ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № 6/513
м. Київ
05.10.2009 р. 10.51 хв. № 2а-5978/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання Богдан В.Є. вирішив адміністративну справу
за позовом Дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до Полтавська міжрайонна Державна податкова інспекція
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
за участю представників сторін:
позивача: Собко О.В. (довіреність від 07.07.2009 р. № 2-163д); Капанистий В.І. (довіреність від 21.08.2009 р. № 2-206д)
відповідача: Борисова Н.М. (довіреність від 03.07.2009 р. № 2198/10/10-019); Вовк Г.Ю .
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 05.10.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Дочірня компанія «Укргазвидобування'Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» з позовом до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень від 18.11.2008 р. № 0000611503/0, №0000621503/0;
від 06.03.2009 р. № 0000611503/1, №0000611503/1, № 0000621503/1, №0000621503/1; від 01.04.2009 р. № 0000611503/2, № 0000621503/2, № 0000621503/2; від 06.03.2009 р. №0000081503/1, № 0000081503/1; від 01.04.2009 р. № 0000081503/2; від 06.03.2009 р. №0000091503/1, від 01.04.2009 р. №0000091503/1.
В ході судового розгляду позивач ДК «Укргазвидобування'НАК «Нафтогаз України» уточнив позовні вимоги та просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення від 18.11.2008 р. № 0000611503/0, № 0000621503/0; від 06.03.2009 р. № 0000611503/1, №0000611503/1, № 0000621503/1, №0000621503/1; від 01.04.2009 р. № 0000611503/2, №0000621503/2, № 0000621503/2; від 06.03.2009 р. № 0000081503/1, № 0000081503/1; від 01.04.2009 р. № 0000081503/2; від 06.03.2009 р. № 0000091503/1, від 01.04.2009 р. №0000091503/1; від 04.06.2009 р. № 0000621503/3, № 0000611503/3, № 0000091503/3, №0000081503/3.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення щодо порушення позивачем п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами'від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ за прострочку сплати рентної плати за природний газ та газовий конденсат є протиправними та підлягають скасуванню. Крім того, позивач вважає, що «рентна плата» не відноситься до загальнообов'язкових податків та зборів, оскільки ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування'не містить визначення такого податку (збору).
Відповідач проти позову заперечує та в обґрунтування зазначає наступне. Дочірня компанія «Укргазвидобування'Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» порушила терміни сплати рентної плати за природний газ і газовий конденсат на 6 календарних днів. Тому, застосування до позивача штрафних санкцій на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами'є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Полтавською міжрайонною державною податковою інспекцією (Решетилівським відділенням) була проведена невиїзна документальна перевірка Дочірньої компанії «Укргазвидобування'Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по рентній платі за нафту, природний газ і газовий конденсат по скасованих розстрочках по договорах № 38 та № 39.
За результатами перевірки був складений акт від 18.11.2008 р. № 40, яким було встановлено несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов'язання по рентній платі за видобутий природний газ та газовий конденсат по договорах розстрочення № 38 та № 39, що є порушенням п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами'від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ. На підставі вказаного акту були прийняті податкові повідомлення -рішення від 18.11.2009 р. № 0000611503/0 на суму 4 489,71 грн. про визначення штрафу в розмірі 10% з рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні та № 0000621503/0 на суму 1 223,92 грн. про визначення штрафу в розмірі 10% з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні.
Позивач не погодився з прийнятими податковими повідомленнями -рішеннями та в порядку передбаченому п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскаржив їх в адміністративному порядку.
