Рішення від 07.11.2019 по справі 592/3913/18

Справа№592/3913/18

Провадження №2/592/1356/19

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2019 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі головуючого судді Костенко В.Г., з участю секретаря судового засідання Павлович Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна спільної сумісної власності,

за участю позивачки ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

Позивачка просить визнати спільною сумісною власністю з відповідачем 2 / 3 частин квартири за адресою АДРЕСА_1 , та провести її поділ виділивши їй 5 / 12 часток а відповідачу 3 / 12.

Свої вимоги позивачка мотивує тим, що з 13.03.2003 по 23.01.2018 перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. 14.03.2006 було куплено зазначену квартиру. 19.10.2007 за згодою відповідача 1 / 3 частину квартири подаровано сину ОСОБА_3 .. Відповідач не бере участі в утриманні квартири. Увесь тягар утримання дитини також ліг на позивачку. У зв'язку з цим позивачка вважає, що їй повинно бути виділено більше половини у спільній квартирі.

Відповідач відзив не подавав.

У судовому засіданні позивачка позов підтримала. Окремо пояснила, що квартира придбавалася за гроші отримані від продажу своєї однокімнатної квартири та квартири відповідача.

Відповідач до суду не з'явився.

Суд, заслухавши пояснення, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований але підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 13.03.2003 по 23.01.2018 сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.

Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 22.12.2017 у справі 592/10466/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, шлюб між сторонами розірвано. Рішення набрало законної сили 23.01.2018.

Зазначеним рішенням суду також повністю задоволено позов ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Так стягнуто з ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, до повноліття дитини, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Сторони мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В період шлюбу позивачкою на підставі договору купівлі-продажу від 14.03.2006 було придбано трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 61,33 кв.м.

19.10.2007 позивачкою за згодою відповідача 1 / 3 частину зазначеної квартири було подаровано сину ОСОБА_3 , що підтверджується відповідним договором дарування частини квартири.

Відтак на момент розгляду справи об'єктом спільної сумісної власності сторін є 2 / 3 частин трикімнатної квартири АДРЕСА_2 .

Сторони та діти проживають усі разом у зазначеній квартирі.

Зазначені обставини у сукупності підтверджуються зазначеним рішенням суду, договорами купівлі-продажу та дарування, довідкою з місця проживання сторін.

З встановлених обставин вбачається, що спірні правовідносини є сімейними та врегульовані положеннями ст.ст. 69-72 СК України.

Згідно ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витратив його на шкоду інтересам сім'ї. За рішенням суду частка дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Всупереч положенням ст.ст. 81, 83, 175, 177 ЦПК України позивачка не надала доказів на встановлення обставин для ухвалення рішення щодо збільшення її частки при поділі спільного майна. Надані докази є недостатніми для відступлення від рівності часток.

У обґрунтування необхідності відступлення від рівності часток позивачка заначила, що спірна квартира зареєстрована на неї і вона, як власник несла в повній мірі всі витрати по її утриманню, сплачувала комунальні платежі. Відповідач при цьому не бере участі у фінансовому утриманні квартири, робити це відмовляється. Однак доказів на підтвердження цих обставин не надано.

Позивачка зазначає, що матеріальний тягар утримання спільної неповнолітньої доньки лежить повністю на ній. Відповідач, незважаючи на покладення на нього судом рішенням від 22.12.2017 обов'язку щодо сплати аліментів на утримання доньки, аліменти не сплачує, що підтверджується довідкою-розрахунком від 23.03.2018, виданим Ковпаківським відділом державної виконавчої служби міста Суми. Поданий розрахунок також не є достатнім доказом для відступлення від рівності часток.

Ураховуючи зазначене заявлений позов підлягає частковому задоволенню, а саме кожній стороні слід вділити по 1 / 3 частині спірної квартири.

Згідно ст. 141 ЦПК України підлягають розподілу судові витрати. Так на користь позивачки слід стягнути усі понесені витрати пропорційно задоволеному позову 1402,83 грн. (92% від загальної суми витрат).

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 5, 12, 42, 77-80, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково позов ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) про поділ майна спільної сумісної власності.

Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 2 / 3 частин трикімнатної квартири загальною площею 61,33 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) право власності на 1 / 3 частину трикімнатної квартири загальною площею 61,33 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 (місце проживання АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) право власності на 1 / 3 частину трикімнатної квартири загальною площею 61,33 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) відшкодування витрат у сумі 1 408 грн. 83 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний рішення складене 12.11.2019.

Суддя В.Г. Костенко

Попередній документ
85586558
Наступний документ
85586560
Інформація про рішення:
№ рішення: 85586559
№ справи: 592/3913/18
Дата рішення: 07.11.2019
Дата публікації: 15.11.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Ковпаківський районний суд м. Суми
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність