12 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/5703/19
Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Кузьмича С.М., Шавеля Р.М.
при секретарі судового засідання: Юник А.А.
за участі позивача: ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_2
представника відповідача: Лук'янова ОСОБА_3 .П.
представника відповідача: Сич Т.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27.02.2019 року (рішення ухвалене у м. Рівне судом у складі головуючого судді Дудар О.М., повний текст рішення складено 12.03.2019 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області про визнання протиправним і скасування наказу,-
У грудні 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області про визнання протиправним і скасування наказу від 30.11.2018 року №65-вд «Про дисциплінарне стягнення».
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що застосування дисциплінарного стягнення до нього є незаконним у зв'язку з відсутністю підстав. Зокрема, щорічний профілактичний медичний огляд не було пройдено у встановлені терміни, оскільки позивач як голова тендерного комітету займався питаннями закупівлі комп'ютерного обладнання для потреб управління і готувався до засідання комісії з питань розрахунків обсягів компенсації витрат автомобільним транспортом загального користування. Крім того, відомості про відсутність позивача на робочому місці 22.11.2018 та 01.11.2018 є недостовірними, а з актами про таку відсутність він ознайомлений не був. При обранні виду стягнення позивачу не було враховано ступеня тяжкості проступку і заподіяну шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу. Просив позов задоволити.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 27.02.2019 року у задоволенні вказаного позову відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції оскаржив позивач ОСОБА_1 Вважає, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права та неповним з'ясування обставин, що мають значення для справи та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що наказом Управління соціального захисту населення від 01.11.1999 року №86 ОСОБА_1 прийнято по переводу з 01.11.1999 року начальником відділу субсидій управління соціального захисту населення.
Наказом управління праці та соціального захисту населення від 27.01.2003 року №13-к ОСОБА_1 з 01.01.2003 призначено заступником начальника управління праці та соціального захисту населення.
Наказом управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради від 30.11.2018 №65-вд "Про дисциплінарне стягнення" заступнику начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради ОСОБА_1 оголошено догану.
Як видно із даного наказу, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення за невиконання наказу про проходження медичного огляду, за порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку та відсутність на робочому місці без поважних причин 22 листопада 2018 року в період з 9.50 до 11.15 год. та з 14.00 до 15.20год, а також вирішення у робочий час 1 листопада 2018 року особистих питань, за порушення пункту 8 розділу 2 посадової інструкції заступника начальника Управління праці та соціального захисту населення від 03.01.2008 року.
Підставою для видачі даного наказу були: наказ від 17.10.2018 року № 41 "Про проходження медичного огляду працівниками Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради", пояснення ОСОБА_1 від 15.11.2018 року, лист державного закладу "СМСЧ №3 МОЗ України 12.11.2018 року №1158, акт про факт відсутності працівника на робочому місці від 22.11.2018 року, пояснення ОСОБА_1 від 26.11.2018 року, протокол засідання оперативної наради від 07.11.2018 року, посадова інструкція заступника начальника Управління праці та соціального захисту населення від 03.01.2008 року.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування, визначаються Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 №2493-III (далі - Закон №2493-ІІІ).
Частинами першою та третьою статті 7 Закону №2493-ІІІ встановлено, що правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про статус депутатів місцевих рад", "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", цим та іншими законами України. На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 8 Закону №2493-ІІІ основними обов'язками посадових осіб місцевого самоврядування є, зокрема, додержання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування; забезпечення відповідно до їх повноважень ефективної діяльності органів місцевого самоврядування; сумлінне ставлення до виконання службових обов'язків, ініціативність і творчість у роботі.
Згідно зі ст.1 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII (далі - КЗпП України), Кодекс законів про працю Українирегулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.
Статтею 139 КЗпП України передбачено, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Відповідно до ст.142 КЗпП України, трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.
Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.
Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Відповідно до ст.147-1 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
Статтею 148 КЗпП України встановлено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Згідно зі ст.149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Рішенням Вараської міської ради Рівненської області від 09.06.2017 №819 Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради перейменовано в Управління праці та соціального захисту населення Вараської міської ради та затверджено Положення про Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради в новій редакції (далі - Положення).
Пунктом 1.6 розділу 1 Положення передбачено, що управління очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади міським головою згідно із законодавством про службу в органах місцевого самоврядування.
Згідно п. 1.7 розділу 1 Положення начальник управління може мати заступників, які призначаються та звільняються з посади наказом начальника управління.
На основі п.7.2. позділу 7 Положення працівники управління можуть бути притягнуті до адміністративної, цивільної, кримінальної та інших видів відповідальності у випадках та у порядку, передбачених чинним законодавством.
