1Справа № 335/14452/18 2/335/722/2019
04 листопада 2019 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Крамаренко І.А., за участю секретаря Тимченко А.В., розглянувши в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки
В обґрунтування позову зазначив, що 18 грудня 2017 року між ОСОБА_2 , в якості Позичальника та ОСОБА_3 , в якості Позикодавця було укладено нотаріально посвідчений договір позики, зареєстрований в реєстрі за № 2980
У відповідності до п. 1. Договору позики, Позикодавець передав у власність Позичальникові, а Позичальник отримав від Позикодавця грошові кошти готівкою в сумі 57 481,00 грн., що еквівалентно 2080 доларів США, за офіційним курсом НБУ на день посвідчення цього договору, на споживчі потреби та Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві грошові кошти на умовах визначених цим Договором до 18 грудня 2018 року.
Сторони встановили, що розрахунок буде здійснюватися щомісячно, не пізніше 18 числа кожного місяця починаючи з наступного, наступним чином: протягом перших 11 місяців в сумі не менше ніж сума, що становитиме еквівалент 90 доларів США за офіційним курсом НБУ на день розрахунку, залишок суми у розмірі, що становитиме еквівалент 1090 доларів США за офіційним курсом НБУ на день розрахунку, має бути сплачено одним платежем, протягом 12-го місяця, але у строк, що не перевищує встановлений цим договором.
Підписанням цього Договору Позичальником підтверджує факт одержання ним від Позикодавця грошових коштів в сумі, визначеній в п. 1 цього договору. Підписаний Позикодавцем Договір є доказом передачі позики від Позикодавця до Позичальника.
Підпунктом «г» п. 2 Договору позики, сторони узгодили, що у випадку зміни курсу гривні до долара США, позика підлягає поверненню, таким чином, щоб розмір повернутої позики (частини позики) відповідав доларовому еквівалентові позики за комерційним курсом продажу доларів США станом на дату повернення позики (частини позики).
17.01.2018 між ОСОБА_3 (Первісний кредитор) та ОСОБА_1 (Новий кредитор), укладено Договір про відступлення права вимоги, зареєстрованого в реєстрі за № 219.
Відповідно до п. 1.1 цього договору, Первісний кредитор передає належне йому право вимоги згідно з Договором позики укладеним 18.12.2017 між ОСОБА_3 (Позикодавцем) та ОСОБА_2 (позичальник) посвідчений 18.12.2017 за № 2980 приватним нотаріусом Швецовою О.С. (Основний договір), а новий кредитор приймає право вимоги, що належне Первісному кредитору на момент укладання цього договору.
Пунктом 2.1 цього Договору, Сторони, відзначили, що за передане право вимоги до Боржника за Основним договором Новий кредитор сплатив Первісному кредиторові під час укладання договору суму у розмірі 57 481,00 грн.
08.02.2018 на адресу ОСОБА_2 , цінним листом з описом вкладення було направлено повідомлення про відступлення права вимоги та копії договорів № 219.
Проте, відповідач свого обов'язку за договором позики не виконала, позику не повернула.
Окрім того, в забезпечення виконання вищевказаного договору Позики, 18.12.2017, між ОСОБА_3 в якості Іпотекодержателя та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якості Іпотекодавця, укладено нотаріально посвідчений Іпотечний договір, зареєстрований в реєстрі за № 2981.
Відповідно до п.1 Іпотечного Договору, цим договором забезпечується виконання зобов'язання, що виникло у ОСОБА_2 перед Іпотекодержателем на підставі договору позики від 18.12.2017, укладеного сторонами та посвідченого Швецовою О.С. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу за реєстром № 2980 надалі - Основний Договір (зобов'язання) укладеного на суму 57 481,00 грн., що еквівалентно 2080 доларів США, за офіційним курсом НБУ на день посвідчення цього договору, з обумовленим в Основному договорі строком повернення боргу до 18 грудня 2018 року та вимоги стосовно повного відшкодування всіх збитків, завданих порушенням Іпотекодавцем його зобов'язання за цим та Основним Договором, вимоги стосовно повного відшкодування всіх фактичних витрат, понесених Іпотекодержателем у зв'язку із реалізацією його прав за цим договором.
