Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/2522/19
12.11.2019 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого - судді Леньо В.В., при секретарі - Казимірська Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Виноградів цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 06.02.2012 року в сумі 126512,63 грн. та судові витрати по справі у розмірі 1 921 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 06.02.2012 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № б/н. Згідно умов даного договору відповідач отримав кредит в розмірі 51500,00 гривень у вигляді встановленого ліміту на картковий рахунок. Позивач повністю виконав свої зобов'язання, згідно Кредитного договору. Однак, станом на день звернення до суду, відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатив нараховані відсотки, комісію та інші платежі за договором.
У зв'язку із не виконанням відповідачем умов договору, станом на 16.07.2019 року у нього виникла заборгованість в сумі 126512,63 гривень, яка складається з: 55454,98 гривень заборгованість за тілом кредиту 25068,89 гривень заборгованість за простроченим тілом кредиту; 45488,76 гривень - нарахована пеня за прострочене зобов'язання, 500,00 гривень пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 гривень, які позивач просить стягнути з відповідача та судовий збір у сумі 1921,00 гривень.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. Згідно позовної заяви просить розглядати справу за його відсутності, позов підтримує та просить задоволити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав відзив на позовну заяву відповідно до якого просить у задоволенні позову про стягнення заборгованості відмовити з підстав не дотримання АТ КБ “Приватбанк” вимог закону України 1023-XII “Про захист прав споживачів”.
Представником позивача було подано відповідь на відзив від 11.10.2019 року, відповідно до якого просили позов задовольнити.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 06.02.2012 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву №б/н, згідно якої отримав кредит в розмірі 51500,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав, що підтверджується матеріалами справи.
Банк покликається на те, що на підставі п. 2.1.1.5.5 Договору відповідач зобов'язався погашати заборгованість за Кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.
Згідно п. 2.1.1.5.7 Договору, у разі невиконання зобов'язань за Договором, у відповідності до п. 2.1.1.5.6, на вимогу Банку відповідач зобов'язався виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.
Пунктом 2.1.1.12.1 Договору сторонами погоджено, що зобов'язання Клієнта з повернення тіла кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, пені та штрафів, тобто загальна заборгованість клієнта є борговими зобов'язаннями.
Відповідно до п. 2.1.1.3.3 Договору, відповідач доручив Банку списувати з карткового рахунку сум: грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену Тарифами Банку при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов'язань згідно п. п. 2.1.1.12.9 Договору, списувати з будь-якого рахунку відкритого в Банку (у т.ч. з карткового рахунку) грошові кошти для здійснення платежів, з метою повного або часткового погашення боргових зобов'язань, у тому числі Мінімального обов'язкового платежу. Списання коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку.
На підставі п. 2.1.1.12.2 Договору, сплату процентів за користування Кредитом Клієнт здійснює шляхом надання доручення Банку про списання грошей з його поточного рахунку в розмірі нарахованих процентів (договірне списання).
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладенні договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.
Оцінюючи заявлені позовні вимоги та мотиви позивача, суд враховує наступне.
Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
У анкеті-заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку від 06.02.2012 року процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання. Визначена платіжна карта Кредитка «Універсальна».
Банк, просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом з 06.02.2012 по 16.07.2019.
Як зазначає позивач, внаслідок невиконання своїх зобов'язань за кредитним договором, у відповідача виникла заборгованість перед АТ КБ «ПРИВАТБАНК», яка відображена у розрахунку заборгованості за кредитним договором №б/н. Станом на 16.07.2019 року заборгованість становить 126512,63 гривень, що складається з 55454,98 - заборгованість за тілом кредиту, 25068,89 - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 45488,76 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов'язання, 500,00 грн. - нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.
На підтвердження позовних вимог, в тому числі їх розміру і порядку нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 06.02.2012 року, позивач надав суду Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, якими визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, та інші умови.
Позивач також вказує, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відповідач при укладенні договору надав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.
При цьому, з долучених позивачем доказів вбачається, що вказані тарифи та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку відповідачем підписані не були. Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів).
Оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача змінювалися самим ПАТ КБ «ПриватБанк» з часу виникнення спірних правовідносин - 06.02.2012 року, до моменту звернення до суду із вказаним позовом, без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Відповідна правова позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року №342/180/17.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 зробила наступний висновок. Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які не містять підпису відповідача, а тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Також Велика Палата Верховного Суду вказала, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, Велика Палата Верховного Суду погодилась із тим, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Відповідно до вимог ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких обставин, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість в розмірі 80523,87 грн. заборгованість за тілом кредиту та простроченим тілом кредиту, тобто заборгованість за фактично отриману суму кредитних коштів. У задоволенні решти позовних вимог, слід відмовити.
Зважаючи на те, що відповідач в судове засідання не з'явився, суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» фактично використані та неповернуті кошти за договором №б/н, а тому позов підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.144 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених судових вимог. З матеріалів справи вбачається, що позивач сплатив 1921,00 гривень мінімально встановленого розміру судового збору (а.с.1), а відтак, з урахуванням вищенаведеного суд вважає, що понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з Відповідача.
Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 18, 81, 141, 259, 263-265, ЦПК України, ст.ст.526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , на користь акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” 01001 м.Київ, вул.Грушевського, 1 Д код ЄДРПОУ 14360570 заборгованість за кредитним договором від 06.02.2012 року у розмірі 80523,87 гривень (вісімдесят тисяч п'ятсот двадцять три гривні 87 копійок), яка складається з заборгованості за тілом кредиту.
У задоволенні решти позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк”1921,00 гривень (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня) судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
ГоловуючийВ. В. Леньо