Справа № 240/9649/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шуляк Любов Анатоліївна
Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.
06 листопада 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Михайленко К.Т.,
представника третьої особи: Гладишеної С. Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міларі" на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року (повний текст складено 20 вересня 2019 року у м. Житомир) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міларі" до Хорошівської селищної ради Житомирської області (далі - відповідач), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "АКРІС-ГРУП" (далі - третя особа) про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов'язання вчинити дії,
позивач 26.07.2019 звернувся із позовом до Житомирського окружного адміністративного суду в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 8 рішення сесії Хорошівської селищної ради Житомирської області від 22.03.2019 №484 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відведення) меж земельних ділянок в натурі ( на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва";
- визнати протиправним та скасувати пункт 10.3 рішення сесії Хорошівської селищної ради Житомирської області від 23.03.2019 №525 "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність та оренду";
- зобов'язати відповідача на черговому пленарному засіданні ради повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Міларі" стосовно затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відведення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Березівського старостинського округу.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.09.2019 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "АКРІС-ГРУП" про закриття провадження у справі задоволено.
Закрито провадження у даній справі.
Роз'яснено позивачу, що даний спір відноситься до юрисдикції господарського суду за правилами господарського судочинства.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що у цій справі відсутні дані про те, що погодження або не погодження селищною радою технічної документації із землеустрою породжує цивільно-правові наслідки для сторін, або у ТОВ "Міларі" виникло право користування земельною ділянкою, і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах. Також вказує, що будь-яка рівність товариства і селищної ради при вирішенні останнього питання щодо затвердження технічної документації із землеустрою, відсутня. Жодних прав і обов'язків товариство при цьому немає. Приватні права товариства не розглядалися і тому не можуть бути порушені. У позивача відсутнє речове право щодо земельної ділянки, яка була надана в оренду ТОВ "АКРІС-ГРУП" після прийняття радою оскаржуваних рішень.
Третя особа - ТОВ "АКРІС-ГРУП" подало відзив на апеляційну скаргу вказавши, що оскільки на момент звернення з позовом до суду за ТОВ "АКРІС-ГРУП" було зареєстровано право оренди земельних ділянок (не витребуваних паїв), на які претендував позивач, тому можна стверджувати про існування обставин, що підтверджують наявність відповідного речового права (приватного права), у даному випадку третьої особи, на зазначені земельні ділянки.
Представник третьої особи в судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлені та неоспорені сторонами такі обставини.
Пунктом 8 рішення сесії Хорошівської селищної ради Житомирської області від 22.03.2019 №484 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відведення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" відкладено розгляд клопотання ТОВ "Міларі" про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Березівського старостинського округу.
Пунктом 10.3 рішення сесії Хорошівської селищної ради Житомирської області від 23.05.2019 №525 "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність та оренду", ТОВ "Міларі" відмовлено в затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок (не витребуваних паїв) в натурі (на місцевості) по Березівському старостинському округу Хорошівської селищної ради.
Цим же рішенням від 23.05.2019 №525 ТОВ "АКРІС-ГРУП" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок (не витребуваних паїв) в натурі (на місцевості) по Березівському старостинському округу Хорошівської селищної ради та передано в оренду на 7 років.
На виконання даного рішення 07.06.2019 між ТОВ "АКРІС-ГРУП" та Хорошівською селищною радою Житомирської області укладено договори оренди земельних ділянок та 10.06.2019 зареєстровано право оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
При цьому, ТОВ "АКРІС-ГРУП" передано в оренду земельні ділянки (не витребувані паї), на які претендував й позивач.
Позивач не погоджуючись із вказаними рішеннями звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про закриття провадження у справі в зв'язку з тим, що вона не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.
Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Положеннями п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна із сторін здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна із сторін є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Водночас, за приписами п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Колегія суддів звертає увагу, що у справі, що розглядається, спірні відносини виникли у зв'язку з порушенням права користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення (не витребуваних паїв), які на момент звернення позивача до суду вже перебували в оренді ТОВ "АКРІС-ГРУП".
Відповідно до п.6 ч.1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Таким чином, у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), внаслідок чого виникають цивільні права і обов'язки, які оформлені у встановленому законом порядку, подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.
У справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов'язані з правом оренди на земельну ділянку, в разі задоволення позову рішення у справі призведе до переходу прав на спірну земельну ділянку від одного суб'єкта до іншого і фактичної зміни власника, що вказує на те, що такий спір не є публічно-правовим, а випливає із договірних відносин і має вирішуватися судами залежно від складу учасників за правилами Цивільного процесуального кодексу України або Господарського процесуального кодексу України.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31.08.2018 у справі № 2а-690/12/2670.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 28.08.2018 у справі №727/5409/17 вказав, що з моменту укладення між землекористувачем та органом місцевого самоврядування договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між цими суб'єктами, та в подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору. Такі ознаки не притаманні адміністративним правовідносинам, натомість - притаманні цивільним правовідносинам, які з урахуванням суб'єктного складу можуть бути предметом судового розгляду у відповідному суді загальної юрисдикції або господарському суді.
Тобто, колегія суддів зазначає, що цей спір не є публічно-правовим, а в силу наведених приписів п. 2 ч. 1 ст. 20 ГПК України має вирішуватися судами за правилами господарського судочинства.
При цьому, визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі з обов'язком суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу господарського судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
Таким чином, судом першої інстанції вірно вказано, що оскільки цей позов направлено на поновлення прав позивача у сфері земельних відносин (право оренди на земельні ділянки), при цьому враховуючи договори оренди на спірні земельні ділянки, укладені між Хорошівською селищною радою та третьою особою у справі ТОВ "АКРІС-ГРУП", цей спір не є публічно-правовим, оскільки поглинається спором про право, а тому має вирішуватися судами за правилами господарського судочинства.
Відтак, з огляду на предмет позову, вбачається, що спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а стосується господарських правовідносин, що виключає розгляд справи у порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про закриття провадження у справі в зв'язку з тим, що вона не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв оскаржувану ухвалу відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для її скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міларі" залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 13 листопада 2019 року.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.