Згідно з п. 2 Іпотечного Договору, предмет іпотеки складає квартира АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1432482923101.
17.01.2018 між ОСОБА_3 (Сторона-1) та ОСОБА_1 (Сторона-2), укладено Договір про відступлення права вимоги, зареєстрованого в реєстрі за № 220.
Відповідно до п. 1.1 цього договору, Сторона-1 передала Стороні-2, а Сторона-2 прийняла від Сторони-1 всі права та обов'язки за договором Іпотеки, посвідченим 18.12.2017 за № 2981 приватним нотаріусом Швецовою О.С.
08.02.2018 на адресу ОСОБА_2 , цінним листом з описом вкладення було направлено повідомлення про відступлення права вимоги та копії договорів № 220.
Оскільки ОСОБА_2 порушує вимоги договору, тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав і просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , загальна площа 43.81 кв. м, що належить ОСОБА_2 на праві власності, шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України «Про іпотеку», а саме: надати ОСОБА_1 права від свого імені продажу предмету іпотеки будь-якій особі-покупцеві за початковою ціною в розмірі 379 416,00 грн., без ПДВ, встановленою на підставі звіту про оцінку майна від 30.11.2018 суб'єктом оціночної діяльності.
За рахунок коштів, отриманих від реалізації цього предмету іпотеки, задовольнити грошові вимоги ОСОБА_1 за договором позики від 18.12.2017, в сумі 496 005,80 грн., що складається з 58 864,00 грн. - суми основного боргу, 1548,20 грн. - суми трьох процентів річних, 435 593,60 грн. - суми неустойки.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за рахунок предмета іпотеки судові витрати у розмірі 4960,06 грн. судового збору.
Ухвалою судді від 19.12.2018 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 26.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.
06.05.2019 на адресу суду від представника відповідача Косякової ОСОБА_4 М. надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні позову відмовити. В спростування позовних вимог відповідачка ОСОБА_2 у відзиві вказує, що укладаючи договір з ОСОБА_3 просила позичити їй грошові кошти в сумі 1000 доларів США, які були їй необхідні та зазначає про домовленість, що вона повинна була сплачувати кожного місяця 9 відсотків від суми позики тобто 90 доларів США щомісячно. Оскільки позику ОСОБА_2 отримала за договором на 12 місяців, загальна сума позики була визначена в Договорі позичальником в сумі 2080 доларів США. Крім того, зазначено що ОСОБА_2 були сплачені нотаріальні послуги під час посвідчення договору позики та договору іпотеки, фактично відповідач отримала в позику від ОСОБА_3 700 доларів США. Також, вказує, що протягом дії договору частково повернула запозичені кошти перерахувавши їх на банківську картку позивача, що підтверджується чеками, а саме: 1145-5154-4082-0059 від 19.02.2018 на 2700,00 грн. та 1371-4022-1451-0125 від 03.10.2018 на 5000,00 грн. З урахуванням цих платежів надано свій розрахунок 3% річних, який складає 1309,31 грн., яку вона визнає. Щодо розміру неустойки, заявленої позивачем, зазначено, що цей розмір більш ніж в 20 разів перевищує суму позики. З урахуванням положення ч.3 ст.551 ЦК України, фактичних обставин, що існували під час укладення договору позики, вважає, що розмір неустойки може бути зменшено за рішенням суду. Оскільки між сторонами існує спір про розмір заборгованості, вважає, що позов про звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає задоволенню.
У судове засідання позивач та представник позивача не з'явилися, від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить задовольнити позов.
