про поновлення провадження у справі
12 листопада 2019 року м. Житомир справа № 806/5681/14
категорія 106020100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Черноліхова С.В.,
за участю секретаря судового засідання Рудченко К.В.,
за участю: позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Малика С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про поновлення провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2015 року зупинено провадження в даній адміністративній справі до вирішення Конституційним судом України справи за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади».
Судом призначено на 12 листопада 2019 року судове засідання для розгляду питання про поновлення провадження у справі.
Позивач у судовому засіданні просив провадження у справі поновити.
Представник відповідача щодо поновлення провадження у справі покладається на розсуд суду.
Заслухавши думку позивача і представника відповідача, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що згідно з інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Конституційного Суду України станом на 12 листопада 2019 року на розгляді у Конституційному Суді України перебувають конституційні подання Верховного Суду України №4/2465(14) від 20 листопада 2014 року щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України Про очищення влади; 47 народних депутатів України №3/113 (15) від 20 січня 2015 року щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про очищення влади"; Верховного Суду України №4/585(15) від 23 березня 2015 року щодо відповідності положенням частини третьої статті 22, частини першої статті 38, статті 58, частини другої статті 61, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України (конституційності) частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про очищення влади", що згідно з ухвалами колегії суддів КСУ об'єднано в одне конституційне провадження. Справа розглядається судом з 16 квітня 2015 року.
Станом на 12 листопада 2019 року Конституційним судом України у вказаних справах остаточного рішення не прийнято.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі Фрідлендер проти Франції).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Суд зазначає, що у зв'язку з тривалим розглядом справи судом може бути порушене право позивача на законне сподівання щодо відновлення порушених, на його думку, прав, у актуальний для нього час.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що з метою забезпечення розгляду справи у межах розумного строку та реалізації права особи на доступ до правосуддя провадження у справі підлягає поновленню з вищевикладених підстав.
Відповідно до частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про необхідність поновлення провадження у справі № 806/5681/14.
Керуючись статтями 237, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії поновити.
Призначити судове засідання у справі на 26 листопада 2019 року 14:00 год. із повідомленням учасників справи про його проведення у Житомирському окружному адміністративному суді за адресою: місто Житомир, вулиця Мала Бердичівська, 23, зал № 4.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та у відповідності до положень статей 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Черноліхов
Повний текст ухвали виготовлено 13 листопада 2019 року