Провадження № 22-ц/803/6673/19 Справа № 200/19230/17 Суддя у 1-й інстанції - Томаш В. І. Суддя у 2-й інстанції - Варенко О. П.
11 листопада 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - Варенко О.П.,
суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у м.Дніпрі цивільну справу
за апеляційною скаргою Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 23 квітня 2019 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відшкодування шкоди,
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відшкодування шкоди, посилаючись на те, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.10.17 у справі № 200/3682/17 було визнано протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі щодо несвоєчасного розгляду його заяв (несвоєчасного надання відповідей) від 04 листопада 2016 року та від 11 січня 2017 року.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, заяву про попередній розрахунок пенсії було прийнято відповідачем лише 04.11.2016 року. Вказана відповідь датована 18.11.2016 року, відповідно до якої загальний стаж позивача складає 14 років 11 місяців 11 днів було отримано 05.01.2017 року. В той же день він працевлаштувався та заробив потрібний трудовий стаж, у зв'язку із чим пенсію йому. було призначено лише 09.03.2017 року.
Зазначає, що в разі виконання відповідачем вимог законодавства України, він би мав можливість працевлаштуватися для отримання пенсії своєчасно та заробити трудовий стаж вже 04.12.2016 року та отримувати пенсію з 05.12.2016 року, тобто на три місяці та чотири дні раніше, від дати призначення пенсії.
Неотриману ним з вини відповідача пенсію вважає матеріальним збитком, розмір якої складає 2 970,37 грн, з розрахунку 949 грн х 3,13 місяців.
Вважає, що протиправними діями відповідача йому спричинені моральні страждання, розмір заподіяної моральної шкоди позивач оцінює у сумі 2 970,37 грн, виходячи з розміру заподіяної матеріальної шкоди.
Посилаючись на наведене, ОСОБА_1 просив відшкодувати заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 2 970,37 грн та моральну шкоду у розмірі 2 970,37 грн, у загальному розмірі 5 940 грн 74 коп.
Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 23 квітня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відшкодування шкоди - задоволено.
Стягнуто з Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 2 970,37 грн та моральну шкоду у розмірі 2 970,37 грн, а разом на загальну суму 5 940 грн 74 коп.
В апеляційній скарзі Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, посилаючись на порушення судом норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що спір між позивачем та відповідачем про той самий предмет і з тих самих підстав було вирішено рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 10 квітня 2018 року, ухваленим у справі № 201/5964/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, оскільки зазначеним рішенням було стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 6 263 грн 40 коп, а також моральну шкоду у розмірі 5 000 грн 00 коп., а всього 11263 грн 40 коп., за період з 19.08.2016 року до 09.03.2017 року, тобто 6 місяців і 18 днів (що включає спірний період часу, зокрема з 05.12.2016 року до 09.03.2017 року), яке набрало чинності, тобто є всі підстави для закриття провадження у справі.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, керуючись ст.ст.1166, 1167 ЦК України, виходив із того, що неправомірними діями відповідача позивачу завдано матеріальну та моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню в повному обсязі відповідачем.
Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на таке:
Судом встановлено, що Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 року в адміністративній справі №200/3682/17 за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 квітня 2017 року в адміністративній справі № 200/3682/17 скасовано.
Позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі щодо неприйняття заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком у період з 31.10.2016 по 28.02.2017 та неприйняття заяви про попередній розрахунок пенсії у період з 31.10.2016 по 04.11.2016.
Визнано протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі щодо несвоєчасного розгляду заяв (несвоєчасного надання відповідей) ОСОБА_1 від 04 листопада 2016 року та від 11 січня 2017 року.
У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом встановлено, що 31 жовтня 2016 року позивач звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі з метою призначення пенсії, проте посадові особи відповідача відмовилися прийняти документи, посилаючись на їх невідповідність та порекомендували звернутися з заявою про попередній розрахунок пенсії, проте й таку заяву позивач не мав змоги подати у зв'язку з відсутністю відповідного працівника.
Також позивач зазначив, що 28.02.2017 повторно намагався подати заяву про призначення пенсії, проте остання не була прийнята.
Пенсія ОСОБА_1 була призначена лише 09.03.2017, що підтверджується протоколом № 1106 від 13.03.2017 та заявою про призначення пенсії від 09.03.2017.
Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 10 квітня 2018 року у справі № 201/5964/17 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 6 263 грн 40 коп., а також моральну шкоду у розмірі 5 000 грн 00 коп., а всього 11 263 грн 40 коп. Даним судовим рішенням встановлено, що позивач був позбавлений права на отримання пенсії, що призвело і до моральних страждань, за період з 19.08.2016 року до 09.03.2017 року, тобто 6 місяців і 18 днів (що включає спірний період часу, зокрема з 05.12.2016 року до 09.03.2017 року).
Матеріали справи не містять даних про перегляд вищезазначеного рішення суду судом апеляційної інстанції, отже рішення суду набрало чинності у визначеному законом порядку.
Відповідно до ч.1 ст.377 ЦПК України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Згідно з п.3 ч.1, ч.2 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
З огляду на вищезазначене та приймаючи до уваги те, що рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 10 квітня 2018 року, що набрало законної сили, ухвалено з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а саме і за період з 05.12.2016 року до 09.03.2017 року, колегія суддів вважає можливим апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати та провадження у даній справі закрити.
Згідно ст.141 ЦПК України, судові витрати, понесені відповідачем, в розмірі 960,00 грн, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 377, 381 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - задовольнити частково.
Рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 23 квітня 2019 року - скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відшкодування шкоди - закрити.
Судові витрати в розмірі 960,00 грн компенсувати Головному Управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена до Верховного Суду згідно ч.3 ст.389 ЦПК України.
Головуючий О.П. Варенко
Судді В.С.Городнича
О.В. Лаченкова