Справа № 314/4275/19
Провадження № 2-о/314/98/2019
11.11.2019 року м.Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі
головуючого судді Мануйлової Н.Ю.,
секретар Рясна А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу №314/4275/19 за поданою в порядку окремого провадження заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про встановлення факту, що має юридичне значення,
Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту належності їй свідоцтва про одруження, мотивуючи свою заяву тим, що 03.09.2019 вона отримала Виписку з акта огляду медико-соціальною експертною комісією № 259682 серія 12 ААБ про отримання третьої групи інвалідності безстроково.
Одразу звернулася до Вільнянського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) щодо оформлення пенсії по інвалідності.
Для підтвердження страхового стажу вона повинна була надати свідоцтво про одруження.
Однак, як з'ясувалося, в документі, а саме в свідоцтві про одруження серія НОМЕР_1 від 27.06.1997 неправильно вказано її ім'я, а саме не « ОСОБА_1 », а « ОСОБА_1 ».
Всі інші документи, які посвідчують її особу, а саме по паспорту її ім'я « ОСОБА_1 » (українською), також трудова книжка на « ОСОБА_1 », у свідоцтві про народження « ОСОБА_1 ».
Тому просить встановити факт належності їй свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 27.06.1997.
Заявниця ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надіслала суду заяву у якій просить розглядати справу без її участі.
Заінтересована особа в судове засідання не з'явилася, надіслала заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення заяви не заперечувала.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні заяви необхідно відмовити з наступних підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У відповідності до п. 6 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Згідно ст.319 ЦПК України у рішенні суду про встановлення факту, що має юридичне значення повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Юридичні факти - це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин. З точки зору права всі життєві факти, які так чи інакше зачіпають суспільні відносини, поділяються на юридично значущі та юридично байдужі, з якими пов'язують виникнення будь-яких юридичних наслідків.
Згідно частини 1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Виникнення особистих і майнових прав громадян, їх зміну і припинення закон завжди пов'язує з настанням чи зміною певних обставин, тобто з юридичними фактами. У більшості випадків вони підтверджуються різними свідоцтвами, довідками та іншими документами, що видаються громадянам в адміністративному порядку. Проте не завжди заінтересована особа має можливість довести документально, що той чи інший факт мав місце (неможливість поновлення втраченого документа або виправлення наявних у ньому помилок тощо). Тому в певних випадках допускається судовий порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у цивільному процесі в порядку окремого провадження. Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, наводиться у ст.315 ЦПК України і не є вичерпним.
Згідно ч.ч.1,2 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту:1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 1 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Разом з цим, ч.3 ст.315 ЦПК України, п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення " № 5 від 31.03.95 встановлює, що заяви про встановлення факту належності свідоцтв, що їх видають органи реєстрації актів цивільного стану, та інших документів, що посвідчують особу, не підлягають розгляду в окремому провадженні, оскільки ці питання вирішуються органом, який видав документ. Судами також не встановлюється тотожність осіб, а також імені, по батькові та прізвища осіб, по-різному записаних у документах.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Заявник фактично просить внести зміни у свідоцтво про одруження, серії НОМЕР_1 , виданого 27.06.1997 Гнаровською сільською радою Вільнянського району Запорізької області, і в даному випадку є спір про внесення змін до актового запису.
Враховуючи вищенаведене, те, що Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачений порядок внесення змін до актового запису цивільного стану, така зміна проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану, що виключає розгляд справи в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення в силу ч.2 ст.315 ЦПК України,
Керуючись ст. ст. 4, 19, 95, 263, 264, 265, 293-294, 315 ЦПК України,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про встановлення факту, що має юридичне значення відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частину другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст рішення складено 13.11.2019.
Суддя Наталія Юріївна Мануйлова
13.11.2019