Справа № 240/7692/19 Головуючий у 1-й інстанції: Нагірняк Микола Федорович
Суддя-доповідач: Капустинський М.М.
13 листопада 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Смілянця Е. С. Охрімчук І.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року (м.Житомир) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру Міністерства Внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Регіонального сервісного центру Міністерства Внутрішніх справ України в Житомирській області визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії щодо призначення на посаду начальника територіального сервісного центру №1842.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 - залишено без розгляду.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що оскільки він не знав та не міг знати про дату та час судового засідання, через неповідомлення його судом першої інстанції, його було позбавлено доступу до правосуддя.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи рішення про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції виходив з приписів ч.4 ст.240 КАС України, з огляду на те, що позивач неодноразово належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, однак до суду не з'явився, поважність його неявки не доведена та судом не встановлена.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Частинами 1,2 ст.124 КАС України визначено, що судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.129 КАС України за письмовою заявою учасника судового процесу, який не має офіційної електронної адреси, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв'язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві. Учасник судового процесу повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду, приєднується секретарем судового засідання до справи і вважається належним повідомленням учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою учаснику судового процесу з моменту надходження до суду підтвердження про отримання тексту повістки.
Дійсно, в тексті позовної заяви, позивач зазначив, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , і саме за цією адресою позивачу надсилались судові повістки.
Колегія суддів звертає увагу суду і на те, що у позовній заяві, зазначено номер засобу зв'язку, отож, суд мав можливість скористатись цим засобом зв'язку і уточнити причини неотримування позивачем поштових відправлень.
За таких обставин, колегія суду апеляційної інстанції вважає, що ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою, оскільки суд без належного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи 16.07.2019р. та 05.08.2019р., дійшов помилкового висновку про повторність неявки позивача в судове засідання без поважних причин та безпідставно залишив без розгляду позовну заяву на підставі п.4 ч.1 ст.240 КАС України.
Так, частиною 2 ст.205 КАС України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;
5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.
Відповідно до ч.5 ст.205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки
Відповідно до п.4 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
З аналізу вищевказаної норми вбачається, що необхідною умовою для залишення позовної заяви без розгляду є повторність неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду і відсутність поважних причин такого неприбуття в судове засідання або неповідомлення ним про причини неприбуття, за умови також відсутності заяви позивача про розгляд справи без його участі.
Під повторністю неприбуття в судове засідання позивача необхідно розуміти послідовне неприбуття в судове засідання позивача чи його представника двічі чи більше разів. Поважність причин неприбуття оцінюється судом у кожному конкретному випадку окремо з метою визначення правових наслідків такого неприбуття.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що з матеріалів справи вбачається, що позивач не був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання призначені Житомирським окружним адміністративним судом 16.07.2019р. та 05.08.2019р., а отже суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про необхідність залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.
За приписами частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
У справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, позовна заява ОСОБА_1 залишена без розгляду неправомірно, а висновки суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі суперечать матеріалам справи та нормам процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Житомирського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
За змістом частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, порушено норми процесуального права які призвели до неправильного вирішення питання, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру Міністерства Внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії скасувати.
Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Постанова суду складена в повному обсязі 13 листопада 2019 року.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Смілянець Е. С. Охрімчук І.Г.