справа №1.380.2019.001455
07 листопада 2019 року
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Сакалоша В.М.,
секретаря судового засідання Гулкевича В.О.;
за участю: представника відповідача Скочко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправним і скасування розпорядження,-
У березні 2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі -ФО- ОСОБА_2 , позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради (далі - Залізнична РА ЛМР, відповідач) з вимогою: визнати протиправним та скасувати Розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 02.10.2018 №604 “Про демонтаж самочинно встановленого тимчасового павільйону зі збірно-розбірних конструкцій за адресою: м.Львів, вул.Кульпарківська - вул.І.Виговського”.
Ухвалою суду від 11.06.2019 на підставі п.4 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) позов було залишено без розгляду. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду скасовано вказану ухвалу, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою суду від 25.09.2019 адміністративну справу №1.380.2019.001455 прийнято до провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Позивач здійснює підприємницьку діяльність, основний вид діяльності якої є код КВЕД 56.30 Обслуговування напоями. Для реалізації своєї діяльності нею облаштоване відповідне місце. Проте, протиправно на думку ФО-П ОСОБА_1 Розпорядженням Залізничної РА ЛМР було рекомендовано їй демонтувати самочинно встановлений павільйон зі збірно-розбірних конструкцій за адресою: АДРЕСА_1 . Кульпаківська - вул. Виговського. Позивач зазначає, що таке розпорядження підлягає скасуванню оскільки перешкоджає її підприємницькій діяльності, яка є для ФО-П ОСОБА_1 єдиним доходом.
Відповідачем 27.04.2019 за вх. №14381 було надано заперечення на позовну заяву. На спростування позовних вимог зазначено наступні обставини. Листом від 25.09.2018 ФО-П ОСОБА_3 була повідомлена про закінчення терміну дії договору оренди земельної ділянки на АДРЕСА_2 та попереджена про необхідність демонтажу тимчасового павільйону зі збірно-розбірних конструкцій (кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») у встановлений термін. Проте, станом на 02.10.2018 вимоги позивачем не виконані, що зафіксовано у відповідному акті. Враховуючи зазначене та керуючись ухвалою ЛМР №4526 від 23.04.2015, відповідачем було винесене оскаржуване розпорядження. Крім того, з метою забезпечення виконання розпорядження відповідачем було скеровано листи у Залізничний ВП ГУНП у Львівській області, КП «Адміністративно-технічне управління», ЛМЕМ ПАТ «Львівобленерго» про вжиття заходів відповідно до повноважень за функціонуванням тимчасової споруди без дозвільних документів. І на підставі акту відповідної комісії відповідача від 05.11.2018 та протоколу КП «Адміністративно-технічне управління», позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф, який ФО-П ОСОБА_3 сплатила. Залізнична РА ЛМР стверджує, що жодним чином не порушує право на працю позивача, а оскаржуване Розпорядження є прийнятим відповідно до закону та обов'язковим до виконання.
ФО-П Семенова ОСОБА_4 надала відповідь на відзив від 28.05.2019 за вх. №18352 у якій зазначає, що належна позивачу тимчасова споруда встановлювалася у повній відповідності до вимог затверджених ухвалою ЛМР від 20.03.2014 №3190 яка була чинною на момент її монтажу, а зміст чинного Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові не визначає чітких умов, на яких належні суб'єктам господарювання тимчасові споруди слід включати до Комплексної схеми.
Залізнична РА ЛМР 31.05.2019 за вх. №19011 подала заперечення на відповідь на відзив. Вказує, що механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності регулюється відповідним Порядком, що затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011 і кореспондується з приписами Положеннями затвердженими ухвалою ЛМР від 23.04.2015 №4526. Тимчасова споруда вважається встановленою правомірно виключно за наявності всіх дозвільних документів, зокрема договору конструктивного елементу благоустрою та паспорту прив'язки. Оскільки, тимчасова споруда якої стосується оскаржуване Розпорядження не внесена до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові яка затверджена ухвалою ЛМР №1568 то така вважається розміщеною без дозвільних документів.
25.10.2019 за вх. №39194 судом було отримано клопотання про розгляд справи за відсутністю позивача та його представника.
Причин передбачених ст.ст. 205, 206 КАС України, які б перешкоджали подальшому розгляду справи судом не встановлено.
У судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечила просила відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представника відповідача, сукупно дослідивши наявні у матеріалах справи докази суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ФО-П Семенова ОСОБА_5 С. включена до Єдиного державного реєстру відомостей про фізичну особу-підприємця, номер запису №24150170000004376. Види діяльності: Код КВЕД 56.30 Обслуговування напоями (основний) та Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
01.12.2016 Львівською міською радою винесено ухвалу №1314 «Про відмову ФО-П ОСОБА_1 у продовженні терміну оренди земельної ділянки на вул. Кульпарківській - вул. І АДРЕСА_2 ». Згідно вказаної ухвали позивачу відмовлено у продовженні на 5 років терміну оренди земельної ділянки площею 0,0070 га у межах червоних ліній з обмеженнями без права капітального будівництва та оформлення документів, що посвідчують право власності на будівлю для обслуговування тимчасового павільйону зі збірно-розбірних конструкцій.
Листом від 25.09.2018 вих-4369 Залізнична РА ЛМР повідомила позивача, що згідно вищевказаної ухвали, тимчасовий павільйон зі збірно-розбірних конструкцій вважається самовільно встановленим і підлягає демонтажу та було встановлено термін до 02.10.2018 для добровільного демонтажу.
02.10.2018 уповноваженими особами було проведено обстеження тимчасового павільйону на предмет виконання СПД ФО ОСОБА_1 рекомендацій викладених у листі, про що складено акт, згідно з яким встановлено, що павільйон не демонтовано.
Розпорядженням від 03.10.2018 Залізничної РА ЛМР №604 «Про демонтаж самочинно встановленого тимчасового павільйону із збірно-розбірних конструкцій за адресою: АДРЕСА_1 - АДРЕСА_3 . І АДРЕСА_2 » було рекомендовано ФО- ОСОБА_6 демонтувати павільйон.
Не погоджуючись з зазначеним розпорядженням, вважаючи його протиправним та неправомірним, позивач звернулася до суду з цим позовом.
З метою забезпечення виконання розпорядження, Залізничною РА ЛМР скеровано листи у Залізничний ВП ГУНП у Львівській області, КП «Адміністративно-технічне управління», ЛМЕМ ПАТ «Львівобленерго» про вжиття; заходів відповідно до повноважень, щодо притягнення порушника до відповідальності за функціонування тимчасової споруди без дозвільних документів.
Актом від 05.11.2018., що складений комісією у складі працівників Залізничної РА ЛМ зафіксовано, що у встановлений термін ФО-П ОСОБА_3 ОС рекомендацій, викладених у розпорядженні не виконала та добровільно не демонтувала тимчасову споруду на АДРЕСА_2 м.Львові.
Постановою №450 від 13.11.2018 Адміністративною комісією при Залізничній РА ЛМР на ФО- ОСОБА_7 за самовільно встановлену ТС-МАФ що є порушенням п.20.1.24 Правил благоустрою м. Львова накладено штраф за порушенням ст 152 КУпАП накладено штраф, який сплачено позивачем у встановлений строк.
До вказаних правовідносин суд застосовує положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зобов'язаний перевірити дотримання вказаних критеріїв суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про благоустрій населених пунктів” благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
Частинами 1, 4 статті 20 Закону України “Про благоустрій населених пунктів” передбачено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом; рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.
Згідно із частиною 1 статті 73 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, прийняті в межах своїх повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Відповідно до приписів статті 28 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.
Механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності визначений Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України № 244 від 21.10.2011.
Відповідно до пунктів 2.1., 2.20, 2.21, 2.30 та 2.31 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив'язки тимчасової споруди; встановлення тимчасової споруди здійснюється відповідно до паспорта прив'язки; відхилення від паспорта прив'язки тимчасової споруди не допускається, у разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив'язки, самовільного встановлення тимчасової споруди така тимчасова споруда підлягає демонтажу; розміщення тимчасової споруди самовільно забороняється.
Аналогічні приписи закріплені і в Положенні про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, затвердженому ухвалою Львівської міської ради від 23.04.2015 № 4526 (далі - Положення).
Згідно з п.2.1 зазначеного Положення розміщення тимчасових споруд здійснюється замовником відповідно до паспорту прив'язки, плану земельної ділянки та договору оренди земельної ділянки або договору окремих конструктивних елементів благоустрою. Місце встановлення тимчасових споруд повинно відповідати адресі, вказаній у паспорті прив'язки, та плану земельної ділянки або схемі прив'язки.
Самовільно встановлена тимчасова споруда - це тимчасова споруда, яка встановлена за відсутності одного із документів, передбачених цим Положенням: ухвали міської ради, договору оренди земельної ділянки чи договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою, паспорту прив'язки тимчасової споруди (п.1.3).
