Провадження № 33/803/1190/19 Справа № 199/5909/19 Суддя у 1-й інстанції - Лисенко В. О. Суддя у 2-й інстанції - Коваленко Н. В.
31 жовтня 2019 року м. Дніпро
Суддя - доповідач Дніпровського апеляційного суду Коваленко Н.В. розглянувши апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 вересня 2019 року, якою провадження у справі, щодо
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 -
закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,-
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 вересня 2019 року, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В простанові зазначено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 02.07.2019 о 10:10 годині водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Hummer H3», н.з. НОМЕР_1 , у місті Дніпрі по пр. Слобожанський, 1-п, в порушення п.п. (13.3) 13.1 Правил дорожнього руху, під час перестроювання не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечного бокового інтервалу, що призвело до зіткнення з автомобілем «MAPLE», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Не погодившись з цим рішенням, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Обгрунтовуючи свої вимоги ОСОБА_1 вважає рішення суду першої інстанції незаконним та зазначає, що суд однобічно розглянув справу не дослідивши всі докази в сукупності, які доводять порушення ОСОБА_2 п.п. (13.3), 13.1 ПДР України, тому безпідставно послався на висновок експерта, який не має наперед установленої сили та повинен оцінюватися в сукупності з іншим доказами у справі. Апелянт вказує, що рішенням місцевого суду його позбавлено можливості звернутися до МТСБУ чи до ОСОБА_2 для відшкодування збитків.
В апеляційному суді ОСОБА_1 підтримав вимоги апеляційної скарги, підтвердив викладенні в ній доводи та просив задовольнити її.
ОСОБА_2 під час апеляційного перегляду заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення, законність та обґрунтованість постанови в межах скарги, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Розглядаючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про необхідність притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, апеляційний суд вважає їх необгрунтованими.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
За змістом ст.ст.7, 254, 279, КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється тільки щодо правопорушника і підставою для її розгляду є протокол про адміністративне правопорушення, тобто справа розглядається в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
При цьому, відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.
Суд першої інстанції, розглядаючи справу щодо ОСОБА_2 , цих вимог дотримався в повному обсязі.
Відповідно до ст.124 КУпАП об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого цим законом, характеризується діями спрямованими на порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Для наявності і діях особи складу цього правопорушення потрібно встановити причинний зв'язок між діями, або бездіяльністю водія, які суперечать ПДД України, та наслідками у вигляді зіткнення та пошкодження транспортних засобів.
З огляду на те, що норма закону - ст.124 КУпАП, порушення якої ставиться в провину ОСОБА_2 , є бланкетною, то при розгляді цієї справі необхідно з'ясовувати, серед іншого, чи порушила норму спеціального закону особа, якщо так, то яку і в чому полягає суть цих порушень, із відповідним закріпленням вказаних норм, як в протоколі про адміністративне правопорушення, так і в постанові суду.
Апеляційним переглядом встановлено, що судовий розгляд проведено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а висновок суду першої інстанції про недоведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та відсутність в його діях складу цього правопорушення відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений зібраними і дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами у їх сукупності, яким дана правильна юридична оцінка.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення про закриття провадження у справі щодо ОСОБА_2 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП вислухав пояснення участників ДТП - водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , дослідив письмові докази у справі.
Так, суд дійшов правильного висновку, що дії ОСОБА_2 в дорожньо-транспортній сітуації відповідали положенням п.п. (13.3), 13.1 ПДР України, порушення яких йому ставляться в провину у відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення. Цей висновок суду підтверджується й висновком судової автотехнічної експертизи № 11/10.1/729 № 11/10.4/726а від 08 серпня 2019 року, при проведенні якої, експертом, взято до ваги пояснення водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , де кожен з них наполягав на своїй версії причин зіткнення, які перевірені з технічної точки зору під час проведення експертизи, та згідно з висновком якої в діях водія ОСОБА_2 , при обставинах цієї пригоди, з технічної точки зору, не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху, які знаходилися би в причинному зв'язку з пригодою.
Також, суд вірно визнав цю експертизу належним, допустимим і достовірним доказазом у справі, оскільки експерт був попереджений про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України, та висновок було зроблено після дослідження всіх матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 .
Підсумовуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо не винуватості ОСОБА_2 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та відсутності в його діях складу цього правопорушення.
Стосовно доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про позбавлення його права на відшкодування збитків в наслідок ДТП, то апеляційний суд зазначає, що він не позбавлений права звернутися до суду з цивільним позовом у встановленому законом порядку, про що зазначено в ч.3 ст. 40 КУпАП.
За таких обставин апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,-
Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 вересня 2019 року, якою закрито провадження у справі щодо ОСОБА_2 про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Н.В. Коваленко