Справа № 520/14595/19
Провадження № 2/520/4797/19
13.11.2019 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді Гниличенко М.В.
при секретарі - Шпак К.Д..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одеси клопотання ОСОБА_1 , який діє в інтересах відповідача ОСОБА_2 про прийняття зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту нецільового використання аліментів, зменшення розміру аліментів та звільнення від сплати заборгованості за аліментами, суд -
У червні 2019 року, адвокат Розенбойм Ю.О. в інтересах ОСОБА_3 , звернувся до Київського районного суду м.Одеси з позовом до ОСОБА_2 , в якому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на підставі Договору про сплату аліментів на дитину від 26.09.2014 року, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Місік О.В., зареєстрований в реєстрі за № 1826, за період з січня 2015 року по червень 2019 року з урахуванням фактично сплачених сум та індексу інфляції ( окрім періоду з січня 2019 року по червень 2019 року, стосовно якого наразі індекс інфляції не застосований) у сумі 464 196 гривень; стягнути з відповідача на користь держави судові витрати.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2019 року вказану справу було передано судді Гниличенко М.В.
З метою з'ясування зареєстрованого місця проживання (перебування) позивача та відповідача судом в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України було направлено запит до відділу адресно-довідкової роботи ГУДМС України в Одеській області, щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Згідно відповіді відділу адресно-довідкової роботи ГУДМС України в Одеській області від 11.07.2019 року, вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована з 09.09.2012 АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 , 24.01.1976 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , але знятий з реєстрації 02.05.2018 року.
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 16.07.2019 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам з урахуванням індексу інфляції було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, які вказані в ухвалі суду.
22.07.2019 року на адресу Київського районного суду м.Одеси від адвоката Розенбойма Ю.О., який діє в інтересах ОСОБА_3 , надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів на виконання ухвали суду про усунення недоліків.
Відповідно до ч.2 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство у порядку позовного провадження здійснюється за правилами загального та спрощеного провадження.
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 24.07.2019 року справа була відкрита за правилами спрощеного позовного провадження, передбаченого ст.ст.274-279 ЦПК України, оскільки підпадає під ознаки малозначної справи, з повідомленням /викликом/ сторін за наявними у справі матеріалами.
17.10.2019 року ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Київського районного суду м.Одеси з клопотанням про прийняття зустрічного позову до ОСОБА_3 , в якому просить встановити факт нецільового використання аліментів, зменшення розміру аліментів та звільнення від сплати заборгованості за аліментами, посилаючись на те, що обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним. Крім того, просить поновити /продовжити/ строк на подання зустрічного позову, у зв'язку з доказами про хворобу та визнання поважною причиною пропущення строку на подання зустрічного позову.
Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання з'явився, надав пояснення, з яких вбачається, що він є приватним підприємцем та згоден сплачувати аліменти та заборгованість по аліментам, оскільки дійсно між сторонами було укладено нотаріально посвідчений договір про сплату аліментів на дитину від 26.09.2014 року, але у зв'язку із змінами у матеріальному становищі, зменшенням продаж, не може сплачувати щомісячно аліменти у розмірі 20000 грн., обумовлені договором, згоден на мирову угоду та на даний час мають місце перемовини з позивачкою щодо встановлення конкретної суми заборгованості та строків її погашення. Заперечує проти подання зустрічних позовних вимог щодо встановлення факту нецільового використання аліментів, оскільки дитина є інвалідом та потребує матеріальної допомоги .
Позивач ОСОБА_3 до судового засідання з'явилась, заперечувала проти прийняття зустрічного позову.
Представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 до судового засідання з'явився, заперечував проти прийняття зустрічного позову, посилаючись на те, що відповідачем та його представником було пропущено строк на подання зустрічного позову, оскільки останній був працездатний, лікувався амбулаторно та відмовився від отримання лікарняного листа.
Суд, вислухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи та зустрічного позову вважає за необхідне відмовити у прийнятті зустрічної позовної заяви за таких обставин.
Відповідно до вимог ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до вимог ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Як вбачається з матеріалів справи, копію позовної заяви та ухвалу про відкриття провадження було отримано відповідачем та представником відповідача ОСОБА_1 - 24.09.2019 року, що не заперечується сторонами по справі / а.с. 67/.
Відповідно до ч.1 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_1 , у встановлений законом п'ятнадцятиденний строк, відзив на позовну заяву та зустрічну позовну заяву не подали.
Судом було досліджено витяг із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_1 , з якої вбачається, що мав захворювання у період з 03.10.19 по 17.10.19р, лікування амбулаторне, від видачі листа непрацездатності відмовився./а.с.76/.
Як вбачається з матеріалів справи, заявлені позовні вимоги зустрічного позову про встановлення факту нецільового використання аліментів регламентовано ст.186 СК України, якою зазначено, що за заявою платника аліментів або за власною ініціативою орган опіки та піклування перевіряє цільове витрачання аліментів.
У разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.
Суд роз'яснює відповідачу, що вказані зустрічні вимоги є передчасними.
Крім того, вимоги первісного і зустрічного позовів мають бути взаємовиключними, тобто задоволення одного позову має зумовлювати відмову у задоволенні зустрічного.
У даному випадку у разі задоволення позову про стягнення аліментів з урахуванням індексу інфляції не може зумовлювати відмову у задоволенні позову про зменшення розміру аліментів та звільнення від сплати заборгованості за аліментами.
Первісний позов та зустрічний позов заявлені між тими ж сторонами, але мають різні предмети спору, виникають з різних правовідносин та спільний розгляд первісного позову і зустрічного позову, поданого відповідачем, на думку суду, призведе до затягування судового процесу, оскільки суд повинен на підставі ч.4 ст.193 ЦПК України постановити ухвалу про перехід до розгляду за правилами загального позовного провадження та спочатку слухати справу, чим будуть порушені права малолітньої дитини-інваліда, тому прийняття зустрічного позову до провадження є недоцільним.
Відповідно до вимог ст.194 ЦПК України, якщо зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, зокрема відсутня сплата судового збору та обгрунтування скрутного матеріального становища відповідача, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Суд вважає, що причини пропуску строку на подання зустрічного позову є не поважними, оскільки амбулаторне лікування з відмовою від отримання листка непрацездатності, не перешкоджало представнику відповідача своєчасно у 15-денний строк подати зустрічну позовну заяву.
Беручи до уваги те, що вирішення питання про прийняття в провадження зустрічного позову є правом суду, суд приходить до висновку про необхідність відмови відповідачу у прийнятті зустрічної позовної заяви, однак, це не позбавляє останнього права звернутись до суду із зазначеним позовом в загальному порядку.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 193, 260, 353 ЦПК України , суд, -
Відмовити у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту нецільового використання аліментів, зменшення розміру аліментів та звільнення від сплати заборгованості за аліментами.
Роз'яснити позивачу за зустрічним позовом ОСОБА_2 , що він має право звернутися з вказаним позовом у загальному порядку.
Зустрічну позовну заяву разом із доданими матеріалами повернути відповідачу ОСОБА_2 .
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 13.11.2019 року.
Суддя Гниличенко М. В.