Справа № 283/1111/16-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Міхненко С.Д.
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
12 листопада 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Охрімчук І.Г. Смілянця Е. С. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Довганюк В.В.,
апелянта, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Малинського районного суду Житомирської області від 12 серпня 2019 року (м.Малин) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 02 липня 2019 року звернувся до суду із заявою, в якій просив:
- переглянути за нововиявленими обставинами постанову Малинського районного суду Житомирської області від 03 серпня 2016 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Малинської міської ради про визнання протиправними дій, які полягають у відмові видати довідку про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи та зобов'язати видати довідку про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи;
- оплатити моральну шкоду в розмірі 20000 гривень та матеріальне забезпечення з 01.01.2015 року.
В обґрунтування заяви зазначав, що після винесення постанови він виявив наступні документи: довідку про можливість відвідувати баню, читацький квиток Алчевської бібліотеки та роздруківку з інтернет сайту, в якій розповідається про відвідування ним бібліотеки Алчевська. Вказані докази, на думку позивача, слід розглядати як нововиявлені обставини, що є істотні для справи, які не були відомі на час розгляду справи та свідчать про те, що він проживав в Алчевську, а тому його позов підлягає задоволенню.
Ухвалою Малинського районного суду Житомирської області від 12 серпня 2019 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Малинського районного суду від 03 серпня 2016 року за нововиявленими обставинами та залишено судове рішення в силі.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу суду першої інстанції, та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Малинського районного суду Житомирської області від 03 серпня 2016 року. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції неповно і невсебічно з'ясував обставини, що мають значення для справи.
У відзиві на апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що постановою Малинського районного суду від 03 серпня 2016 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Малинської міської ради про визнання протиправними дії, які полягають у відмові видати довідку про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи та зобов'язати видати довідку про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи відмовлено за безпідставністю.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Малинського районного суду від 03 серпня 2016 року за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що наведені заявником обставини не можуть вважатися нововиявленими в розумінні статті 361 КАС України, тому не можуть бути підставою для перегляду постанови суду.
Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.361 КАС України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Приписами ч.2 ст.361 КАС України встановлено вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, за відомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
"Істотність" обставини означає, що, якби суд міг урахувати її при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат вирішення справи.
Ознаку "не були і не могли бути відомі особі" слід розглядати як сукупність цих двох необхідних умов, тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. В разі, якщо вона все ж таки могла знати про певну обставину, то у суду відсутні підстави для перегляду судового рішення, визначені п.1 ч.2 ст.361 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів зазначає, що не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Отже, істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це передусім ті, що взагалі не були предметом розгляду по даній адміністративній справі в адміністративному суді у зв'язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації, тобто ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які брали участь у розгляді адміністративної справи, ні суду, який її розглядав та вирішував її по суті.
Крім того, не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.
Таким чином, за змістом процесуального закону, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, і, по-друге, що ці обставини не були і не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Так, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.
Тобто, нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. Питання про те, які обставини можна вважати нововиявленими, є оціночним і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи існували ці обставин на час розгляду справи; чи могла особа, яка звертається із заявою про перегляд рішення, або суд знати про ці обставини на час розгляду справи; чи вплинуло б врахування цих обставин на зміст судового рішення. Істотність обставини означає, що якби суд її міг урахувати при розгляді справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат її вирішення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що скаржник не навів жодної істотної обставини, на підставі якої постанова у цій справі мала б переглядатися, а обставина наведена ним у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами, не є нововиявленою, оскільки не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи.
Крім того, зазначені обґрунтування заявника вже були предметом судового розгляду у справі та їм надавалась відповідна оцінка судами у зв'язку з чим їх не можна віднести до нововиявлених обставин у справі, зокрема істотних обставин у справі, що не були і не могли бути відомими особі, яка звертається з заявою, на час розгляду справи.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач не довів наявність нововиявлених обставин, які б в розумінні статті 361 КАС України були підставою для перегляду постанови суду.
Відповідно до вимог ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Малинського районного суду від 03 серпня 2016 року за нововиявленими обставинами та залишенню судового рішення в силі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315,316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Малинського районного суду Житомирської області від 12 серпня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 13 листопада 2019 року.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Охрімчук І.Г. Смілянець Е. С.