Провадження № 33/803/1318/19 Справа № 183/4409/19 Суддя у 1-й інстанції - Болкарьова О. В. Суддя у 2-й інстанції - Джерелейко О. Є.
12 листопада 2019 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Джерелейко О.Є., за участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 та його захисника Клименка І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 - адвоката Клименка І.І. на постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2019 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнаного винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
При обставинах, зазначених в постанові суду першої інстанції, 13 липня 2019 року о 09 годині 00 хвилин по вул. Красіна,18 в с. Знаменівка Новомосковського району Дніпропетровської області, водій ОСОБА_1 керував мопедом "Дельта" без номеру з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя), та від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, та стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 384 гривні 20 копійок.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою, захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 - адвокат Клименко І.І. подав апеляційну скаргу, в який просить постанову скасувати як незаконну та необґрунтовану, винести нову постанову, якою закрити провадження по справі щодо ОСОБА_1 за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, оскільки йому не пропонувалось його проведення в належному порядку, Акт огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів не складався, жодних даних про прилад, яким мав бути проведений огляд в протоколі та в матеріалах справи відсутні, направлення на проходження медичного огляду не складалося та відсутні відомості про конкретний медичний заклад, у якому ОСОБА_1 мав пройти медичний огляд, від якого він начебто відмовився.
Зазначає, що працівник поліції наполягав на тому, що ОСОБА_1 вживав алкоголь, і змусив його підписати протокол та зазначити, що він визнає свою вину, при цьому ОСОБА_1 не розумів, в чому полягає його вина, але під тиском працівника поліції повідомив свої анкетні дані та поставив свій підпис і під диктовку зазначив про визнання вини.
Посилається на те, що працівник поліції власноручно записав пояснення від імені ОСОБА_1 , зі змістом яких працівник поліції ОСОБА_1 не ознайомив та на яких ОСОБА_1 поставив свій підпис.
Також жодних свідків при складанні протоколу не було, копія протоколу ОСОБА_1 не надавалась, водійське посвідчення та транспортний засіб у ОСОБА_1 не вилучались.
Крім того, порівнявши почерк в протоколі, поясненнях ОСОБА_1 , поясненнях обох свідків та рапорті інспектора поліції стало очевидно, що всі ці документи заповненні однією особою - інспектором поліції ОСОБА_2 і всі вищезазначені особи лише поставили свої підписи, що також ставить під сумнів достовірність та допустимість всіх вищезазначених документів як доказ.
Більш того, суд першої інстанції не дослідив належним чином всіх обставин справи, доказів, оскільки в судове засідання не викликались працівники поліції, які склали протокол, не викликались та не допитувались особи, які зазначені в протоколі як свідки, про що свідчить той факт, що навіть прізвище свідка ОСОБА_3 в постанові суд зазначив невірно - ОСОБА_3 .
В суді апеляційної інстанції особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 та його захисник Клименко І.І. підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та докази, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов таких висновків.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Як встановлено апеляційним переглядом, вказані вимоги закону при розгляді судом першої інстанції справи про адміністративне правопорушення були дотримані та виконані в повному обсязі.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, суддя районного суду дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за фактом відмови від проходження огляду для встановлення стану сп'яніння.
Цей висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, в якому викладені обставини його вчинення, письмовими поясненнями двох свідків, та поясненнями самого ОСОБА_1 як наданими під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, так і в суді першої інстанції, який вказав, що відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки вживав алкогольні напої, що є підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Судом першої інстанції надано належну оцінку доказам, якими спростовуються доводи апеляційної скарги. До суду першої інстанції ОСОБА_1 заперечень не надав, визнав вину у вчиненому правопорушенні, докази не оспорював, клопотань не заявляв.
Відмова водія транспортного засобу від проведення огляду на стан сп'яніння є підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, а тому судом першої інстанції обґрунтовано зроблено висновок про доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки він відмовився пройти огляд на стан сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги захисника щодо порушення поліцейськими вимог чинного законодавства, які зовсім не пропонували ОСОБА_1 проходити огляд, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення, де зазначено про порушення ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження пройти огляд на встановлення стану сп'яніння у встановленому законом порядку, однак останній відмовився, та зазначив, що свою вину визнає, що обґрунтовано зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення та оцінено судом як відмова від проходження огляду у встановленому законом порядку (а. с. 1).
Під час апеляційного перегляду ОСОБА_1 підтвердив, що підписував протокол про адміністративне правопорушення, зауважень не мав.
Твердження захисника про те, що працівники поліції змусили ОСОБА_1 визнати себе винним та підписати протокол не приймається до уваги, оскільки будь-яких зауважень протокол про адміністративне правопорушення не містить, що свідчить про погодження із ним.
Не вказував на примус ОСОБА_1 і в суді першої інстанції.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення підписаний як двома свідками, так і ОСОБА_1 без будь-яких зауважень, а тому доводи щодо нерозуміння ОСОБА_1 , в чому полягає його вина, не заслуговує на увагу.
Відсутність акту огляду на стан сп'яніння та направлення для проходження медичного огляду не спростовують висновків суду, що підтверджуються дослідженими судом першої інстанції доказами, зазначеними у постанові суду, при цьому ОСОБА_1 в присутності свідків відмовився проходити огляд на стан сп'яніння, та визнавав вживання спиртних напоїв, що не потребувало складання вищезазначених документів.
Доводи апеляційної скарги щодо неможливості посилання на письмові пояснення свідків, які заповнені поліцейським, не свідчать про їх недостовірність, оскільки свідки в письмових поясненнях особисто зазначили, що написано вірно, про що поставили свої підписи (а. с. 2, 3).
Посилання в апеляційній скарзі на не допитування в судовому засіданні працівника поліції та свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_3 не заслуговують на увагу, оскільки клопотання про їх виклик до суду першої інстанції не заявлялись.
Допущена описка в прізвищі свідка ОСОБА_3 в постанові суду не є підставою для її скасування.
Доводи апеляційної скарги захисника щодо допущених порушень під час складання протоколу не заслуговують на увагу, оскільки будь-яких зауважень не надходило, при цьому в протоколі та письмових поясненнях містяться підписи ОСОБА_1 та його зазначення про те, що він вину визнає, оскільки вживав алкоголь, що також підтвердив в суді першої інстанції.
Таким чином, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки не виникає сумніву щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як правопорушення повністю знайшло своє підтвердження доказами, що також були дослідженими при апеляційному розгляді.
Адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік є безальтернативним щодо водіїв, підстав для його зміни немає.
При апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст.ст.279,280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, а тому постанову суду необхідно залишити без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 - адвоката Клименка І.І. на постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2019 року- залишити без задоволення.
Постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду О.Є. Джерелейко