Справа № 686/3743/17
13 листопада 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Курка О. П. Гонтарука В. М.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про повторний відвід (з інших підстав) головуючого судді Білої Л.М. та відвід членів колегії Гонтарука В.М. Курка О.П. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, начальника управління Пенсійного фонду у м. Хмельницькому Мудрої Любові Антонівни, відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області, державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області Горбатюк Тетяни Валентинівни, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області про визнання рішень, дій і бездіяльності управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, начальника управління Мудрої Л.А., відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області та державного виконавця Горбатюк Тетяни Валентини протиправними, зобов'язання вчинення дій та відшкодування моральної шкоди,
відповідно до рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 травня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду І інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2019 для розгляду даної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Біла Л.М., судді - Гонтарук В.М., Курко О.П.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2019 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду від 02 серпня 2019 року справу призначено до розгляду на 25 вересня 2019 року в режимі відеоконференці.
25 вересня 2019 року розгляд справи відкладено на 09 жовтня 2019 року у зв'язку із технічними несправностями системи відеоконференцзв'язку.
09 жовтня 2019 року під час розгляду апеляційної скарги по суті, ОСОБА_1 заявила про відвід головуючому судді Білій Л.М., у зв'язку із чим в судовому засіданні було оголошено перерву до 28 жовтня 2019 року для надання ОСОБА_1 . часу для підготовки письмової заяви про відвід головуючого судді Білої Л.М.
21 жовтня 2019 року до суду надійшла заява від ОСОБА_1 про відвід головуючого Білої Л.М., яка вмотивована наявністю сумнівів у неупередженості та об'єктивності судді.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Білої Л.М., провадження у справі № 686/3743/17 зупинено, а справу передано для вирішення питання про відвід головуючого судді Білої Л.М.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 686/3743/17 між суддями від 28 жовтня 2019 року визначено склад колегії суддів - головуючий суддя Капустинський М.М., судді Охрімчук І.Г., Смілянець Е.С. для вирішення питання про відвід.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року в складі колегії суддів - головуючий суддя Капустинський М.М., судді Охрімчук І.Г., Смілянець Е.С. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Білої Л.М. у справі №686/3743/17 - відмовлено.
04 листопада 2019 року до суду надійшла заява від ОСОБА_1 про повторний відвід (з інших підстав) головуючого судді Білої Л.М. та відвід членів колегії Гонтарука В.М. Курка О.П.. У даній заяві позивач вказує на те, що керуючись нормами ст.ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України нею заявляється категорична недовіра зазначеній колегії суддів. Так, заява про відвід мотивована тим, що 28 жовтня 2019 року у судовому засіданні, що відбувалось у режимі відеоконференції, нею було заявлено відвід судді-доповідачу Білій Л.М. У заяві від 21.10.2019 було зазначено, що підстави відводу ґрунтуються на нормах ст. ст. 6, 13 Європейської Конвенції з прав людини і основоположних свобод. Законом України від 23 лютого 2006 року № 3477- ІV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди зобов'язані застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, недовіра судді Білій Л.М. викликана прийняттям судового рішення у справі №686/4239/16-а, коли один із членів колегії постановив окрему думку, не погоджуючись з рішенням під головуванням судді Білої Л.М.
У заяві про повторний відвід (з інших підстав) колегії суддів Зінчук М.З. також наполягає на тому, що ухвала суду від 28.10.2019, якою відмовлено у задоволенні її заяви про відвід судді Білої Л.М., містить сфабриковані підстави для відводу, а також, що відбулося втручання у технічний запис шляхом вилучення фрагменту початку судового засідання від 28.10.2019.
