Справа № 580/1981/19 Суддя (судді) першої інстанції: С.О. Кульчицький
13 листопада 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Василенка Я.М.,
Кузьменка В.В.,
за участі секретаря судового засідання Біднячук Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.08.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , щодо не нарахування та невиплати позивачу, індексації грошового забезпечення за період із 01.01.2016 по 01.04.2018 із встановленням базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу, індексацію грошового забезпечення за період із 01.01.2016 по 01.04.2018, із встановленням базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення січень 2008, з урахуванням раніше виплаченої суми індексації у розмірі 4 871 грн 57 коп.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28.08.2019 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, при цьому, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У судовому засіданні апелянт підтримав вимоги апеляційної скарги, просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду апеляційної скарги.
Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Так, у відповідності до положень ч. 1 ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у провадженні Черкаського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 2340/4525/18 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення і компенсацію за невикористану відпустку.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18.01.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2019, позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.04.2018 та грошової компенсації відпустки, як учаснику бойових дій, за період з 2015 року по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, 21.09.2018. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.04.2018. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні соціальної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період 2015, 2016, 2017 та 2018 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, 21.09.2018.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18.01.2019 у справі № 2340/4525/18 набрало законної сили 26.03.2019.
Так, на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 2340/4525/18 від 18.01.2019 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2019, відповідачем виготовлено розрахунок грошового забезпечення позивача за період з січня 2016 року по квітень 2018 року, згідно з яким, базовим місяцем для обчислення індексації визначено грудень 2015 року.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 12.08.2019 № 209 про суму щомісячних видів грошового забезпечення та премії позивача за період з вересня 2015 року по лютий 2016 року, у грудні 2015 року збільшено відсоток розміру премії від посадового окладу позивача з 90% до 525%, базовим місяцем для обчислення індексації встановлено грудень 2015 року, у зв'язку із підвищенням премій військовослужбовцям ЗСУ з цього місяця.
Вважаючи такі дії щодо визначення базовим місяцем для обчислення індексації грудень 2015 року протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з наступного:
- питання визначення базового місяця для індексації знаходиться в залежності від таких показників, як розмір прожиткового мінімуму за певні періоди, розмір коефіцієнту індексації пенсій тощо, які підлягають застосуванню відповідними органами, підприємствами, установами, організаціями при здійсненні відповідних розрахунків;
- відповідно до ст. ст. 5, 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», повноваження Міністерства оборони України відносно здійснення індексації грошового забезпечення, є дискреційними і у разі здійснення розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 01.04.2018 із застосуванням певних методик та вірних показників для такої індексації судом, суд фактично перебере на себе відповідні функції, що є неприпустимим;
- посилання позивача на роз'яснення Міністерства соціальної політики України, що надані у листі від 08.08.2017, судом відхилено, оскільки вказаний лист носить рекомендаційний характер та не є обов'язковим.
Зважаючи на вказане вище, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч. 1 ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», передбачено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Відповідно до норм ч. 1 ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Так, правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення встановлено Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, норми якого поширюються на всі підприємства, установи й організації незалежно від форм власності та господарювання, а також на фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Згідно з п. 5 Порядку № 1078, в редакції від 15.09.2015, у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Колегія суддів вважає цілком обгрунтованими висновки суду першої інстанції про відхилення доводів позивача про необхідність застосування у даних правовідносинах базового місяця для індексації - січня 2008 року, з урахуванням того, що питання визначення базового місяця для індексації знаходиться в залежності від таких показників, як розмір прожиткового мінімуму за певні періоди, розмір коефіцієнту індексації пенсій тощо, які підлягають застосуванню відповідними органами, підприємствами, установами, організаціями при здійсненні відповідних розрахунків.
Крім того, підлягає також врахуванню й те, що згідно ст. ст. 5, 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», повноваження Міністерства оборони України відносно здійснення індексації грошового забезпечення є дискреційними, та у разі здійснення розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 01.04.2018 із застосуванням певних методик та вірних показників для такої індексації судом, останній фактично перебере на себе відповідні функції, що не узгоджується з вимогами закону.
Колегія суддів також не знаходить підстав для прийняття до уваги роз'яснення Міністерства соціальної політики України, що надані відповідним листом від 08.08.2017. оскільки такий лист носить рекомендаційний характер та не є обов'язковим до застосування.
Таким чином, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто, прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.08.2019 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді Я.М. Василенко
В.В. Кузьменко
Повний текст постанови складено 13.11.2019.