого органу приймати податкове повідомлення- рішення виключно протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки, то посадові особи територіальних органів Державної фіскальної служби України зобов'язані діяти саме в спосіб і в порядку, які передбачаються таким законом. Будь-яке відхилення від даного алгоритму дій може слугувати підставою для визнання дій органу владних повноважень протиправними, що підтверджується численної судовою практикою.
Враховуючи зазначене, прийняття податкового повідомлення- рішення поза межами строку, встановленого п. 86.8 ст. 86 ПК України, є порушенням порядку оформлення результатів перевірок, що є однією із підстав для визнання недійсним такого податкового повідомлення-рішення.
Акт камеральної перевірки №309/13-01-12-81/32940150 від 11.09.2018 року був надісланий на адресу МКП "Комунальник" - 13.09.2018 року, про що свідчить конверт і роздруківка з сайту Укрпошти по штриховому ідентифікатору за № НОМЕР_1 .
При цьому, МКП "Комунальник" отримало Акт камеральної перевірки №309/13-01-12-81/32940150 від 11.09.2018 року - лише 15.09.2019 року, про що свідчить роздруківка з сайту Укрпошта по штриховому ідентифікатору за № НОМЕР_1 .
Однак, податкове повідомлення-рішення №0001051281 винесене лише 03.10.2018 року.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що ГУ ДФС у Львівській області прийняло податкове повідомлення-рішення поза межами строку, встановленого п. 86.8 ст. 86 ПК України, що є порушенням порядку оформлення результатів перевірок та підставою для визнання недійсним такого податкового повідомлення-рішення, оскільки граничний строк прийняття податкового повідомлення-рішення по Акту камеральної перевірки №309/13- 01-12-81/32940150 від 11.09.2018 року - є 28 вересня 2018 року, а не 03 жовтня 2018 року.
Суд першої інстанції взяв до уваги виключно корінець Укрпошти про направлення нібито податкового повідомлення-рішення з отриманням нібито 19.09.2018 року, однак в матеріалам справи міститься роздруківка з офіційного сайту Укрпошти, де відповідно й зазначається, що МКП Комунальник отримав 15.09.2019 року відправлення за номером 8120001411955.
Згідно ч.ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд першої інстанції за результатами розгляду справи прийняв рішення, врахувавши лише позицію відповідача, без проведення належного глибинного дослідження всіх необхідних доказів, застосувавши спрощений поверхневий підхід до встановлення фактів.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В матеріалах справи наявна квитанція про сплату позивачем судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 1921,00 грн.
Враховуючи викладене, оцінивши зібрані докази у сукупності, судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги Міського комунального підприємства "Комунальник" являються підставними і обґрунтованими.
Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Міського комунального підприємства "Комунальник" - задоволити.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.05.2019 року у справі №1.380.2019.000843 - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволити.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001051281 від 03.10.2018 року.
Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області (ЄДРПОУ 39462700) за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь Міського комунального підприємства "Комунальник" (ЄДРПОУ 32940150) суму сплаченого судового збору у розмірі 1921,00 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.
На Постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. З. Улицький
судді С. М. Кузьмич
Р. М. Шавель
Повне судове рішення складено 13.11.2019р.