Справа № 289/113/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Луньова Д.Ю.
Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.
12 листопада 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Ватаманюка Р.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 27 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області лейтенанта поліції Волошина Олега Юрійовича про визнання неправомірної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП,
в січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у Полтавській області лейтенанта поліції Волошина Олега Юрійовича, в якому просив: скасувати винесену відповідачем постанову серії ЕАВ № 851858 від 11.01.2019 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення за відсутністю у його діях складу правопорушення.
Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 27.09.2019 у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. В апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин справи, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Зокрема апелянт зазначає, що його притягнуто до відповідальності без необхідних доказів, постанова про притягнення позивача до відповідальності не містить посилання на докази. Також в обгрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що інспектором в порушення вимог ст.256 КУпАП не складався протокол про адміністративне правопорушення та розглядаючи матеріали справи працівником поліції було порушено право позивача на захист, а саме право на правову допомогу.
Ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 12 листопада 2019 року о 15:00.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. 11 листопада 2019 року до суду надійшла заява позивача про розгляд справи у його відсутність.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги та зважаючи на скорочені терміни розгляду даної категорії справ, встановлені ст.286 КАС України, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.2 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 11.01.2019 інспектором роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції - лейтенантом поліції Волошиним О.Ю., було винесено відносно ОСОБА_1 постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.
Відповідно до постанови, 11.01.2019 о 12.47 год. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «VOLKSWAGEN CRAFTER» д.н. НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 77 км/год в с.Циганське по вул. Київська, чим порушив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 27 км/год (дозволена швидкість не більше 50 км/год.), чим порушив вимоги п. 12.4 ПДР України. Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем «TruСам LTI20/20 ТС000800». Додається до постанови відео з камери ВІ0071, фото з «TruСам».
Не погоджуючись з вищевказаною постановою по справі про адміністративне правопорушення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що докази, надані відповідачем, в повній мірі підтверджують скоєне позивачем адміністративне правопорушення, а також підтверджують те, що відповідач діяв правомірно, на підставі та у межах повноважень при винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення, тому оскаржувана постанова прийнята за наявності достатніх для цього підстав.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Обов'язки учасників дорожнього руху, а також підстави та порядок притягнення до відповідальності за їх порушення передбачені Законом України "Про дорожній рух", Правилами дорожнього руху та Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Згідно зі ст.14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Згідно з п.12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі - ПДР), у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги про відсутність доказів вчинення позивачем правопорушення, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст.245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції встановив, що в якості доказу перевищення позивачем дозволеної законом швидкості відповідач надав фотознімок, здійснений сертифікованим приладом TruCam LTІ 20/20 №ТС000800 (а.с.33), згідно з яким 11.01.2019 року о 12:45:05 автомобіль «VOLKSWAGEN CRAFTER» д.н. НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 77 км/год. Також надано диск із відеозаписом вимірювача швидкості приладом «TruСам LTI20/20 ТС000800» і відеозаписами з нагрудного відеореєстратора.
З матеріалів справи встановлено, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 № UА-МІ/1-2903-2012 (а.с.35).
Проведення повірки вказаного приладу передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08.02.2016 № 193.
Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/11928 (а.с.34), виданого ДП "Укрметртестстандарт" від 25.09.2018 та чинного до 25.09.2019, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTІ 20/20 №ТС000800, є придатним до застосування.
При цьому, можливість використання виробу "TruCam LTІ 20/20" виробництва LaserTechnologyInc, США також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України експертного висновку від 27.09.2018 №04/02/03-3008(а.с.36).
Отже, лазерний вимірювач швидкості TruCam LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.
Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.
Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.
Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam.
Також слід зазначити, з листа Служби автомобільних доріг у Полтавській області від 16.11.2018 №01-02/1266 (а.с.38-39) вбачається, що Службою автомобільних доріг було доведене термінове завдання ТОВ «Сигнал» щодо виготовлення та встановлення дорожніх знаків 5.70 «Фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху» на автомобільній дорозі М-03 Київ-Харків-Довжанський на вїзді (з обох боків) до населених пунктів, зокрема і с.Циганське. Дорожні знаки 5.70 «Фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху були розміщені на відстані 50/100 м до початку населеного пункту в залежності від існуючою дорожньої обстановки та з урахуванням можливості їх встановлення.
Отже, фотознімок, здійснений сертифікованим приладом TruCam LTІ 20/20 №ТС000800 (а.с.33), є отриманим у встановленому законом порядку доказом того, що ОСОБА_1 перевищив дозволену законом швидкість і, відповідно, вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Також вищевказаним спростовуються доводи апелянта про відсутність дорожнього знаку про фіксування технічними засобами на проїзджій частині.
Таким чином, відповідачем вірно кваліфіковано допущене позивачем перевищення швидкості за ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки з урахуванням допустимої похибки приладу TruCamLTI 20/20 позивачем перевищено допустиму швидкість у населеному пункті на понад 27 км/год.
Доводи апеляційної скарги про те, що працівником поліції було порушено право позивача на захист, зокрема було відмовлено у задоволенні клопотання про участь у розгляді справи захисника, колегія суддів відхиляє, оскільки з відеозаписів нагрудного реєстратора поліцейських вбачається, що під час зупинки позивача за порушення вимог ПДРУкраїни щодо перевищення швидкості руху в населеному пункті, останній спочатку заявив про необхідність скористатися правовою допомогою, а в подальшому відмовився від перенесення в зв'язку з цим розгляду адміністративної справи щодо нього та наполягав на винесенні постанови на місці зупинки автомобіля, будь-яких клопотань більше не заявляв.
Також вказані доводи позивача не спростовують висновків суду першої інстанції про те, що в діях позивача наявний склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Щодо доводів апелянта про те, що відповідач відповідно до вимог ст.256 КУпАП не склав протокол про адміністративне правопорушення, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч.4 ст.258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.283 КУпАП.
Згідно ч.2 ст.258 КУпАП, передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Відповідно до ст.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту (в т.ч. частина перша, друга і третя ст.122 КУпАП).
Частиною 5 ст.258 КУпАП, не передбачені винятки щодо необхідності складання протоколу за правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху у разі заперечення особи щодо встановленого порушення.
Постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності серії ЕАВ №851858 від 11.01.2019, складено інспектором патрульної поліції, який відповідно до вимог ст.222 КУпАП має право розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення безпосередньо за ч.1 ст.122 КУпАП.
Оскільки позивачем вчинено адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а розгляд справи віднесено до компетенції Національної поліції, у відповідності до вимог ст.258 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складався.
Відповідно до ст.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту (в т.ч. частина перша, друга і третя ст.122 КУпАП).
Частиною 5 ст.258 КУпАП, не передбачені винятки щодо необхідності складання протоколу за правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху у разі заперечення особи щодо порушення.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі за ч.1 ст.122 КУпАП, відбувається в скороченому вигляді, а саме фіксація адміністративного правопорушення і накладення адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.
Отже, відповідач правомірно виніс постанову серії ЕАВ №851858 від 11.01.2019 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП на місці вчинення правопорушення.
За таких обставин, оскаржувана постанова серії ЕАВ №851858 від 11.01.2019 винесена за наявності достатніх доказів вчинення позивачем порушення п. 12.4 ПДР, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
З огляду на зазначене, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини, що мають значення для справи, не допустив порушення норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, а тому вимоги апеляційної скарги не можуть бути задоволені.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 27 вересня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття і не може бути оскаржена відповідно до частини 3 статті 272 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О. Ватаманюк Р.В.