Справа № 671/1756/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Павлова А.С.
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
13 листопада 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Охрімчук І.Г. Смілянця Е. С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Інспектора роти №№ батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Заворітнього Дениса Руслановича на рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 10 жовтня 2019 року (м.Волочиськ) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
27.09.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення. Свої вимоги позивач мотивував тим, що працівники поліції незаконно розглянули справу про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу, хоча згідно ст.276 КУпАП мали б її розглянути за місцем вчинення правопорушення, тобто за місцем знаходження органу, уповноваженого Законом розглядати справу про адміністративне правопорушення. У зв'язку з наведеним, позивач просив скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення ЕАБ № 1527733 від 16.09.2019.
Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 10 жовтня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Постанову серії ЕАК №1527733 від 16.09.2019 у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.132-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень - скасовано, а справу про адміністративне правопорушення закрито.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. В апеляційній скарзі зазначає, що постанова серії ЕАК №1527733 від 16.09.2019 у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.132-1 КУпАП винесена відповідно до вимог чинного законодавства, є законною та обґрунтованою.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що згідно з копії постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕАК №1527733 від 16.09.2019 позивача визнано винним в тому, що він 16.09.2019 о 23:02 год. на а/д М-12, 213 км, керуючи транспортним засобом TGХ 26.480 реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював перевезення великогабаритного вантажу причепом SCHMITZ SCF 24G реєстраційний номер НОМЕР_2 , ширина якого перевищує 2,6 м, без відповідного дозволу на участь у дорожньому русі, чим порушив п.22.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене статтею 132-1 КУпАП (а.с.).
Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено стягнення за ст.132-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 510 гривень.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було надано доказів того, що позивач 16.09.2019 керуючи транспортним засобом TGХ 26.480, здійснював перевезення великогабаритного вантажу причепом SCHMITZ SCF 24G, ширина якого перевищувала нормативно встановлені.
Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким позов задоволено, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ч.1 ст.132-1 КУпАП порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.22.5 ПДР України за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.
Згідно пп.5-1 п.2 Порядку документальний габаритно-ваговий контроль-визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.
Приписами п.6 вказаного Порядку габаритно-ваговий контроль, крім документального здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.
Відповідно до п.18 Порядку, за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.
За приписами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення особою адміністративного правопорушення.
За вивченням матеріалів справи судом апеляційної інстанції не встановлено доказів наявності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.132-1 КУпАП та п.2.5 ПДР України.
Матеріали справи не містять будь-яких доказів безпосереднього вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення, що є підставою для скасування прийнятої постанови про накладення адміністративного стягнення.
Згідно ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд враховує положення ч.3 ст.272 КАС України, відповідно до якої зазначене судове рішення суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Інспектора роти №№ батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Заворітнього Дениса Руслановича залишити без задоволення, а рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 10 жовтня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Постанова суду складена в повному обсязі 13 листопада 2019 року.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Охрімчук І.Г. Смілянець Е. С.