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 та її представник в останні судові засідання не з'явилися, повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача та її представника, оскільки вони брали участь у минулих судових засіданнях, надавали пояснення та надали письмовий відзив, в якому викладено заперечення проти задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності зі ст. ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Судом встановлено, що 18 грудня 2017 року між ОСОБА_2 , в якості Позичальника та ОСОБА_3 , в якості Позикодавця було укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Швецовою О.С., зареєстрований в реєстрі за № 2980 (а.с.7-8)
У відповідності до п. 1. Договору позики, Позикодавець передав у власність Позичальникові, а Позичальник отримав від Позикодавця грошові кошти готівкою в сумі 57 481,00 грн., що еквівалентно 2080 доларів США, за офіційним курсом НБУ на день посвідчення цього договору, на споживчі потреби та Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві грошові кошти на умовах визначених цим Договором до 18 грудня 2018 року.
Сторони встановили, що розрахунок буде здійснюватися щомісячно, не пізніше 18 числа кожного місяця починаючи з наступного, наступним чином: протягом перших 11 місяців в сумі не менше ніж сума, що становитиме еквівалент 90 доларів США за офіційним курсом НБУ на день розрахунку, залишок суми у розмірі, що становитиме еквівалент 1090 доларів США за офіційним курсом НБУ на день розрахунку, має бути сплачено одним платежем, протягом 12-го місяця, але у строк, що не перевищує встановлений цим договором.
Підписанням цього Договору Позичальником підтверджує факт одержання ним від Позикодавця грошових коштів в сумі, визначеній в п. 1 цього договору. Підписаний Позикодавцем Договір є доказом передачі позики від Позикодавця до Позичальника.
Підпунктом «г» п. 2 Договору позики, сторони узгодили, що у випадку зміни курсу гривні до долара США, позика підлягає поверненню, таким чином, щоб розмір повернутої позики (частини позики) відповідав доларовому еквівалентові позики за комерційним курсом продажу доларів США станом на дату повернення позики (частини позики).
17.01.2018 між ОСОБА_3 (Первісний кредитор) та ОСОБА_1 (Новий кредитор), укладено Договір про відступлення права вимоги, посвідчений приватним нотаріусом ЗМНО Вовк І.І., зареєстрованого в реєстрі за № 219. (а.с.18)
Відповідно до п. 1.1 цього договору, Первісний кредитор передає належне йому право вимоги згідно з Договором позики укладеним 18.12.2017 між ОСОБА_3 (позикодавцем) та ОСОБА_2 (позичальник) посвідчений 18.12.2017 за № 2980, посвідчений приватним нотаріусом Швецовою О.С. (далі Основний договір), а новий кредитор приймає право вимоги, що належне Первісному кредитору на момент укладання цього договору.
Пунктом 2.1 цього Договору, Сторони, відзначили, що за передане право вимоги до Боржника за Основним договором Новий кредитор сплатив Первісному кредиторові під час укладання договору суму у розмірі 57 481,00 грн.
08.02.2018 на адресу ОСОБА_2 цінним листом з описом вкладення було направлено повідомлення про відступлення права вимоги та копію вказаного договору № 219 від 17.01.2018. (а.с.20)
Проте, як встановлено, відповідач свого обов'язку за договором позики не виконала, позику в повному обсязі не повернула.
Сума позики, що залишилася відповідачем неповернутою, становить з урахуванням пп. «г» п. 2 Договору 58 864,00 грн. що еквівалентно 2080 доларів США*28,30 виходячи з встановленого комерційного валютного обмінного курсу 1 USD = 28.30 грн. на день подання позову.
Відповідно до ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Умовами Договору Позики (пункт 4) передбачено, що при неповерненні суми позики своєчасно (тобто до 18 грудня 2018 року) або порушенні Позичальником термінів сплати щомісячних платежів Позикодавець вправі буде пред'явити цей договір до стягнення в строки і у порядку, передбачені чинним законодавством України та вимагати при цьому повернення йому частини позики, що залишилась несплаченою, з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати двадцяти відсотків неустойки від простроченої суми за кожний день прострочки. При цьому у разі звернення стягнення у випадку порушення Позичальником терміну сплати щомісячних платежів, пеня нараховуватиметься з частини позики, що залишилась несплаченою.
