Справа № 522/19212/19
Провадження № 2а/522/938/19
12 листопада 2019 року
Приморський районний суд м. Одеси:
під головуванням судді Абухіна Р.Д.,
за участю секретаря судового засідання Стогнієнко Т.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та примусового видворення за межі території України,-
Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області 12.11.2019 року звернулось до суду з адміністративним позовом до громадянина Азербайджану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про затримання з метою ідентифікації та примусового видворення за межі території України.
Зазначивши, що в результаті проведеної перевірки наявних документів та відібраних пояснень у відповідача було встановлено, що відповідач порушив правила перебування іноземців в Україні - ухилився від виїзду після закінчення терміну перебування. Громадянин Азербайджану ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пояснив, що прибув на територію України у 2013 році через КПП « Доманове» з Білорусії по паспорту громадянина Азербайджану для виїзду за кордон. По закінченню відповідного терміну перебування в Україні відповідач з території України не виїхав. На даний час паспортний документ відсутній. Громадянин Азербайджану ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України знаходиться не законно, постійного місця проживання та законного джерела існування не має.
19.06.2019 року ГУ ДМС України в Одеській області було прийнято рішення про примусове повернення в країну походження громадянина Азербайджану ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов'язано його покинути територію України у термін до 18.07.2019 року. У визначений термін громадянин Азербайджану ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з території України не виїхав.
З огляду на те, що є обґрунтовані підстави вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, про що свідчить його ухилення від добровільного виїзду, відсутність родичів на території України, які б могли надати допомогу у поверненні до країни походження, а також коштів на повернення, документів, просив прийняти рішення про затримання відповідача з метою забезпечення видворення за межі території України.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив суд його задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, заперечував проти його задоволення. В судовому засіданні звертав увагу суду на те, що він в односторонньому порядку відмовився від громадянства Азербайджану та направив паспорт до Азербайджану, в Україні звертався до відповідних державних органів з метою отримання права проживання в Україні, однак підтверджень даних фактів до суду надано не було.
Крім того представником позивача дані факти були спростовані, надавши до суду витяг з відсутністю подачі даних заяв до відповідних державних органів України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
За правилами частини сьомої статті 5 КАС України іноземці та особи без громадянства користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що і громадяни України.
Згідно з ч. 4 ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України іноземці чи особи без громадянства можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
Відповідно до статей 9, 29 Загальної декларації прав людини (1948 року) та ст. 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права (1966 року) ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання, а при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати лише таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги прав і свобод інших людей, а також забезпечення справедливих вимог моралі, суспільного порядку і загального добробуту.
Статтею 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (із змінами і доповненнями) від 04.11.1950 р., ратифікованою Верховною Радою України 17.07.1997 р., задекларовано право кожного на свободу та особисту недоторканість, за винятком певних випадків, зокрема, коли здійснюється законний арешт або затримання з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну чи особи, щодо якої провадяться процедури депортації або екстрадиції.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України визначається Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Судом встановлено, що 19.06.2019 року співробітниками ГУ ДМС України в Одеській області, за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 64 було виявлено особу, яка назвалась громадянином Азербайджану ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
В результаті проведеної перевірки наявних документів та відібраних пояснень у відповідача було встановлено, що відповідач знаходиться на території України без документів на право проживання в Україні. Громадянин Азербайджану ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибув до України у 2013 році через КПП «Доманове» з Білорусії по паспорту громадянина Азербайджану для виїзду за кордон. На даний час піспортний документ відсутній.
Перевіркою було встановлено, що відповідач порушив правила перебування іноземців в Україні - проживав без дозвільних документів на право проживання в Україні. На даний час відповідач на території України перебуває незаконно, постійного місця проживання та законного джерела існування не має.
19.06.2019 року за порушення ч. 1 ст. 203 КУпАП, що виразились в порушенні правил перебування іноземців в Україні, тобто проживав без документів на право проживання в Україні стосовно громадянина Азербайджану ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено протокол про адміністративне правопорушення ПР МОД № 009412 та постановою про накладення адміністративного стягнення від 19.06.2019 ПН МОД № 009412 був притягнутий до адміністративної відповідальності в розмірі 1700 грн.
19.06.2019 ГУ ДМС України в Одеській області було прийняте рішення про примусове повернення в країну походження громадянина Азербайджану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов'язано його покинути територію України у термін до 18.07.2019 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року № 3773-VІ передбачено, що іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.
У визначений термін громадянин Азербайджану ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з території України не виїхав. Будь-яких дій щодо повернення паспорту не здійснив.
Підстави для застосування судом положень статті 289 КАС, щодо застави з боку відповідача не доведенні, доказів можливості отримання з країни походження грошей та відновлення паспорту на виїзд в короткий термін не пред'явлено.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора розміщує іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першої цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
У разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.
Положеннями ч. 1 ст. 289 КАС України визначено, що за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України; 2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 4) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Відповідно до п. 2.7 Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23.04.12, № 353/271/150, зареєстрованої в Мін'юсті 21.05.12р. за № 806/21119, у разі відсутності в іноземця документів, що посвідчують особу, територіальний орган, територіальний підрозділ ДМС, орган СБУ або орган охорони державного кордону України вживають заходів щодо їх ідентифікації та документування (запити до дипломатичних представництв або консульських установ із долученням двох кольорових фотокарток на кожну особу).
Проте зазначені документи необхідні для видворення.
Відповідно до ч. 11 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Аналізуючи встановлені в судовому засіданні фактичні обставини в контексті наведених вище норм адміністративного законодавства, у зв'язку з відсутністю документів, підтверджуючих особу відповідача, суд приходить до висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до громадянина Азербайджану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі території України.
З огляду на те, що відповідач не має законних підстав для перебування на території України. відсутній паспорт, є обґрунтовані підстави вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, що підтверджується його ухиленням від добровільного виїзду, відсутність коштів на повернення до країни походження, а також документів на повернення, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. 2, 5, 7-9, 72-79, 90, 241, 242, 243, 246, 250, 255, 289 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та примусового видворення за межі території України,- задовольнити.
Затримати громадянина Азербайджану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України строком на 6 місяців до 12.05.2020 року з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Рішення суду відповідно до вимог п.3 ч.2 ст. 371 КАС України підлягає негайному виконанню, однак може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.
Суддя Р.Д. Абухін
12.11.19