Справа № 640/19352/18 Суддя (судді) першої інстанції: Клименчук Н.М.
13 листопада 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Василенка Я.М.,
Шурка О.І.,
за участі секретаря судового засідання Біднячук Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідз Зерновий Термінал» на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.05.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідз Зерновий Термінал» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Олсідз Зерновий Термінал» звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.05.2019 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Олсідз Зерновий Термінал» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на неповне дослідження доказів та встановлення обставин, що мають значення для справи, невідповідність зроблених висновків обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідачів у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Так, у відповідності до положень частини першої ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з приписами частини першої ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Олсідз Зерновий Термінал» прийнято на податковий облік в ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві, як платника податків 25.11.2014, а до реєстру платників податку на додану вартість, включено 01.08.2017.
Основним видом діяльності позивача є: оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням та кормами для тварин за КВЕД 46.21, оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами за КВЕД 46.33.
Так, у серпні-вересні 2018 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Олсідз Зерновий Термінал» направило засобами телекомунікаційного зв'язку до Державної фіскальної служби України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, за наслідком чого, вказані документи доставлено, однак, зазначено, що останні не можуть бути прийнятими зважаючи на порушення вимог п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме, зупинено реєстрацію покупця, як платника ПДВ з 29.08.2018.
Надалі, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві проведено перевірку подання та/або неподання платником ПДВ до податкового органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців щодо товариства позивача, за результатами якої складена довідка від 22.08.2018 № 1282/26-15-12-01-20, в якій, контролюючим органом встановлено, що особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних місяців не подає податковому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 29.08.2018 № 2633/26-15-12-01-21 анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідз Зерновий Термінал», у зв'язку з неподанням та/або поданням декларацій з податку на додану вартість, що свідчить про відсутність постачання/придбання товарів протягом дванадцяти послідовних податкових періодів та відповідно до п. п. «г» п.184 ст.184 розділу V Податкового кодексу України.
Позивач, вважаючи, що такими діями порушено його права, звернувся до суду за захистом своїх прав, із вимогами скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві № 2633/26-15-12-01-21 від 29.08.2018 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, які мають форму квитанцій № 2 та зобов'язати Державну фіскальну України прийняти надіслані документи та вчинити дій з їх реєстрації.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з наступного:
- платник податків, який є зареєстрованим платником податку на додану вартість, зобов'язаний подавати до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість у строки та в порядку визначеному Податковим кодексом України. У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації;
- під час розгляду справи, стороною податкового органу надано докази на підтвердження правомірності прийнятого рішення за формою 6-РПДВ про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Олсідз Зерновий Капітал», в тому числі довідки про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях;
- податковий орган здійснив повідомлення позивача про анулювання його реєстрації, як платника податку;
- приписами ПК України, встановлено для платників податку на додану вартість інші, спеціальні вимоги щодо подачі податкової декларації з податку на додану вартість, яка має бути подана виключно в електронній формі, а у платника податку відсутнє право вибору способу подачі декларації з податку на додану вартість, що спростовує доводи позивача в частині належного подання декларації за липень, серпень 2018, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необгрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями п. п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, визначено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Так, питання процедури анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначено у розділі V ПК України та Положенні про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130.
Відповідно до приписів п. п. «г» п. 184.1 ст. 184 ПК України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Нормами п. 184.2 ст. 184 ПК України, регламентовано, що анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «а» пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б»-«з» п. 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.
Анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника ПДВ з Реєстру.
Також, згідно з п. 5.5 р. V Положення № 1130 (у відповідній редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти "б" - "з" пункту 5.1 цього розділу). Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.
Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема, довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).
Відповідно до приписів п. 5.6 р. V Положення № 1130, за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов'язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.
Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу оформляється за формою № 6-РПДВ (додаток 5). Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу, та підписується керівником контролюючого органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов'язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу.
З наведеного слід зробити висновок про те, що анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі п. п. «г» п. 184.1 ст. 184 ПК України, можливе за наступних обставин:
- неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців;
- та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Зазначені обставини підтверджуються як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.
Колегія суддів, крім зазначеного, звертає увагу на те, що платник податків, який є зареєстрованим платником податку на додану вартість, зобов'язаний подавати до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість у строки та в порядку визначеному Податковим кодексом України.
Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено надані стороною податкового органу докази на підтвердження правомірності прийнятого рішення за формою № 6-РПДВ стосовно позивача, такі як, довідки про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які, у свою чергу свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях, що підтверджує обґрунтованость оскаржуваного рішення № 2633/26-15-12-01-21 від 29.08.2018, за наслідком чого, було анульовано реєстрацію позивача платником ПДВ.
Під час апеляційного розгляду, сторона апелянта вказувала на те, що товариством були подані декларації за липень, серпень 2018, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, проте такі не було прийнято, з підстав анулювання реєстрації платника ПДВ 29.08.2018.
Згідно з п. 184.5 ст. 184 ПК України, з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних.
У свою чергу, відповідно до п. 184.6 ст. 184 ПК України, у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.
Крім того, варто зважити на те, що положеннями ПК України, для платників податку на додану вартість встановлені інші, спеціальні вимоги щодо подачі податкової декларації з податку на додану вартість, яка має бути подана виключно в електронній формі, та не передбачає інших механізмів/способів подачі такої, без дотримання приписів ст. 49 ПК України, що у даному випадку, тільки підтверджує позицію відповідачів в частині того, що на підставі рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, ТОВ «Олсідз Зерновий Термінал» не є платником ПДВ з 29.08.2018, відмовивши у прийнятті надісланих документів, податковий орган діяв в межах своїх повноважень та відповідно до норм чинного законодавства.
За наслідком розгляду апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не надано належних та достатніх доказів, які б свідчили про подачу податкових декларацій по податку на додану вартість саме протягом « 12 послідовних податкових місяців». Крім того, оскаржуване рішення прийняте з підстав того, що платник подає/не подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з серпня 2017 року по липень 2018 року з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0,00 гривень. Так, відображені позивачем в податкових деклараціях обсяги оподатковуваних господарських операцій складають 0,00 грн.
Крім того, варто зазначити таке.
Згідно з нормами п. 201.1. ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Положеннями п. 201.8. ст. 201 ПК України, визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції було досліджено, що відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, товариством було виписано на скеровано до ЄРПН наступні податкові накладні: № 8 від 25.08.2018 на загальну суму 27462000,00 грн. з ПДВ, № 9 від 27.08.2018 на загальну суму 4644 660,00 грн. з ПДВ, № 2 від 25.08.2018 на загальну суму 1659268,80 грн. з ПДВ, №3 від 26.08.2018 на загальну суму 18504460,80 грн. з ПДВ, № 4 від 27.08.2018 на загальну суму 10379728,80 грн. з ПДВ, № 5 від 28.08.2018 на загальну суму 2010052,80 грн. з ПДВ, № 7 від 21.08.2018 на загальну суму 4533558,12 грн. з ПДВ, № 6 від 28.08.2018 на загальну суму 1118040,00 грн. з ПДВ, які, не було прийнято ДФС України, у зв'язку із порушенням вимог п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме, зупинено реєстрацію покупця, як платника ПДВ з 29.08.2018.
Згідно з п. 184.5 ст. 184 ПК України, з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних.
А, відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Колегія суддів зазначає, що вказані податкові накладні товариство подало/відправило 05.09.2018 та 10.09.2018, вже після прийняття рішення від 29.08.2018 № 2633/26-51-12-01-21 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, що, у свою чергу, вказує на відсутність підстав для ДФС України здійснювати реєстрацію отриманих податкових накладних.
Колегія суддів не приймає посилання апелянта на практику Європейського суду з прав людини, в контексті наведених рішень про «право мирно володіти своїм майном», про «законне сподівання особи», оскільки саме позивачем в спірних правовідносинах не було дотримано приписів податкового законодавства в частині обов'язку подання відповідної звітності з ПДВ та відображення результатів господарської діяльності, а тому, дії податкових органів були передбачуваними та легітимними, в контексті вимог ПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем не доведена протиправність оскаржуваних в даній справі дій та рішень, а суб'єктом владних повноважень - податковим органом спростовано доводи позовної заяви та апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідз Зерновий Термінал» - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.05.2019 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді Я.М. Василенко
О.І. Шурко
Повний текст постанови складено 13.11.2019.