Ухвала
11 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 2-3690/11
провадження № 61-17570ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Запорізької області від 12 червня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Мелітопольської державної нотаріальної контори про визнання права на спадкування за законом,
особа, яка подавала апеляційну скаргу, - ОСОБА_3 ,
У вересні 2011 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до Мелітопольської державної нотаріальної контори про визнання права на спадкування за законом.
В обґрунтування позову зазначала, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька ОСОБА_4 , відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 600, 14 кв. АДРЕСА_2 .
У встановлений законом строк для прийняття спадщини позивачка та
ОСОБА_1 (дружина померлого), звернулись до нотаріальної контори із заявами, позивачка - про прийняття спадщини, ОСОБА_1 - про відмову від спадщини на користь позивачки.
Мелітопольською державною нотаріальною конторою було відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, оскільки не був наданий оригінал державного акту на землю.
Позивачка просила суд визнати її спадкоємцем земельної ділянки площею 600, 14 кв.м. по АДРЕСА_2 - та зобов'язати відповідача видати їй свідоцтво про право на земельну ділянку.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області
від 13 жовтня 2011 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано ОСОБА_2 , спадкоємцем права власності на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: земельну ділянку площею 600, 14 кв.м по
АДРЕСА_2 , на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 , виданого 05 червня 2007 року начальником міського управління земельних ресурсів Ковальовим Г. О.. Зобов'язано Мелітопольську державну нотаріальну контору видати Чернобильській С. В. свідоцтво про право на спадщину, а саме: на земельну ділянку площею 600, 14 кв.м по
АДРЕСА_2 , що залишилась після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області
від 14 листопада 2011року роз'яснено рішення суду від 13 жовтня 2011 року у цій справі. В ухвалі зазначено, що рішення суду правильно читати так: «Визнати ОСОБА_2 спадкоємцем права власності на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: на земельну ділянку площею 600,14 кв.м по
АДРЕСА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 , виданого 05 червня 2007 року начальником міського управління земельних ресурсів Ковальовим Г. О., та визнати за нею право власності на вказане спадкове майно».
ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що судом вирішено питання про її права без залучення до участі у справі , порушено її право власності на земельну ділянку, просила рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 12 червня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 жовтня 2011 року і ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 14 листопада 2011року про роз'яснення рішення суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до Мелітопольської державної нотаріальної контори про визнання права на спадкування за законом відмовлено.
24 вересня 2019 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 , яка не брала участі в справі № 2-3690/11, подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Запорізької області від 12 червня 2013 року, в якій просить скасувати рішення апеляційного суду і залишити без змін рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 жовтня 2011 року та ухвалу цього ж суду від 14 листопада 2011 року про роз'яснення рішення суду.
За змістом статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
У частині четвертій статті 389 ЦПК України передбачено, що особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою.
Тлумачення частини першої та четвертої статті 389 ЦПК України дозволяє зробити висновок про те, що касаційна скарга може бути подана особою, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки лише після розгляду апеляційною інстанцією її апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, оскільки саме суд першої інстанції визначає суб'єктний склад сторін.
Таке тлумачення частини першої та четвертої статті 389 ЦПК України в чинній редакції, викладене, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 16 листопада
2018 року у справі № 757/61632/16-ц; від 12 листопада 2018 року у справі № 552/7247/17; від 22 жовтня 2018 року у справі № 445/2103/15-ц;
від 04 жовтня 2018 року у справі № 403/13077/12; від 31 серпня 2018 року
у справі № 462/1274/15-ц; від 16 серпня 2018 року у справі № 520/2125/18;
від 07 березня 2018 року у справі № 2-4592/2011.
Залишаючи без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 ухвалою від 10 жовтня 2019 року Верховний Суд, серед іншого, зазначав про необхідність конкретизувати в чому саме полягає порушення норм матеріального чи процесуального права в оскарженому судовому рішенні, та які питання про її права, свободи та інтереси були вирішені.
Натомість в первісній касаційній скарзі та, додатково, в уточненій касаційній скарзі ОСОБА_1 посилалася зокрема на те, що під час розгляду справи
№ 2-3690/11 Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області не повідомив її належним чином та ухвалив рішення без її участі. Крім того вона не була залучена до участі у справі як дружина померлого, спадкоємець за законом та власник спільного майна подружжя.
Однак незважаючи на те, що саме суд першої інстанції визначає суб'єктний склад учасників справи, з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції з цих підстав ОСОБА_1 не зверталась.
При цьому за змістом частини першої статті 352 ЦПК України особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, оскільки на даний час відсутні передбачені законом правові підстави для відкриття касаційного провадження закасаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Запорізької області
від 12 червня 2013 року у цивільній справі № 2-3690/11, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Запорізької області від 12 червня 2013 року у цивільній справі № 2-3690/11.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Шипович