Справа № 620/4253/18 Суддя першої інстанції: Тихоненко О.М.
13 листопада 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Степанюка А.Г.,
суддів - Губської Л.В., Епель О.В.,
при секретарі - Ліневській В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Менський комунальник» на проголошене о 11 годині 30 хвилин рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року, повний текст якого складено 11 липня 2019 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Менський комунальник» до Менської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів, -
У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Менський комунальник» (далі - Позивач, ТОВ «Менський комунальник») звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Менської міської ради (далі - Відповідач, Менська міськрада) про
- визнання протиправною бездіяльності Відповідача щодо непогодження розрахунку розміру втрат, які виникли у Позивача протягом періоду розгляду розрахунків тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, встановлення та їх оприлюднення;
- стягнення з Відповідача на користь Позивача втрат, які виникли протягом періоду розгляду розрахунків тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, встановлення та їх оприлюднення, у розмірі 557 802,77 грн.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 року у задоволенні позову відмовлено. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що прийняття виконавчим комітетом Менської міської ради рішення про відмову у погодженні ТОВ «Менський комунальник» розрахунку розміру втрат, які виникли протягом періоду розгляду розрахунків тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на території міста Мена, вказує на те, що уповноваженим органом заяву підприємства було розглянуто та прийнято за її наслідками відповідне рішення. Відтак, відсутні підстави стверджувати допущення виконавчим комітетом Менської міської ради бездіяльності.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Свою позицію обґрунтовує тим, що, по-перше, в оскаржуваному рішенні суду взагалі не вирішено питання щодо заявленої позовної вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача втрат у розмірі 557 802,77 грн., розмір яких підтверджується належними розрахунками, по-друге, пропуск десятиденного строку подання заяви про погодження розрахунку розміру втрат було зумовлено об'єктивними причинами, по-третє, судом не враховано, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це не лише неприйняття рішення, а й не здійснення юридично значимих та обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб.
Після усунення визначених в ухвалі від 23.08.2019 року про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2019 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
У відзиві на апеляційну скаргу Менська міська рада просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свою позицію обґрунтовує тим, що пропуск десятиденного строку для подання заяви про погодження розміру відшкодування втрат є непоновлюваним, а тому у суду першої інстанції були відсутні підстави вирішувати питання про правильність розрахунку розміру понесених ТОВ «Менський комунальник» витрат. Крім того, підкреслює на помилковість акцентування Апелянтом увагу на приписи ст. 122 КАС України, оскільки остання спірні правовідносини не регулює.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2019 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 13.11.2019 року.
У судовому засіданні представник Позивача доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд її вимоги задовольнити повністю.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибув.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника апелянта, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.
Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції встановив, що ТОВ «Менський комунальник» виконавцем послуг з постачання і водовідведення у комунальному житловому фонді міста Мена на підставі рішення Менської міської ради від 14.05.2003 року (т. 1 а.с. 13), рішення виконавчого комітету Менської міської ради від 24.11.2005 року №278 (т. 1 а.с. 14) та рішення виконавчого комітету Менської міської ради від 25.01.2006 року №19 (т. 1 а.с. 15).
Послуги надаються ТОВ «Менський комунальник» згідно ліцензії серії АГ № 572209 (т. 1 а.с.24).
Рішенням виконавчого комітету Менської міськради від 11.01.2018 року № 1 «Про тарифи та послуги централізованого водопостачання та водовідведення на території м. Мена» затверджено відкориговані тарифи на послуги, які надає ТОВ «Менський комунальник», у наступних розмірах: з водопостачання: для населення 11,64 грн. за 1 м куб з ПДВ; для бюджетних установ 11,64 грн. за 1 м куб з ПДВ; для інших споживачів 11,64 грн. за 1 м куб з ПДВ. З водовідведення: для населення 28,76 грн. за 1 м куб з ПДВ; для бюджетних установ 28,76 грн. за 1 м куб з ПДВ; для інших споживачів 28,76 грн. за 1 м куб з ПДВ (т. 1 а.с. 26).