При розрахунку суми заборгованості за договором позики, суд приймає до уваги частково сплачені грошові кошти відповідачем у загальному розмірі 7 700,00 грн. (19.02.2018 у розмірі 2700,00 грн. та 03.10.2018 у розмірі 5000,00 грн.), що підтверджено копіями квитанцій № 1145-5154-4082-0059 від 19.02.2018 та № 1371-4022-1451-0125 від 03.10.2018, та не спростовано позивачем.
Доводи відповідача щодо отримання нею позики у іншому розмірі та сплати нею при цьому нотаріальних послуг під час посвідчення вказаного договору позики, наявності інших договорів позики, інших домовленостей між сторонами, на переконання суду є необґрунтованими, жодним чином не доведеними та такими, що спростовані вищевикладеним.
Аналогічні твердження представника позивача щодо наявності між сторонами інших договорів позики, також не підтверджено належними доказами.
Отже, враховуючи викладене, сума основного боргу за договором позики складає 51 164,00 грн.
Три проценти річних від суми боргу за весь час прострочення виконання зобов'язання складають 1 345,65 грн.
Розмір двадцяти відсотків неустойки за кожен день прострочки становить 378 613,60 грн.
Водночас, частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, зокрема, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Таким чином, виходячи з принципів розумності та справедливості, а також враховуючи фізичний стан Позичальника (відповідача), суму боргу, те, що розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, суд вважає можливим зменшити розмір пені фактично до розміру заборгованості за позикою - до 51 164,00 грн.
Також встановлено, що в забезпечення виконання вищевказаного договору Позики, 18.12.2017 між ОСОБА_3 в якості Іпотекодержателя та ОСОБА_2 , в якості Іпотекодавця, укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Швецовою О.С., зареєстрований в реєстрі за № 2981.(а.с.9-13)
Відповідно до п.1 Іпотечного Договору, цим договором забезпечується виконання зобов'язання, що виникає у ОСОБА_2 перед Іпотекодержателем на підставі договору позики від 18.12.2017 укладеного сторонами та посвідченого Швецовою О.С. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу за реєстром № 2980 (надалі - Основний Договір (зобов'язання) укладеного на суму 57481,00 грн., що еквівалентно 2080 доларів США, за офіційним курсом НБУ на день посвідчення цього договору, з обумовленим в Основному договорі строком повернення боргу до 18 грудня 2018 року та вимоги стосовно повного відшкодування всіх збитків, завданих порушенням Іпотекодавцем його зобов'язання за цим та Основним Договором, вимоги стосовно повного відшкодування всіх фактичних витрат, понесених Іпотекодержателем у зв'язку із реалізацією його прав за цим договором.
Згідно з п. 2 Іпотечного Договору, предмет іпотеки складає квартира АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1432482923101. (п.п.2,3 Іпотечного договору)
17.01.2018 між ОСОБА_3 (Сторона-1) та ОСОБА_1 (Сторона-2), укладено Договір про відступлення права вимоги, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І, зареєстрованого в реєстрі за № 220.(а.с.19)
Відповідно до п. 1.1 цього договору, Сторона-1 передала Стороні-2, а Сторона-2 прийняла від Сторони-1 всі права та обов'язки за договором Іпотеки, посвідченим 18.12.2017 за № 2981, посвідченого приватним нотаріусом Швецовою О.С.
08.02.2018 на адресу ОСОБА_2 цінним листом з описом вкладення було направлено повідомлення про відступлення права вимоги та копію договору № 220.(а.с.20)
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до ст. 625 ЦК України Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частина 1 ст. 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повертати позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина 1 статті 575 ЦК України).
Іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом (стаття 1 Закону України "Про іпотеку").
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Положеннями частини шостої статті 3, частини першої статті 33 Закону України «Про іпотеку» закріплено право іпотекодержателя в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання задоволення своїх вимог за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, на підставі рішення суду (ч. 3 ст. 33 цього Закону).
У пункті 10 іпотечного договору сторони погодили, що в разі невиконання Позичальником до 18.12.2018 зобов'язання, сторони домовились про те, що Іпотекодержатель має право в порядку передбаченому даним договором та/або чинним законодавством України одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки (звернути стягнення на предмет іпотеки).