Крім того, враховуючи висновки, зазначені в рішенні ЄСПЛ у справі "П'єрсак проти Бельгії", яке мало визначальний вплив на формування усієї практики ЄСПЛ у сфері визначення критеріїв неупередженості та безсторонності суду, в якому суд вперше розмежував суб'єктивний та об'єктивний підходи до безсторонності, вказав на можливість її перевірки різними способами з огляду на яку ОСОБА_1 наполягає на її праві на відвід суддів Білої Л.М., Гонтарука В.М., Курка О.П. У абз. 1 п. 30 зазначено, що суб'єктивний підхід - відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, об'єктивний підхід - визначає чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього, став широко цитованим і дав підстави для подальшого розвитку принципу безсторонності суду в практиці ЄСПЛ.
У справі "Де Куббер проти Бельгії" в рішення від 26 жовтня 1984 року ЄСПЛ зробив у п.24 рішення посилання на справу "П'єрсак проти Бельгії" і далі зазначив, що "навіть видимість може бути важливою", тому будь-який суддя щодо якого є обґрунтовані підстави побоюватися браку безсторонності, має бути відведений. У справі ЄСПЛ "Білуха проти України" Європейський Суд визнав, що особа не отримала справедливого судового захисту, бо національний суд проігнорував скарги про протиправні дії судді і не задовольнив заяву про відвід.
За таких обставин ОСОБА_1 посилається на те, що суддя не має жодного права нехтувати її заявою про відвід саме з підстав недовіри до суду, оскільки за тлумаченням Європейського Суду особа сама, своїм внутрішнім станом та відчуттями, має відчувати довіру до суду.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час, та місце апеляційного розгляду справи, повноважних представників в судове засідання не направили.
При цьому, 13 листопада 2019 року до суду надійшла заява від ОСОБА_1 , у якій позивач просила відкласти розгляд її заяви від 04.11.2019 про повторний відвід головуючого судді - Білої Л.М., суддів - Гонтарука В.М., Курка О.П. через хворобу. Також позивач вказала на те, що з 08.11.2019 вона перебуває на лікуванні та обстеженні кардіолога Хмельницького кардіодиспансеру, яке триватиме орієнтовно до 28.11.2019. У вказаній заяві ОСОБА_1 наполягає на розгляді заяви про відвід за її участі, а документ про проходження лікування надасть після його завершення.
Оцінивши доводи зазначеної заяви, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, з огляду на таке.
Суд зауважує, що за загальними правилами КАС України, в разі наявності обставин передбачених ст. 205 КАС України, клопотання про відкладення розгляду справи повинно бути обґрунтоване та підтверджено належними доказами.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, вказана заява мотивована перебуванням позивача на лікуванні, що позбавляє її можливості прибути в судове засідання.
Разом з тим, суд зауважує, що ОСОБА_1 , попри перебування на лікуванні ще з 08.11.2019 не надано жодного належного доказу, на підтвердження обставин, що перешкоджають їй прибути в судове засідання для участі у розгляді справи.
Крім того, норми КАС України не передбачають обов'язкової участі сторін при розгляді заяви про відвід судді, а відтак з метою недопущення затягування вирішення даного процесуального питання суд апеляційної інстанції вважає за необхідне розглянути вказану заяву в порядку письмового провадження.
Розглянувши вказану заяву про відвід, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Положеннями ч. 5 цієї статті встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.
Згідно з ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
За приписами ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Стаття 6 Конвенції вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії").
Колегія суддів вважає, що у заяві про відвід суддів Зінчук М.З. фактично посилається на наявність упередженості та категоричної недовіри колегії суддів, яка встановлена нею за суб'єктивним та об'єктивним критерієм.
При цьому, слід звернути увагу, що у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункті 45-50 рішення ЄСПЛ у справі "Морель проти Франції"; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі "Пескадор Валеро проти Іспанії") або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі "Пабла Кю проти Фінляндії"; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі "Мікалефф проти Мальти").
ЄСПЛ в пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Стосовно суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Веттштайн проти Швейцарії" та у п. 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України". Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об'єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі "Білуха проти України").
При вирішенні питання про відвід, колегією суддів враховано, що наведені у заяві обставини та доводи ОСОБА_1 щодо упередженості колегії суддів та наявністю у неї категоричної недовіри колегії суддів є необгрунтованими, оскільки будь-яких доказів, які б підтверджували упередженість головуючого судді Білої Л.М., суддів Гонтарука В.М. Курка О.П. при розгляді справи з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не встановлено.
