1Справа № 335/9036/19 2/335/2404/2019
07 листопада 2019 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Геєць Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Ровенської В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В серпні 2019 року АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 11.01.2011 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір № б/н, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 16490,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.
Посилаючись на те, що відповідач порушив умови договору щодо повернення кредитних коштів, позивач просив суд стягнути суму заборгованості за кредитним договором у сумі 32550 грн. 54 коп., а також судові витрати.
Представник АТ КБ «Приватбанк» в судове засідання не з'явився, разом з позовом подав заяву про розгляд справи у його відсутність, на позовних вимогах наполягає, та не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву суду щодо позову не надав, з заявою про розгляд справи у його відсутності до суду не звертався, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням положень ст.ст. 223 ч. 4, 280 ЦПК України та думки представника позивача щодо заочного розгляду справи, викладеної в його клопотанні, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та провести заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 11.01.2011 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір № б/н, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 16490,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява-анкета разом з «Умовами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Отже, при укладенні договору сторони керувались приписами ч. 1 ст. 634 ЦК України, за якими укладений між сторонами у справі договір є договором приєднання, умови якого встановлені банком у Пам'ятці клієнта, Умовах та правилах надання банківських послуг.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
Таким чином, відповідач, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг приєднався до договору приєднання та погодився з його умовами.
Згідно з п.п. 1.1.3.2.4 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід'ємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9. Умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до п. 1.1.2.1.5 до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунку та, про здійснені операції по картрахункам.
Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками, за перевитрати платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно положень ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно зі змістом вказаної заяви, підписаної ОСОБА_1 , остання погодилася, що вказана заява разом із пам'яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку становлять між сторонами договір про надання банківських послуг. Умови і Правила викладені на банківському сайті, складають договір, укладений між ним і банком про надання банківських послуг.
Відповідно до п. 1.1.7.11 Умов і правил надання банківських послуг договір діє на протязі 12 місяців з моменту його підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує другу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той же термін.
При порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлено тарифами за договором (п. 2.1.1.7.6 Умов і правил). Тарифами встановлено сплату штрафу: в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості.
Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.
Кредитор свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконав повністю, натомість відповідачем було порушено порядок погашення боргу за даним договором.
Банком надані розрахунки заборгованості за договором № б/н від 11.01.2011 року, укладений між «ПриватБанком» та ОСОБА_1 , яким належним чином також підтверджено, що остання користувалася кредитними коштами, отримуючи гроші з кредитної картки. Відповідачем вказаний розрахунок не спростований.
За розрахунком банку станом на 15.07.2019 року ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 32550,54 грн., яка складається з наступного: 12155,23 грн. - тіло кредиту; 6972,25 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0 грн. - нараховані відсотки за користування кредитом; 11196,84 грн. - пеня за прострочення зобов'язання; 200,00 грн. пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; а також штрафи відповідно до умов кредитного договору: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 1526,22 грн. - штраф (процентна складова).
Разом із тим, суд враховує положення ст. 61 Конституції України та ст. 549 ЦК України.
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Умовами спірного договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне погашення заборгованості внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.
У той самий час, умовами цього договору передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за правопорушення: порушення строків платежів по будь-якому грошовому зобов'язанню, передбаченому договором більш ніж на 30 днів.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року в справі № 6-2003цс15).
З мотивів, викладених вище, суд приходить до висновку, що вимоги банку про стягнення штрафів у розмірі 500,00 грн. фіксована частина, 1526,22 грн. процентна складова, не підлягають задоволенню.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором б/н від 11.01.2011 року в сумі 30524 гривні 32 коп., яка складається з: 12155,23 грн. - тіло кредиту; 6972,25 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0 грн. - нараховані відсотки за користування кредитом; 11196,84 грн. - пеня за прострочення зобов'язання; 200,00 грн. пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України АТ КБ «ПриватБанк» має право на компенсацію відповідачем судового збору, сплаченого, за подання позовної заяви, пропорційно задоволеним вимогам від заявлених (заявлено 32550,54 грн., задоволено 30524,32 грн.) - в розмірі 1801,32 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк»
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 261, 264, 265, 354ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, 01001, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 1-Д) заборгованість за кредитним договором б/н від 11.01.2011 року в сумі 30524 грн. 32 коп., яка складається станом на 15.07.2019 року з: 12155,23 грн. - тіло кредиту; 6972,25 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0 грн. - нараховані відсотки за користування кредитом; 11196,84 грн. - пеня за прострочення зобов'язання; 200,00 грн. пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.
В задоволенні решти позовних вимог про стягнення штрафів - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, 01001, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 1-Д) судовий збір в сумі 1793,06 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення, апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телемунікаційної системи подається до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя.
Суддя Ю.В.Геєць