Пунктом 13 договору іпотеки визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється Іпотекодержателем за самостійним вибором, одним із таких способів: за рішенням суду, шляхом позасудового врегулювання відповідно до передбачених даним договором застережень про задоволення вимог іпотекодержателя (дане застереження прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя).
Пунктом 11 договору сторони домовились, що у разі порушення умов цього договору Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених вимог зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до Закону України «Про іпотеку».
Положення частини першої цього пункту не є перешкодою для реалізації Іпотекодержателем права звернутися у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
На виконання зазначеного за дорученням Положенка О.В. Іпотекодавцю ОСОБА_2 , 13.11.2018 було направлено письмову вимогу про усунення порушень. (а.с.14-17)
Також, ОСОБА_1 неодноразово вживалися заходи досудового врегулювання спору шляхом усних звернень до боржника та Іпотекодавця, але з боку відповідача виконання умов Договору в повному обсязі не здійснено.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки, згідно статті 33 Закону України «Про іпотеку», є невиконання або неналежне виконання боржником основного зобов'язання, внаслідок чого, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч. 1 ст. 38 цього Закону, яка передбачає право Іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.
Відповідно до звіту суб'єкту оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 від 30.11.2018, ринкова вартість об'єкта оцінки, а саме: двокімнатна квартира загальною площею 43,81 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 (предмет іпотеки) станом на 30.11.2018 складає 379 416,00 грн. (а.с. 21-29)
У позасудовому порядку сторони не досягли згоди про продаж позивачем іпотечного майна будь-яким способом.
Таким чином, у зв'язку із викладеним, аналізуючи зібрані у справі докази та вимоги чинного законодавства, приймаючи до уваги положення ст.13 ЦПК України щодо розгляду справ в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, враховуючи обставини справи і те, що заборгованість за договором не погашена, у відповідності до ст.16 Цивільного кодексу України, ст. 38 Закону України «Про іпотеку», суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ґрунтуються на законі, підтверджуються зібраними у справі доказами і не порушують прав та інтересів третіх осіб, тому позов є обґрунтованим і підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України та виходячи із меж заявлених вимог, з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1 036,65 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 16, 533, 525, 526, 551, 572, 575, 625, 1048-1050 ЦК України, ст.ст. 1, 7, 12, 33, 38, 39 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 4, 10-13, 15, 81, 82, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити частково.
Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , загальна площа 43.81 кв. м., що належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі дублікату, виданого 09 червня 2017 року Запорізькою Товарною Біржею «Гілея» за № 120 договору купівлі-продажу, зареєстрованого 19 квітня 1996 року «Запорізькою Товарною Біржею «Гілея» за реєстраційним № 487/ НОМЕР_1 , що зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.12.2017, номер запису про право власності: 23833415, шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України «Про іпотеку», а саме: надати ОСОБА_1 права від свого імені продажу предмету іпотеки будь-якій особі-покупцеві за початковою ціною в розмірі 379 416,00 (триста сімдесят дев'ять тисяч чотириста шістнадцять) грн., без ПДВ, встановленою на підставі звіту про оцінку майна від 30.11.2018 суб'єктом оціночної діяльності.
За рахунок коштів, отриманих від реалізації цього предмету іпотеки, задовольнити грошові вимоги ОСОБА_1 за договором позики від 18.12.2017 в сумі 103 673,65 (сто три тисячі шістсот сімдесят три гривень 65 коп.) грн., що складається з: 51 164,00 (п'ятдесят одна тисяча сто шістдесят чотири гривні 00 коп.) грн. - суми основного боргу; 1 345,65 (одна тисяча триста сорок п'ять гривень 65 коп.) грн. - суми трьох процентів річних; 51 164,00 (п'ятдесят одна тисяча сто шістдесят чотири гривні 00 коп.) грн. - суми неустойки.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1 036,65 (одна тисяча тридцять шість гривень 65 коп.) грн. судового збору.
Повне судове рішення складено 04 листопада 2019 року.
Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 );
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 ).
Суддя І.А. Крамаренко