За результатом розгляду скарг позивача податковими органами, відповідачем був збільшений розмір штрафних (фінансових) санкцій та прийняті нові податкові повідомлення -рішення:
№ 0000611503/1 від 06.03.2009 р. на суму 4 489,71 грн. про визначення штрафу у розмірі 10% з рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні;
№ 0000611503/1 від 06.03.2009 р. на суму 4 272,97 грн. про визначення штрафу у розмірі 10% з рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні;
№ 0000621503/1 від 06.03.2009 р. на суму 1 223,92 грн. про визначення штрафу у розмірі 10% з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні;
№ 0000621503/1 від 06.03.2009 р. на суму 3 639,78 грн. про визначення штрафу у розмірі 10% з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні;
№ 0000611503/2 від 01.04.2009 р. на суму 4 489,71 грн. про визначення штрафу у розмірі 10% з рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні;
№ 0000621503/2 від 01.04.2009 р. на суму 1 223,92 грн. про визначення штрафу у розмірі 10% з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні;
№ 0000621503/2 від 01.04.2009 р. на суму 3 639,78 грн. про визначення штрафу у розмірі 10% з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні;
№ 0000081503/1 від 06.03.2009 р. на суму 4 272,97 грн. про визначення штрафу у розмірі 10% з рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні;
№ 0000081503/1 від 06.03.2009 р. на суму 8 762,68 грн. про визначення штрафу у розмірі 10% з рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні;
№ 0000081503/2 від 01.04.2009 р. на суму 4 272,97 грн. про визначення штрафу у розмірі 10% з рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні;
№ 0000091503/1 від 06.03.2009 р. на суму 4863,71 грн. про визначення штрафу у розмірі 10% з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні;
№ 0000091503/1 від 06.03.2009 р. від 01.04.2009 р. на суму 3 639,78 грн. про визначення штрафу у розмірі 10% з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні;
№ 0000091503/2 від 01.04.2009 р. на суму 3 639,78 грн. про визначення штрафу у розмірі 10% з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні;
№ 0000611503/3 від 04.06.2009 р. на суму 4 489,71 грн. про визначення штрафу у розмірі 10% з рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні;
№ 0000621503/3 від 04.06.2009 р. на суму 1 223,92 грн. про визначення штрафу у розмірі 10% з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні;
№ 0000091503/3 від 04.06.2009 р. на суму 4 863,71 грн. про визначення штрафу у розмірі 10% з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні;
№ 0000081503/3 від 04.06.2009 р. на суму 8 762,68 грн. про визначення штрафу у розмірі 10% з рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні.
На адресу позивача надійшов лист відповідача від 17.03.2009 року № 363/10-15-177, в якому відповідач повідомляє, що надсилає податкові повідомлення-рішення взамін раніше направлених та лист від 15.05.2009 року 734/10-15/172, яким відповідач направляє позивачу нові повідомлення-рішення від 06.03.2009 року № 0000081503/1 від 06.03.2009 р. на суму 4 272,97 грн. та № 0000091503/1 від 06.03.2009 р. від 01.04.09 на суму 3 639,78 грн. та просить вважати недійсними податкові повідомлення-рішення № 0000081503/2 від 01.04.2009 р. на суму 4 272,97 грн. та № 0000091503/2 від 01.04.2009 р. на суму 3 639,78 грн., так як вони направлені помилково.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач звернувся до податкового органу з заявою про надання розстрочення податкових зобов'язань. Між позивачем та відповідачем були укладені договори про розстрочення податкових зобов'язань від 02.04./03.03.2008 р. № 38 та від 02.04./03.03.2008 р. № 39. В подальшому вказані договори були розторгнуті в зв'язку з несвоєчасною сплатою розстрочених податкових зобов'язань, про що були прийняті рішення від 27.03.2008 р. № 30 та від 14.10.2008 р. № 6.
Суд не погоджується з твердженням позивача щодо того, що рентна плата не належить до загальнообов'язкових податків і зборів з огляду на те, що відповідно до статті 14 Закону України «Про систему оподаткування'до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належать і рентні платежі.
Згідно із частиною 6 статті 14 Закону України «Про систему оподаткування», порядок зарахування загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів і державних цільових фондів визначається згідно з законами України.
Частиною 3 розділу II «Прикінцеві положення'Закону України від 30.11.2006 року №398-У "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування" встановлено, що у 2007 році суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток вуглеводневої сировини, а саме природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) та газового конденсату і нафти на підставі спеціальних дозволів на право користування надрами, вносять у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, до Державного бюджету України, рентну плату за нафту.
Порядок обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 року № 256, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 січня 2005 року № 59, із змінами та доповненнями (далі - Порядок № 256).