Оскільки вказані вище тарифи не покривали економічно обґрунтовані витрати ТОВ «Менський комунальник» звернувся до Менської міськради з листом від 29.03.2018 року № 186 про встановлення нового тарифу на послуги, а саме: водопостачання: для населення 20,92 грн. за 1 м куб з ПДВ; для бюджетних установ 20,92 грн. за 1 м куб з ПДВ; для інших споживачів 20,92 грн. за 1 м куб з ПДВ. З водовідведення: для населення 44,76 грн. за 1 м куб з ПДВ; для бюджетних установ 44,76 грн. за 1 м куб з ПДВ; для інших споживачів 44,76 грн. за 1 м куб з ПДВ та розрахунком економічно обґрунтованого тарифу на послуги (т. 1 а.с. 27).
У подальшому, листом від 13.04.2018 року № 204 Позивач повідомив голову міської ради Менської об'єднаної територіальної громади, що у газеті «Наше слово» від 30.03.2018 року було надруковано повідомлення про намір здійснити зміну тарифів на послуги. Також вказано, що протягом десяти календарних днів з дня оприлюднення даного повідомлення і на дату подання даного листа зауважень та пропозицій від споживачів м. Мена не надходило (т. 1 а.с. 28-29).
Зі змісту протоколу № 3 засідання робочої групи щодо питання встановлення тарифів на послуги від 23.04.2018 року вбачається, що останньою вирішено звернутися до Позивача з пропозицією використати для зменшення витрат на обрахунок тарифів на послуги менший коефіцієнт співвідношення розміру мінімальних посадових окладів з використанням коефіцієнта на рівні показника 4, а не 6 та провести перерахунок з кількості запропонованих ТОВ «Менський комунальник» 45 одиниць штатного персоналу використаних при обрахунку (зміни тарифів) на послуги до 37 чоловік працюючих по факту на даний час на підприємстві, про що повідомлено товариство листом від 24.04.2018 року № 679/04-09 (т. 1 а.с. 30-33).
У відповідь на дане звернення ТОВ «Менський комунальник» направило міському голові Менської об'єднаної територіальної громади лист № 218 від 25.04.2018 року, в якому вказано, що дирекція підприємства налаштована на пошук компромісного рішення пропонує: коефіцієнт співвідношення зменшити з 6 до 5 одиниць; кількість штатних одиниць в тарифі зменшити до мінімального рівня - 40; зазначені зміни призведуть до зменшення тарифу з водопостачання до рівня 19,44 грн/м3 з ПДВ та водовідведення 38,65 грн/м3 з ПДВ (т. 1 а.с. 34).
Листом від 08.05.2018 року № 774/04-09 Відповідач повідомив Позивача, що розпорядженням міського голови № 106 від 10.04.2018 року створена робоча група для вивчення питання щодо встановлення (зміну) тарифів на послуги. За результатами роботи, комісія внесла пропозицію про встановлення тарифів на послуги з водопостачання для всіх категорій споживачів в розмірі 15,00 грн за 1 м. куб та на послуги з водовідведення для всіх категорій споживачів в розмірі 30,50 грн за 2 м. куб. Також зазначено, що питання щодо встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за зверненням позивача з вирішенням питання відшкодуванням, за рахунок коштів бюджету Менської ОТГ, різниці між встановленим розміром тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг буде розглянуто на сесії міської ради 30.05.2018 року (т. 1 а.с. 35).
Рішенням виконавчого комітету Менської міськради від 22.08.2018 року № 148 «Про тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на території м. Мена» вирішено встановити тарифи на послуги, які надає ТОВ «Менський комунальник», у наступних розмірах водопостачання: для населення 18,32 грн. за 1 м куб з ПДВ; для бюджетних установ 18,32 грн. за 1 м куб з ПДВ; для інших споживачів 18,32 грн. за 1 м куб з ПДВ. З водовідведення: для населення 30,50 грн. за 1 м куб з ПДВ; для бюджетних установ 36,16 грн. за 1 м куб з ПДВ; для інших споживачів 36,16 грн. за 1 м куб з ПДВ (т. 1 а.с. 36).
Указане рішення оприлюднено в газеті «Наше слово» (т. 1 а.с. 37).
З огляду на прийняття даного рішення ТОВ «Менський комунальник» 05.11.20.18 року звернулося до Менської міської ради із заявою про погодження розрахунку розміру понесених витрат, які виникли протягом періоду розгляду розрахунків тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, встановлення та їх оприлюднення на суму 557 802,77 грн (т. 1 а.с. 38-46).
