Ухвала
Іменем України
8 листопада 2019 р.
м. Київ
справа № 127/15485/18
провадження № 51-5496 ск 19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_4 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 3 квітня 2019 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 2 серпня 2019 року щодо засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ,
встановив:
Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 3 квітня 2019 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя м. Вінниці визнано винуватим та засуджено за частиною 2 статті 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Також цим вироком, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя м. Вінниці визнано винуватим та засуджено за частиною 2 статті 186 КК, на підставі статті 71, пункту 1 частини 1 статті 72 КК призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 8 днів.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що потерпілий не погоджується з постановленими у кримінальному провадженні судовими рішеннями, просить їх змінити та пом'якшити засудженим покарання.
Одночасно, перевіривши касаційну скаргу потерпілого, колегія суддів вбачає, що він не дотримався вимог статті 427 КПК при подачі скарги.
Відповідно до вимог частини 2 статті 427 КПК у касаційній скарзі, окрім іншого, наводяться обґрунтування вимог щодо незаконності чи необґрунтованості судового рішення з урахуванням підстав для його скасування або зміни судом касаційної інстанції, визначених у статті 438 КПК, а також зазначаються вимоги до суду касаційної інстанції, які б узгоджувалися зі статтею 436 КПК .
У частині 1 статті 433 КПК визначено повноваження суду касаційної інстанції, відповідно до яких суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно із частиною 1 статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень у касаційному суді може бути лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого, при вирішенні питання про наявність яких суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 - 414 КПК.
Як убачається зі змісту касаційної скарги потерпілий, вказуючи на незаконність судових рішень, зазначає, що призначене судом покарання є занадто суворим, однак не обґрунтовує свою позиції щодо зміни судових рішень та не зазначає, яких помилок допустились суди при призначенні покарання.
Крім того, потерпілий, окрім вироку міського суду, просить також просить змінити ухвалу апеляційного суду, однак свої вимоги аргументує лише з урахуванням невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення судом першої інстанції та не зазначає, яких порушень, на його думку, допустився суд апеляційної інстанції при постановленні ухвали.
Тобто, у касаційній скарзі скаржник має вказати на конкретні порушення закону, які б могли бути підставами для скасування або зміни судових рішень, які, на його думку, допущені судами першої та апеляційної інстанцій при їх постановленні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Крім того, вимоги потерпілого щодо зміни судових рішень є неконкретизованими, а його посилання на призначення засудженим покарання не пов'язане з позбавленням волі належним чином не вмотивоване та без визначення виду, форми та строку такого покарання.
Таким чином, недодержання потерпілим вимог, передбачених статтею 427 КПК, є підставою для залишення його касаційної скарги без руху.
На підставі викладеного та керуючись частиною 1 статті 429 КПК, Суд
постановив:
касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_4 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 3 квітня 2019 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 2 серпня 2019 року щодо засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ним ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3