Ухвала
11 листопада 2019 року
м. Київ
Провадження № 51-5565 ск 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Вижницького районного суду Чернівецької області від 15 липня 2019 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 03 вересня 2019 року щодо ОСОБА_4 ,
У касаційній скарзі засуджений порушує питання про перегляд зазначених судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що її слід залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків.
Відповідно до пунктів 4, 5 ч. 2 ст. 427 КПК України касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень та вимоги особи, яка подала касаційну скаргу.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді кримінального провадження в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Водночас слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Проте, усупереч наведеним положенням процесуального закону, касаційна скарга засудженого не містить посилань на конкретні підстави, передбачені ч. 1 ст. 438 КПКУкраїни для скасування судових рішень, а також обґрунтування їх незаконності відповідно до ч. 2 ст. 438 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 412-414, 419 цього Кодексу у їх взаємозв'язку.
Крім того, пунктом 5 частини 2 статті 427 КПК Українипередбачено, що у касаційній скарзі повинні бути викладені вимоги особи, яка її подає.
Ці вимоги мають узгоджуватися із положеннями ст. 436 КПК України, якою передбачені повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду скарги.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що засуджений просить скасувати вирок Вижницького районного суду Чернівецької області від 15 липня 2019 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 03 вересня 2019 року і направити кримінальну справу на нове досудове слідство.
Вимоги, заявлені засудженим, не узгоджуються із положеннями КПК України, оскільки ст. 436 КПК України не передбачає повноважень суду касаційної інстанції щодо повернення матеріалів справи на досудове розслідування.
Керуючись ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків скарги протягом 15 днів із дня отримання копії даної ухвали.
У разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, така скарга повертається особі, яка її подала.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_5 ОСОБА_2 ОСОБА_3