Відповідно до п.7.3 роздіу 7 Положення працівники управління несуть відповідальність за своєчасне та належне виконання обов'язків, передбачених цим Положенням і посадовими інструкціями, в порядку визначеному чинним законодавством.
Підпунктами 8.1.11 та 8.1.17 розділу 8 Положення передбачено, що начальник управління видає у межах своїх повноважень накази, організовує контроль за їх виконанням та забезпечує дотримання працівниками управління правил внутрішнього трудового розпорядку та виконавської дисципліни.
Як видно із матеріалів справи, ОСОБА_1 було прийнято на роботу за його заявою та на підставі наказу №86 від 01.11.1999 року, а також призначено заступником начальника управління праці та соціального захисту населення наказом від 27.01.2003 №13-к начальником Управління праці та соціального захисту населення Сич Т.Б.
Таким чином, враховуючи наведені вище обставини та норма законодавства, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у начальника управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради були повноваження щодо застосування до позивача дисциплінарного стягнення.
Відтак доводи апелянта про те, що у начальника управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради не було повноважень для накладення на позивача дисциплінарного стягнення, а такі відносяться до компетенції Вараського міського голови суд до уваги не бере.
Щодо доводів апелянта про несвоєчасне проходження ним медичного огляду, то суд апеляційної інстанції вказує на наступне.
Відповідно до пп.5.16 Колективного договору між адміністрацією та профспілковим комітетом Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради на 2016-2018 роки (затвердженого загальними зборами трудового колективу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради (Протокол №1 від 28.04.2016), зареєстровано Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради, реєстраційний номер 10 від 10 травня 2016 року, уповноважена особа реєструючого органу ОСОБА_3), трудовий колектив зобов'язується проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди.
На виконання вказаних положень Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області було видано наказ від 17.10.2018 №41 "Про проходження медичного огляду працівниками управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради". Даний наказ було доведено до відома працівників, зокрема і позивача.
Наказ від 17.10.2018 №41 було видано відповідно, зокрема, до наказу Державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина №3 Міністерства охорони здоров'я України" від 09.10.2018 №186, згідно з яким Управлінню праці та соціального захисту населення належить забезпечити явку працівників для проходження медичного огляду згідно з графіком, з 30 жовтня 2018 року по 31 жовтня 2018 року.
При цьому, як видно із матеріалів справи, ОСОБА_1 вимоги даного наказу у визначені терміни не виконав, позивачем пройдено медичний огляд у листопаді 2018 року.
Згідно з поясненнями ОСОБА_1 від 15.11.2018 року, у зазначений період він не зміг пройти медичний огляд у зв'язку із необхідністю виконання посадових обов'язків, а саме: необхідністю підготовки тендерної документації та організації допорогової закупівлі комп'ютерного обладнання і приладдя, та надання відповідей на запитання, що надійшли під час проведення закупівлі; підготовкою та участю як заступника голови комісії у засіданні комісії з питань рахунків обсягів компенсації витрат автомобільним транспортом загального користування, а також іншими невідкладними питаннями.
Однак, згідно з оголошенням про проведення допорогової закупівлі через систему електронних закупівель Prozorro, замовником є Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради, а посадовою особою замовника, уповноваженою здійснювати зв'язок з учасниками з питань проведення електронної закупівлі - ОСОБА_4 , головний спеціаліст з інформаційних технологій (а.с.75).
Крім цього, згідно з протоколом засідання комісії з питань розрахунків обсягів компенсації витрат автомобільним транспортом загального користування №10 від 01.11.2018 року, засідання комісії відбулося саме 1 листопада 2018 року, а медичний огляд позивачу належало пройти з 30.10.2018 по 31.10.2018 року.
Таким чином, обставини, викладені позивачем в поясненнях від 15.11.2018 року, не знайшли підтвердження в ході розгляду даної адміністративної справи, не обґрунтовуються належними та допустимим доказами, що вірно було зазначено судом першої інстанції.
Щодо доводів апелянта про відсутність підстав для притягнення його до відповідальності у зв'язку з порушенням трудової дисципліни 01.11.2018 року та 22.11.2018 року через виконання ним обов'язків начальника управління, то у матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо покладення на позивача виконання обов'язків начальника управління.
При цьому, у матеріаха справи наявні розпорядження тзп міського голови м.Вараш від 01.08.2018 року №141-ос, від 04.09.2018 року №169-ос, від 11.12.2018 №335-рк згідно з якими, виконання обов'язків начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради у зв'язку з відпусткою та тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_5 покладено на начальника відділу з обслуговування інвалідів, ветеранів війни та праці ОСОБА_6 .
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27.02.2019 року у справі №460/3217/18 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.
На Постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. З. Улицький
судді С. М. Кузьмич
Р. М. Шавель
Повне судове рішення складено 13.11.2019р.