12 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/7651/19
Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Кузьмича С.М., Шавеля Р.М.
при секретарі судового засідання: Юник А.А.
за участі представника позивача: Марчишин А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 року (ухвала прийнята о 13:27 год. у м. Львові судом у складі головуючого судді Сакалоша В.М., повний текст ухвали виготовлено 25.06.2019р.) у справі за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові до Обслуговуючого кооперативу «Вілла Варшава» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Обслуговуючого кооперативу «Пратері Парк», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про приведення самочинно збудованого об'єкта до попереднього стану,-
У лютому 2019 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Обслуговуючого кооперативу «Вілла Варшава», в якій позивач просить суд, привести самочинно збудований об'єкт: багатоквартирний житловий будинок, що розташований на АДРЕСА_1 до попереднього стану відповідно до поверхового плану та експлікації внутрішніх площ на будівлю за зазначеною адресою.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 року провадження у справі № 1.380.2019.000810 за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові до Обслуговуючого кооперативу «Вілла Варшава» , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Обслуговуючого кооперативу «Пратері Парк», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про приведення самочинно збудованого об'єкта до попереднього стану - закрито.
Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права та є незаконною, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою справу направити на продовження розгляду.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт зазначив, що метою знесення об'єктів самочинного будівництва за позовом органів державного архітектурно-будівельного контролю є не перехід права власності на ці об'єкти, а приведення будівництва у відповідність до імперативних вимог публічно-правових норм, направлених на захист суспільних інтересів.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задоволити з наступних підстав.
Судовою колегією апеляційного суду встановлено, що предметом даного позову є приведення самочинно збудованого об'єкту: багатоквартирного житлового будинку, що розташований на АДРЕСА_1 до попереднього стану, відповідно до поверхового плану та експлікації внутрішніх площ на дану будівлю.
Частиною 1 ст.55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 4 КАС України встановлено, що справа адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Так, Цивільний кодекс України відносить до об'єктів самочинного будівництва в тому числі і об'єкти на які зареєстровані право власності, а факт здійснення державної реєстрації не дає підстави вважати, що внаслідок державної реєстрації такий об'єкт автоматично не вважається самочинний.
Судова колегія апеляційного суду звертає увагу, що для того, щоб новостворене майно стало об'єктом цивільно-правових відносин, потрібно виконання обов'язкових трьох умов: 1) завершення будівництва; 2) прийняття до експлуатації; 3) державна реєстрація.
Доки ці умови не виконано, особа вважається лише власником матеріалів, обладнання тощо, яке було використано у процесі цього будівництва (створення майна) - (ч. 3 ст. 331 ЦК України).
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного суду від 11.04.2018 у справі № 161/14920-16-а.
Проте, на думку Інспекції у вказаній справі об'єкт самочинного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 не став об'єктом цивільно-правових відносин, так як не пройшов всі три обов'язкові умови, а саме:
-завершення будівництва (під час останньої позапланової перевірки Інспекцією встановлено, що проводяться фасадні роботи);
-прийняття в експлуатацію (станом на день розгляду справи вказаний об'єкт не прийнятий в експлуатацію, що підтверджується доказами які знаходяться в матеріалах справи).
Таким чином, вказаний об'єкт самочинного будівництва не може вважатись об'єктом цивільно-правових відносин, якщо станом на сьогодні відповідачем не виконано жодних із цих умов на які, зокрема і вказує Верховний суд.
Верховний суд у постанові від 11.04.2018 у справі № 161/14920-16-а дійшов до наступних висновків: «Таким чином, визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність стороною у справі суб'єкта владних повноважень та виконання ним у спірних відносинах управлінських функцій.
Дії органу державного архітектурно-будівельного контролю здійснюються ним як суб'єктом владних повноважень послідовно в чітко визначеному порядку. Зокрема такий орган, що наділений контролюючими функціями, видає припис, який є обов'язковим до виконання і може бути оскаржений до суду. Оскільки дії щодо видання припису є публічно-правовими, то і подальше звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об'єкта зумовлено правовідносинами публічно- правового характеру й повинно розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
Звертаючись до суду з позовом про знесення об'єкту самочинного будівництва і мотивуючи такий позов порушеннями архітектурних, містобудівних, пожежних, санітарних або інших подібних норм і правил, суб'єкт владних повноважень діє не з метою захисту своїх приватних прав та інтересів, а з метою захисту прав та інтересів громади або невизначеного кола осіб від можливих порушень їхніх прав та з метою запобігти можливих суспільно значимих несприятливих наслідкам порушення відповідних норм і правил.
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду вважає, що спори, які виникають за участю суб'єкта владних повноважень з метою реалізації у спірних відносинах наданих йому законодавством владних управлінських функцій, є публічно- правовими. За таких обставин висновок Львівського апеляційного адміністративного суду, що цей спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, є помилковим та не відповідає фактичним обставинам справи
Отже, метою знесення об'єктів самочинного будівництва за позовом органів державного архітектурно-будівельного контролю є не перехід права власності на ці об'єкти, а приведення будівництва у відповідність до імперативних вимог публічно-правових норм, направлених на захист суспільних інтересів»
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність стороною у справі суб'єкта владних повноважень та виконання ним у спірних відносинах управлінських функцій.
Також, станом на сьогодні вироблена чітка та незмінна позиція Верховного суду з приводу того, що справи за позовом суб'єктом владних повноважень, який звернувся до суду з позовом до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта на підставі ч. 1 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» належить до юрисдикції адміністративних судів, правові висновки які викладені у постанові Верховного Суду від 02.04.2018 у справі № 914/2584/17, постанові Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 1512/3707/2012, постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 161/14920/16-а, постанові Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 463/4564/16-а, постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/12372/17.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові - задоволити.
Скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 року у справі №1.380.2019.000810, яка перешкоджає подальшому провадженню по справі та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.
На Постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції..
Головуючий суддя В. З. Улицький
судді С. М. Кузьмич
Р. М. Шавель
Повне судове рішення складено 13.11.2019р.