Листом від 22.11.2018 року № 2163/04-09 Менська міська рада звернулася до ТОВ «Менський комунальник», в якому зазначила, що робочою групою вирішено, що вказаного розрахунку недостатньо для прийняття рішення про відшкодування заявленої суми, у зв'язку з чим просила надати помісячний детальний розрахунок фактичної собівартості послуг на одиницю продукції в розрізі статей з підтверджуючими документами з квітня по вересень 2018 року та завірені їх копії для подальшого прийняття рішення. Відповідь запропоновано надати у строк до 26.11.2018 року (т. 1 а.с. 74).
Листом від 26.11.2018 року № 747 ТОВ «Менський комунальник» надало Менській міській раді розрахунки та підтверджуючі документи (т. 1 а.с.75-166).
На засіданні робочої групи, яке відбулося 28.11.2018 року, вирішено винести вказане питання на розгляд уповноваженого органу, засідання якого відбудеться 04.12.2018 року о 10-00 год. в приміщенні Менської міськради, про що повідомлено позивача листом від 03.12.2018 року №2233/04-09 (т. 1 а.с. 167).
Листом від 04.12.2018 року № 2250/04-09 Менська міська рада повідомила ТОВ «Менський комунальник», що питання про погодження розрахунку розміру витрат понесених ТОВ «Менський комунальник», які виникли протягом періоду розгляду розрахунків тарифів на послуги, встановлення та їх оприлюднення, розглянуто на засіданні виконавчого комітету Менської міськради 04.12.2018 року. За результатами розгляду прийнято рішення про відмову у погодженні вказаного розрахунку, оскільки даний розрахунок поданий на погодження з порушенням строку, зазначеного в абз. 1 п. 37 Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 869 від 01.06.2011 року (т. 1 а.с. 47).
На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз положень ст. ст. 28, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 року №869, суд першої інстанції прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що розгляд поданої Позивачем заяви завершився прийняттям Відповідачем рішення, що виключає можливість стверджувати про протиправну бездіяльність останнього.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про ціни і ціноутворення» суб'єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни.
Згідно ч. 2 ст. 12 вказаного Закону державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації).
Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року №1875-IV, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон), визначав основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону державна політика у сфері житлово-комунальних послуг базується, зокрема, на принципі регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, перелік яких визначено цим Законом, з урахуванням досягнутого рівня соціально-економічного розвитку, природних особливостей відповідного регіону та технічних можливостей.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 30 Закону державне регулювання цін/тарифів базується на принципі відповідності рівня цін/тарифів розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
За правилами ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад віднесено встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.
Відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання).
При цьому положеннями ч. 4 ст. 31 Закону передбачено, що у разі встановлення органом місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, орган, який їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.
Наведена норма кореспондується з приписами п. 8 ч. 1 ст. 22 Закону, якою передбачено, що виробник має право на відшкодування втрат у разі затвердження відповідним органом місцевого самоврядування цін/тарифів нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право на відшкодування різниці між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг виникає у виробника у випадку встановлення або затвердження органом місцевого самоврядування цін/тарифів на послуги нижчі від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
Крім того, судовою колегією враховується, що відповідно до абз. 3 ч. 10 ст. 31 Закону порядок відшкодування втрат підприємств, що виникають протягом періоду розгляду розрахунків тарифів, встановлення та їх оприлюднення органом, уповноваженим встановлювати тарифи, визначається порядком формування тарифів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 року №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» затверджено Порядок формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення (далі - Порядок №869), який визначає механізм формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з виробництва теплової енергії, її транспортування магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами (далі - транспортування) та постачання, надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води.
За правилами п. 34 Порядку №869 розгляд розрахунків тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, поданих ліцензіатом, здійснюється уповноваженим органом протягом одного календарного місяця, а у разі коригування тарифів - протягом десяти календарних днів з дня отримання відповідної заяви у порядку, встановленому Мінрегіоном.
Приписи п. п. 35-36 Порядку №869 визначають, що рішення про встановлення тарифів оприлюднюється уповноваженим органом у засобах масової інформації та/або на офіційному веб-сайті уповноваженого органу невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів з дати його прийняття.
Розрахунок втрат ліцензіатів, які виникли протягом періоду розгляду розрахунків тарифів, встановлення та їх оприлюднення уповноваженим органом (далі - втрати ліцензіатів), здійснюється ліцензіатом.
