Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
11.11.2019 р. справа №520/11177/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., за участі: секретаря - Стрєлка О.В., представника позивача - не прибув, представника відповідача - не прибув, розглянувши у порядку ст. 287 КАС України у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
Позивач, ОСОБА_1 (далі за текстом - заявник, громадянин, стягувач), у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про: 1) визнання бездіяльності УДВС ГТУЮ в Харківській області за виконавчим листом Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 р. про примусове виконання Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 р. у справі №520/4269/19; 2) зобов'язання УДВС ГТУЮ в Харківській області вжити заходів відповідно до ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" за виконавчим листом Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 р. про примусове виконання Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 р. у справі №520/4269/19.
Аргументуючи вимоги заявник зазначив, що державним виконавцем не вжито передбачених законом заходів із примусового виконання рішення суду.
Відповідач, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Харківській області (далі за текстом - владний суб'єкт, Управління), з поданим позовом не погодився.
Підставами заперечень проти позову є доводи про те, що державним виконавцем своєчасно та у повному обсязі були вжиті заходи із примусового виконання рішення суду. Наданими боржником документами підтверджено факт повного виконання виконавчого документа.
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Установлені судом обставини спору полягають у наступному.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2019р. по справі №520/4269/19 була визнана протиправною відмова Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, що викладена у листі № В-13492/-8835/0/95-18 від 12.11.2018 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,59 га. із земель запасу, що розташована за межами с. Василівка Друга на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, та надання її у власність; зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Харківській області вирішити по суті питання про відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1.59 га. із земель запасу, що розташована за межами с. Василівка Друга на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, та надання її у власність з урахуванням висновків суду по даній справі шляхом видання відповідного наказу.
23.09.2019р. за цим рішенням суду було видано виконавчий документ.
Заявою стягувача від 30.09.2019р. даний виконавчий лист було подано до Управління для організації примусового виконання.
03.10.2019р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління було видано постанову ВП №60198038 з приводу відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом по справі №520/4269/19.
Листом від 31.10.2019р. боржник сповістив Управління про те, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №11035-СГ від 30.10.2019р. на виконання рішення суду по справі №520/4269/19 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства; земельну ділянку кадастровий номер 6320482500:07:000:0405 площею 1,5933га ріллі передано у власність заявника.
Однак, вважаючи бездіяльність державного виконавця наявною та протиправною, заявник ініціював даний спір.
Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі встановлених судом обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зміст та обсяг повноважень державного виконавця, а також спосіб та порядок їх реалізації урегульовані, насамперед, приписами Закону України «Про виконавче провадження», у розумінні ч.1 ст.1 якого провадження є завершальною стадією судового провадження.
Частиною 5 ст.26 названого закону передбачено, що постанову про відкриття виконавчого провадження виконавець виносить не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа.
З наданої заявником роздруківки відомостей з офіційного сайту Укрпошта у мережі Інтернет вбачається, що виконавчий лист по справі №520/4269/19 був одержаний Управлінням 01.10.2019р.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Зі змісту положень ст.ст.6 і 7 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" витікає необхідність розмежування діяльності органу державної виконавчої служби від діяльності державного виконавця в аспекті, зокрема, документообігу.
Наявними у справі копіями документів підтверджено, що 01.10.2019 р. виконавчий лист по справі №520/4269/19 одержав орган державної виконавчої служби, а не державний виконавець.
У той же час, законом чітко визначено, що відлік строку на прийняття рішення про відкриття виконавчого документа розпочинається з події одержання матеріалів виконавчого провадження саме державним виконавцем.
Звичайні умови документообігу в органі державної виконавчої служби засвідчують, що прийняття державним виконавцем 03.10.2019 р. рішення про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом, одержаним органом державної виконавчої служби від установи поштового зв'язку - 01.10.2019 р. не суперечить закону.
Отже, у спірних правовідносинах судом не виявлено ознак вчинення державним виконавцем бездіяльності у цілому та протиправної бездіяльності зокрема.
Відсутність факту існування бездіяльності є визначеною процесуальним законом підставою для відмови у позові.
Окремо суд зважає, що згідно з ч. 1 ст. 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд зазначає, що виконавчий лист по справі №520/4269/19 було виконано боржником 30.10.2019р.
Ця обставина поза будь-яким розумним сумнівом виключає навіть щонайменшу ймовірність порушення суб'єктивних прав та інтересів заявника як стягувача у межах виконавчого провадження.
Відсутність порушеного права (ущемленого інтересу) є визначеною процесуальним законом підставою для відмови у позові.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Позов - залишити без задоволення.
Роз'яснити, що судове рішення виготовлено у повному обсязі 11.11.2019 року; набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч.6 ст.287 КАС України (протягом 10 днів з дати проголошення).
Суддя А.В. Сліденко