Згідно з пунктами 6 і 7 зазначеного Порядку № 256, податкові розрахунки рентної плати складаються платниками за звітний (податковий) період і подаються органам державної податкової служби за місцезнаходженням родовища корисних копалин протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (податковим) періодом. Податковий розрахунок рентної плати подається за формою, що затверджується Державною податковою адміністрацією України.
Платники податків вносять до Державного бюджету України рентну плату авансовими внесками у розмірі однієї третини суми платежу, визначеної у податковому розрахунку, який подано у минулому звітному (податковому) періоді, до 10, 20 і 30 числа поточного календарного місяця відповідно за першу, другу та третю декаду. Сума рентної плати за звітний (податковий) період, обчислена відповідно до пункту 4 цього Порядку, вноситься платниками податків до Державного бюджету України 30 календарних днів місяця, що настає за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 8 «Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат», № 256, відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність внесення до Державного бюджету України рентної плати та своєчасність подання її податкового розрахунку органам державної податкової служби несуть платники податків відповідно до законодавства.
У преамбулі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами'визначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону № 2181-ІІІ, податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Згідно з пунктом 1.11 статті 1 Закону № 2181-ІІІ, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Пунктом 5.1 статті 5 Закону № 2181-ІІІ визначено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.
Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181-ІІІ, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю, - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 зазначеного Закону для подання податкової декларації.
Пунктом 1.3 статті 1 Закону № 2181-ІІІ встановлено, що податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно до підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 названого Закону передбачено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах, зокрема, при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкових зобов'язань, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до п. 3.2, 4.4 та 4.5 «Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 № 253, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 р. за № 567/5758 (із змінами та доповненнями), у разі порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання складається податкове повідомлення-рішення за формою "Ш", яке в той самий день передається структурному підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції. У той же день таке повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків.
Як вже зазначалося вище, між позивачем та відповідачем були укладені договори про розстрочення податкових зобов'язань від 02.04./03.03.2008 р. № 38 та від 02.04./03.03.2008 р. № 39. В подальшому вказані договори були розторгнуті в зв'язку з несвоєчасною сплатою розстрочених податкових зобов'язань, про що були прийняті рішення від 27.03.2008 р. № 30 та від 14.10.2008 р. № 6. Тобто, позивач, укладаючи договір, погоджувався з відповідачем, що рентна плат за природний газ, що видобувається в Україні є податковим зобов'язанням.
Однак, суд не погоджується з висновками податкового органу щодо порушення позивачем вимог п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181-ІІІ, з огляду на те, що позивачем була сплачена сума рентної плати, що підтверджується банківськими виписками. На думку суду, скасування договорів розстрочення податкових зобов'язань № 38 та № 39 не тягне за собою автоматичного нарахування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничного строку за договорами розстрочення.
Таким чином, у відповідача - Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції відсутні підстави для застосування штрафу в порядку п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІП за прострочку сплати рентної плати видобутий газовий конденсат.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як встановлено судом, відповідач не довів правомірності прийнятих податкових повідомлень -рішень про донарахування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничного строку сплати по рентній платі за нафту, природний газ і газовий конденсат по скасованих розстрочках по договорах № 38 та № 39.
Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Якщо адміністративний позов задоволено, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу -відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Згідно Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до пп. „б" п.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито».
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення:
від 18.11.2008 р. № 0000611503/0, № 0000621503/0; від 06.03.2009 р. № 0000611503/1, №0000611503/1, № 0000621503/1, №0000621503/1; від 01.04.2009 р. № 0000611503/2, №0000621503/2, № 0000621503/2; від 06.03.2009 р. № 0000081503/1, № 0000081503/1;
від 01.04.2009 р. № 0000081503/2; від 06.03.2009 р. № 0000091503/1, від 01.04.2009 р. №0000091503/1; від 04.06.2009 р. № 0000621503/3, № 0000611503/3, № 0000091503/3, №0000081503/3.
3. Судові витрати у розмірі 3,40 присудити на користь Дочірньої компанії «Укргазвидобування'Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» з Державного бюджету України.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Добрянська Я.І.