Справа № 127/23868/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Вишар І.Ю.
Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.
12 листопада 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Ватаманюка Р.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Інспектора роти № 3 батальйон 1 Управління патрульної поліції у Хмельницькій області капітан поліції Ковальчука Юрія Володимировича на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти № 3 батальйон 1 Управління патрульної поліції у Хмельницькій області капітан поліції Ковальчука Юрія Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
в серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора роти №3 батальйону 1 Управління патрульної поліції у Хмельницькій області капітана поліції Ковальчука Юрія Володимировича про скасування постанови серії ЕАВ № 1452246 від 24.08.2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 24.09.2019 позов задоволено: постанову інспектора роти №3 батальйону 1 Управління патрульної поліції у Хмельницькій області капітана поліції Ковальчука Юрія Володимировича серії ЕАВ № 1452246 від 24.08.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - скасовано, а провадження у справі закрито.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі апелянт посилається порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема апелянт зазначає, що наявні матеріали відеофіксації факту вчинення позивачем правопорушення та процедури розгляду справи в розумінні ст.251 КУпАП є доказами в справі про адміністративне правопорушення зафіксоване не в автоматичному режимі, та в розумінні ст.ст.73,74 КАС України належними та допустимими доказами в даній справі.
Ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 12 листопада 2019 року о 15:15.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги та зважаючи на скорочені терміни розгляду даної категорії справ, встановлені ст.286 КАС України, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.2 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, 24.08.2019 інспектором роти №3 батальйону 1 Управління патрульної поліції у Хмельницькій області капітаном поліції Ковальчуком Юрієм Володимировичем винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАВ №1452246, відповідно до якої ОСОБА_1 24.08.2019 о 23:41 год. в м. Летичів по вул.Горького 27 керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знака 5.16 "Рух по смугах", а саме здійнив рух прямо зі смуги яка дозволяє рух ліворуч, чим порушив вимоги п. 8.4 ПДР.
Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду для її скасування.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суб'єктом владних повноважень не дотримано вимог законодавства, що порушено законні права та інтереси позивача та не надано йому можливості організувати свій захист, в постанові не наведено на підставі яких доказів позивача визнано винним у вчиненні даного порушення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
У відповідності до вимог п. 8.4 п. 33.5 ПДР України, інформаційно-вказівні знаки запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об'єктів, територій, де діють спеціальні правила. Інформаційно-вказівний знак 5.16 "Напрямки руху по смугах" показує кількість смуг на перехресті і дозволені напрямки руху по кожній з них.
Згідно п. 1.9 ПДР передбачено, що особи, які порушують правила дорожнього руху несуть відповідальність згідно із законодавством.
Порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів, встановлено ч.1 ст. 122 КпАП України.
Згідно з статтею 31 Закону №580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 Закону №580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 ,. 24.08.2019 о 23:41 год. в м. Летичів по вул.Горького 27, керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знака 5.16 "Рух по смугах", а саме здійнив рух прямо зі смуги яка дозволяє рух ліворуч, чим порушив вимоги п. 8.4 ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.122 КУпАП.
Так, до суду першої інстанції відповідачем подано диск з відеозаписом подій, що відбувалися під час притягнення до відповідальності позивача, що на думку апелянта підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке і була винесена оскаржувана постанова.
Однак, колегія суддів апеляційної інстанції не може вважати зазначений диск належним та допустимим доказом вини позивача з наступних підстав.
Згідно з ч.2-3 ст.283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтею 283 КУпАП. У ній зокрема необхідно зазначити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить інформації про будь-яку фіксацію правопорушення.
Таким чином, в порушення вимог статті 283 КУпАП у постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис правопорушення, та не вказано про те, чи взагалі таке фіксування проводилось, не надано інших доказів вчинення правопорушення.
Отже, у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ №1452246 посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, наданий відповідачем відеофайл не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 24.01.2019 в справі №428/2769/17.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції, що у винесеній постанові відсутні посилання на жоден із доказів, які передбачені ст.251 КУпАП, а тому відповідачем не надано будь-яких належних та достатніх доказів на спростування викладених в позовній заяві обставин та правомірності винесення оскаржуваної постанови.
Отже, виходячи з наведеного, постанова серії ЕАВ №1452246 від 24.08.2019 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП є протиправною та підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Інспектора роти № 3 батальйон 1 Управління патрульної поліції у Хмельницькій області капітан поліції Ковальчука Юрія Володимировича залишити без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 вересня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття і не може бути оскаржена відповідно до частини 3 статті 272 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О. Ватаманюк Р.В.