Таким чином, тимчасова споруда вважатиметься встановленою правомірно тільки за наявності всіх необхідних дозвільних документів визначених п. 1.3. Положення про порядок розміщення тимчасових споруд і підприємницької діяльності у м. Львові, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 23.04.2015 № 4526.
Згідно з п.7.1.2 Положення, демонтажу підлягають самовільно встановлені тимчасові споруди.
За змістом п.7.3.-7.5. Положення, при виявлені самовільно встановленої тимчасової споруди складається акт довільної форми та районна адміністрація, на території якої розташована тимчасова споруда приймає рішення про її демонтаж у 10-денний термін. Акт обстеження підписують представники районної адміністрації, комунального підприємства “Адміністративно-технічне управління” та власник тимчасової споруди. У разі, якщо власник відмовляється від підписання або від участі в обстеженні копія акта скеровується йому рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Суд встановив, що згідно з ухвалою Львівської міської ради від 02.03.2017 за № 1568 продовжено термін здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах, що розміщені на території м. Львова до 31.05.2018 згідно з додатком 1.
Таким чином, з моменту прийняття вищезазначеної ухвали термін здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах, що розміщені на території м. Львова, окрім тих, що визначені додатком 1 до цієї ухвали - припинений.
Як вбачається з згаданого додатку, копія якого наявна в матеріалах справи, споруда за адресою: АДРЕСА_2 у якій здійснює підприємницьку діяльність ФО-П ОСОБА_1 у зазначеному переліку відсутня.
Відповідно до ухвали Львівської міської ради від 23.04.2015 № 4526 “Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові”, ухвалою Львівської міської ради від 23.04.2015 №4527 “Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова”, п. 12.2.6 “Правил благоустрою м. Львова”, затверджених ухвалою Львівської міської ради № 376 від 21.04.2011 (зі змінами), п. 4.50. Положення про Залізничну районну адміністрацію Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради № 977 від 01.11.2016 (зі змінами) у зв'язку із відсутністю укладеного між ФО-П Семеновою ОСОБА_5 С. та Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради договору оренди конструктивних елементів благоустрою на розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1 - АДРЕСА_3 . І.Виговського та паспорту прив'язки тимчасової споруди, який видається Управлінням архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради, головою Залізничної РА ЛМР видане оскаржуване Розпорядження від 03.10.2018 №604 про “Про демонтаж самовільно встановленого тимчасового павільйону зі збірно-розбірних конструкцій за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська - вул. І. Виговського”.
Суд звертає увагу на покликання ФО-П ОСОБА_1 , щодо порушення оскаржуваним Розпорядженням її права на здійснення підприємницької діяльності. Щодо цього зазначає, що згідно ст. 12 Закону України «Про підприємництво», держава гарантує всім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права і створює рівні можливості для доступу до матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів, однак це не позбавляє обов'язку підприємця здійснювати свою діяльність у відповідності до вимог законодавства з додержанням встановлених приписів.
Крім того, жодних доказів відсутності у позивача інших джерел доходу окрім як від зайняття підприємницькою діяльністю за адресою АДРЕСА_1 Кульпарківська - вул. І Виговського суду не надано. При цьому твердження позивача про відсутність іншого доходу окрім, як від зайняття підприємницькою діяльність за Кодом КВЕД 56.30 не підтверджуються матеріалами справи, оскільки як вбачається з наявних доказів до видів діяльності ФО-П ОСОБА_1 належить також діяльність з надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (Код КВЕД 68.20).
Також слід зазначити, що до компетенції виконавчих органів міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема: організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян (пп. 7 п “а” ст.. 30 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”),
Згідно статті 31 Закону України “Про місцеве самоврядування” виконавчим органам міських рад делеговано повноваження у галузі будівництва, зокрема, зі здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.
Оскільки, договірні правовідносини між сторонами припинилися, тимчасова споруда не внесена до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, яка затверджена ухвалою Львівської міської ради від 02.03.2017р. №1568 “Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова”, така знаходиться та розміщена відповідачем без дозвільних документів. Крім того, суд бере до уваги і факт сплати ФО-П ОСОБА_8 штрафу накладеною постановою №450 від 13.11.2018 (копія квитанції наявна в матеріалах справи) за порушення ст. 152 КУпАП, що додатково підтверджує факт недотримання приписів ухвали ЛМР від 01.12.2016 №1314 та правомірності оскаржуваного розпорядження.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленим статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Сторонами, суду не наведено інших доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем не доведено правомірність пред'явленого позову, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Відповідно статті 139 КАС України, судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 132, 241-248, 256, 294, 295 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 12.11.2019.
Суддя В.М. Сакалош