Розмір втрат ліцензіатів визначається виходячи з витрат, понесених ліцензіатом на надання відповідного обсягу централізованого водопостачання та водовідведення протягом періоду, який починається з дня подання ліцензіатом до уповноваженого органу заяви про встановлення тарифів до дня введення в дію тарифів, включаючи період розгляду розрахунків тарифів (але не більше періоду, визначеного у пункті 34 цього Порядку), встановлення та їх оприлюднення.
Витрати, на основі яких визначаються втрати ліцензіатів, розраховуються згідно з вимогами цього Порядку за окремими складовими тарифів, вартість яких змінюється на загальнодержавному рівні.
При цьому, відповідно до п. 37 Порядку №869 розрахунок розміру втрат ліцензіатів подається на погодження уповноваженому органу протягом десяти календарних днів з дня введення в дію тарифів.
Уповноважений орган погоджує зазначений розрахунок протягом одного календарного місяця.
Уповноважений орган може відмовити у погодженні розміру втрат ліцензіату лише у випадку, коли вони є необґрунтованими, розрахунок здійснено на основі недостовірних даних або такий розрахунок втрат поданий на погодження з порушенням строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розрахунок розміру втрат ліцензіатом подається на погодження уповноваженому органу, який повинен протягом одного календарного місяця вирішити питання щодо погодження зазначеного розрахунку, протягом десяти календарних днів з дня введення в дію тарифів. Відмова у погодженні допускається у випадку, якщо: 1) подані розрахунки є необґрунтованими; 2) розрахунок здійснено на основі недостовірних даних; 3) розрахунок втрат поданий на погодження з порушенням строку десятиденного строку з моменту ведення в дію тарифів.
Як було вірно встановлено судом першої інстанції та зазначено раніше, тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на території міста Мена затверджені рішенням виконавчого комітету Менської міської ради від 22.08.2018 року №148 та введені у дію з 16.09.2018 року згідно відповідного оголошення у газеті «Наше слово». Натомість у зв'язку з поданням ТОВ «Менський комунальник» заяви про погодження відшкодування втрат подано 05.11.2018 року, виконавчим комітетом Менської міської ради прийнято рішення від 04.12.2018 року №260, яким відмовлено Позивачу у погодженні розрахунку розміру втрат у зв'язку з тим, що такий розрахунок поданий з порушенням строк, визначеного в абз. 1 п. 37 Порядку №869 (т. 1 а.с. 203).
Отже, виконавчим комітетом Менської міської ради за результатами поданих ТОВ «Менський комунальник» розрахунків протягом місячного строку з моменту їх подання було прийнято рішення про відмову в їх погодженні.
Судова колегія вважає за необхідне підкреслити, що бездіяльність це - пасивна поведінка особи. Натомість, у даному випадку мала місце активна поведінка Відповідача - прийняття за наслідками розгляду заяви Позивача рішення. Сама по собі незгода з таким рішенням не може вказувати на те, що прийняття останнього є формою бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Проте, таке рішення утворює самостійний предмет судового оскарження.
Таким чином, надання оцінки правомірності прийнятого за наслідками розгляду заяви ТОВ «Менський комунальник» про погодження розміру втрат рішення від 04.12.2018 року №260, поважності причин несвоєчасного подання товариством розрахунку відшкодування втрат, а також правильності таких розрахунків перебуває поза межами предмету даної адміністративної справи, оскільки на момент її розгляду відповідне рішення виконавчого органу Менської міської ради є чинним та саме по собі є перешкодою для стягнення з останньої втрат, заявлених ТОВ «Менський комунальник» в адміністративному позові у межах даної справи.
Судова колегія вважає за необхідне звернути увагу, що у своєму рішенні суд першої інстанції посилається на приписи пункту 109 Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, який відповідного пункту не містить. Норми, які застосовані Чернігівським окружним адміністративним судом, а саме пункт 109, містяться у Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого також постановою Уряду України від 01.06.2011 року №869. Разом з тим, оскільки зазначені у пункті 109 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води є аналогічними за своїм змістом з приписами пункту 37 Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, то помилкове застосування іншого нормативного акту не призвело до неправильного вирішення справи чи помилкових проміжних висновків у ній.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Менський комунальник» - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя А.Г. Степанюк
Судді Л.В. Губська
О.В. Епель
Повний текст постанови складено « 13» листопада 2019 року.