При цьому, значна частина доводів заяви позивача про повторний відвід (з інших підстав) головуючого судді Білої Л.М., суддів Гонтарука В.М. Курка О.П. стосується незгоди позивача із відмовою у задоволенні її попередньої заяви про відвід від 21 жовтня 2019 року.
На думку колегії суддів, розгляд інших справ вказаною колегією суддів, зокрема, справи №686/4239/16-а, коли один із членів колегії постановив окрему думку не може свідчити про упередженість суддів під час розгляду цієї справи, оскільки дії суду (колегії суддів) при вирішенні процесуальних питань, що виникають під час розгляду справи та характер прийнятих процесуальних рішень (в тому числі в інших справах) не можуть вважатися обставинами, які викликають сумнів у безсторонності суддів та бути підставою для їх відводу.
Положеннями ч. 3 ст. 49 КАС України визначено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Отже, не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Наведені ОСОБА_1 доводи, за яких, на її думку, є сумніви у неупередженості або об'єктивності головуючого судді Білої Л.М., суддів Гонтарука В.М. Курка О.П. мають суб'єктивний характер, оскільки належних прикладів вчинення колегією суддів дій, які б свідчили про їх упередженість чи ставили під сумнів безсторонність суддів, не наведено. Викладені заявником у заяві причини для відводу зводяться до незгоди з постановленою ухвалою суду від 28 жовтня 2019 року та судовим рішенням у справі №686/4239/16-а, що за приписами ч. 4 ст. 36 КАС України не може слугувати підставою для відводу судді.
Посилання ОСОБА_1 стосовно того, що відбулося втручання у технічний запис шляхом вилучення фрагменту початку судового засідання від 28.10.2019 також ґрунтуються виключно на припущеннях останньої та не підтверджуються жодними доказами по справі.
Колегія суддів звертає увагу на відсутність інших підстав, передбачених ст.ст. 36, 37 КАС України, які б унеможливлювали участь у розгляді справи головуючого судді Білої Л.М., суддів Гонтарука В.М. Курка О.П. і викликали необхідність у їх відводі.
Таким чином, обставини, наведені на обґрунтування заяви про відвід колегії суддів, не знайшли свого підтвердження, а тому відсутні підстави для висновку про наявність визначених п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України передумов для відводу головуючого судді Білої Л.М., суддів Гонтарука В.М. Курка О.П.
Слід також відзначити, що ОСОБА_1 подала заяву про повторний відвід колегії суддів не на початку судового засідання, як це передбачено вимогами ч. 3 ст. 49 КАС України, а відразу після відмови у задоволенні її первинної заяви про відвід головуючому судді Білій Л.М., яку було вирішено колегією суддів - головуючим суддею Капустинським М.М., суддями Охрімчук І.Г., Смілянець Е.С.
Зважаючи на викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про те, що заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу.
Згідно з ч. 4 ст. 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Враховуючи необґрунтованість заявленого відводу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі до вирішення питання про відвід суддею, що визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України..
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 325 КАС України, суд
визнати необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про повторний відвід (з інших підстав) головуючого судді Білої Л.М. та відвід членів колегії Гонтарука В.М. Курка О.П.
Зупинити провадження у справі № 686/3743/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, начальника управління Пенсійного фонду у м. Хмельницькому Мудрої Любові Антонівни, відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області, державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області Горбатюк Тетяни Валентинівни, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області про визнання рішень, дій і бездіяльності управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, начальника управління Мудрої Л.А., відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області та державного виконавця Горбатюк Тетяни Валентини протиправними, зобов'язання вчинення дій та відшкодування моральної шкоди.
Справу № 686/3743/17 передати для вирішення питання про відвід колегії суддів відповідно до порядку, визначеного ст. 31 КАС України.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Курко О. П. Гонтарук В. М.