Справа: № 642/1405/19 Головуючий І інстанції: ОСОБА_1
Провадження: № 11-кп/818/2852/19 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2
Категорія: Продовження строку тримання під вартою
30 вересня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , з участю прокурора ОСОБА_6 , без участі обвинуваченого ОСОБА_7 , з участю його захисника ОСОБА_8 , без участі інших учасників, належним чином повідомлених про розгляд справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою обвинуваченого на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 02 08 2019 року, -
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Вказаною ухвалою міру запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_7 у виді тримання під вартою - залишено без змін; продовжено строк вказаного запобіжного заходу до 30 09 2019 року.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, обвинувачений подав апеляційну скаргу, в якій просив змінити оскаржувану ухвалу, обрати щодо нього інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Такі вимоги мотивував тим, сторона обвинувачення не представила суду фактичних даних, які б підтверджували наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Також вказав, що судом не було детально досліджено наявність ризиків, на які посилався прокурор, у зв'язку з чим винесено незаконне та неналежним чином мотивоване рішення.
Позиції учасників апеляційного провадження.
Обвинувачений та його захисник підтримали доводи апеляційної скарги, просили задовольнити її вимоги у повному обсязі.
Прокурор вважав ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, просив залишити вимоги апеляційної скарги обвинуваченої без задоволення.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю - доповідача, доводи обвинуваченого та його захисника, вислухавши думку прокурора, дослідивши представлені матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Апеляційний суд, не вирішуючи наперед питання доведеності вини обвинуваченого, вважає , що жоден із більш м'яких запобіжних заходів у разі обрання його ОСОБА_7 не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу, а саме запобігти спробам: переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ці ризики підтверджуються тим, що ОСОБА_7 раніше неодноразово судимий за скоєння корисливих злочинів (крадіжки, шахрайство, незаконне заволодіння транспортним засобом,) та злочинів пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та знову обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення. Такі дані про особу обвинуваченого беззаперечно свідчать, що з врахуванням покарання, яке загрожує ОСОБА_7 , він може переховуватись від суду та/або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, згідно відомостей, що містяться у обвинувальному акті, обвинувачений неодружений, утриманців не має, офіційно не працевлаштований, тобто суспільно-корисною діяльністю не займається, особисті доходи для проживання у нього відсутні, що може послужити стимулюючим фактором для вчинення нових корисливих злочинів.
У судовому засіданні апеляційного суду захисником обвинуваченого було надано довідку про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, якою підтверджується факт реєстрації ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 , де крім нього зареєстровані ОСОБА_10 , 1989 року народження та ОСОБА_7 , 1988 року народження.
Наявність наведених обставин, приймаються колегією суддів до відома, однак вони не служать безумовною підставою для відмови в продовженні дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Крім того, апеляційний суд вважає, що ці обставини в даному випадку не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Колегія суддів позбавлена процесуальної можливості врахувати доводи захисника про необхідність зміни запобіжного заходу в наслідок неможливості перебування обвинуваченого, за станом здоров'я в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», оскільки захисником не надано відповідних висновків судово-медичних експертів, щодо наявності у обвинуваченого захворювань, які перешкоджають його перебуванню в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
Таким чином, обставини, що відповідно до ст.178 КПК України враховуються при обранні запобіжного заходу, а саме: тяжкість покарання, що загрожує особі; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого, яка носить формальний характер; відсутність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутація; наявність судимостей у обвинуваченого; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, - безумовно свідчать про обґрунтованість висновків суду першої інстанції, що інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою зможе дієво запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
З огляду на значимі для даного провадження обставини, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі наявні відомості в матеріалах провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого висновків суду першої інстанції не спростовують.
Істотних порушень кримінального процесуального закону при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , під час апеляційного розгляду не встановлено.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 та відсутності підстав для зміни чи скасування рішення за доводами апеляційної скарги обвинуваченого.
Керуючись ч.6 ст.9, ст.7, 392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 02 08 2019 року про задоволення клопотання прокурора та про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 30 09 2019 року, включно, щодо ОСОБА_7 , - залишити без змін.
Апеляційну скаргу обвинуваченого, - залишити без задоволення.
Оскарження даної ухвали, у відповідності до ч.2 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.
Судді:
____________ _______________ _____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4