12 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 459/28/11
провадження № 61-20066ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Жданової В. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на постанову Львівського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року в справі за позовом комунального підприємства «Червонограджитлокомунсервіс» до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про стягнення плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій,
У березні 2008 року КП «Червонограджитлокомунсервіс» звернулось до суду з указаним позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , в якому просило стягнути солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 на користь КП «Червонограджитлокомунервіс» 11 884 грн 44 коп. плати за утримання будинку споруд та прибудинкових територій.
Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 05 грудня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
Місцевий суд відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що договір з відповідачами про надання житлово-комунальних послуг не укладений, комунальні послуги як такі не надавалися, тому заборгованість не підлягає стягненню з відповідачів.
Постановою Львівського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року апеляційну скаргу КП «Червонограджитлокомунсервіс» задоволено.
Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 05 грудня 2011 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов КП «Червонограджитлокомунсервіс» задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 на користь КП «Червонограджитлокомунсервіс» 11 884 грн 44 коп. плати за утримання будинків і споруд та прибудинкової території.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Апеляційний суд, ухвалюючи рішення про задоволення позову, виходив з того, що спірні будинок та споруда з системою підігріву теплоносія знаходяться на балансі «КП «Червонограджитлокомунсервіс», рахунки за спожиту електроенергію на підігрів теплоносія оплачувало підприємство і в подальшому дані додаткові експлуатаційні витрати в опалювальний сезон донараховувались власникам (наймачам) квартир у будинку по АДРЕСА_3 у вигляді тарифу на опалення в м. Червонограді .
У листопаді 2019 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на постанову Львівського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року, в якій заявники просять скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 05 грудня 2011 року.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, містяться у статті 129 Конституції України, відповідно до якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України встановлено, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Пунктом першим частини шостої статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову КП «Червонограджитлокомунсервіс» до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 є стягнення плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, тобто ціна позову у загальному розмірі становить 11 884 грн 44 коп., яка станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921 грн ? 100 = 192 100 грн), а тому справа № 459/28/11 є малозначною згідно з наведеними приписами ЦПК України.
Касаційна скарга не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Вказівка у резолютивній частині постанови Львівського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року про можливість її оскарження до Верховного Суду, не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржуване судове рішення ухвалене в малозначній справі.
Пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України встановлено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).
З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на постанову Львівського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року слід відмовити з підстав, встановлених пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України.
Керуючись пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на постанову Львівського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року в справі за позовом комунального підприємства «Червонограджитлокомунсервіс» до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про стягнення плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відмовити.
Суддя В. С. Жданова