12 листопада 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/3107/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправним та скасування акту, постанови,
19 серпня 2019 року Приватне акціонерне товариство "АвтоКрАЗ" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Полтавській області про:
- визнання протиправним та скасування акту інспекційного відвідування від 27.06.2019 №ПЛ4223/161/АВ-4377П161;
- визнання протиправним та скасування припису;
- визнання протиправним та скасування постанови від 16.07.2019 №ПЛ4223/161/АВ-ПЛ47377П161ПТ/ПС/ІПФС про накладення штрафу уповноваженими особами в розмірі 4173,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки відповідача про допущення позивачем порушень трудового законодавства є хибними, а застосовані контролюючим органом до позивача штрафні санкції - протиправними. Позивач наполягає на тому, що захід контролю, наслідком якого стало винесення спірних акту, припису та постанови, проведений Управлінням Держпраці у Полтавській області за відсутності достатніх на те правових підстав, оскільки Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26 квітня 2017 року, на підставі якого здійснювалось інспекційне відвідування, 14 травня 2019 року втратив чинність у зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням у справі № 826/8917/17.
Ухвалою суду від 22 серпня 2019 року позовну заяву залишено без руху через невідповідність останньої вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного суду України, встановлено строк для усунення недоліків шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду документа про сплату судового збору в розмірі 3842,00 грн.; припису Управління Держпраці у Полтавській області або клопотання про його витребування.
06.09.2019 позивач усунув недоліки позовної зави, визначені ухвалою від 22.08.2019, шляхом надання до суду документа про сплату судового збору в розмірі 1921 грн та заяви про уточнення позовних вимог, у якій просить визнати протиправними та скасувати акт інспекційного відвідування від 27.06.2019 №ПЛ4223/161/АВ-4377П161 та постанову від 16.07.2019 №ПЛ4223/161/АВ-ПЛ47377П161ПТ/ПС/ІПФС про накладення штрафу уповноваженими особами в розмірі 4173,00 грн.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 440/3107/19, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження із призначенням судового засідання для розгляду справи по суті.
11 жовтня 2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у яких представник Управління Держпраці в Полтавській області посилався на те, що інспекційне відвідування позивача ним здійснено на підставі Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а відтак, контролюючий орган під час здійснення заходу контролю діяв у межах повноважень.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду повідомлялися належним чином. Представник відповідача надав до суду клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні без його участі.
Згідно з частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на вказані норми, суд прийшов до висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що Управлінням Держпраці у Полтавській області винесено наказ №136П від 24.06.2019 "Про проведення заходів державного контролю", відповідно якого, посадовим особам Управління наказано провести інспекційні відвідування, зокрема, ПрАТ "АвтоКрАЗ". Підставою для проведення інспекційного відвідування була перевірка виконання раніше виданого припису від 21.05.2019 №ПЛ4223/161/АВ/П /а.с. 60/.
Відповідно до направлення на проведення заходу державного контролю №1159 від 25.06.2019 головному державному інспектору Управління Держпраці у Полтавській області Ляшенко Н.В. було доручено провести інспекційне відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині оплати праці суб'єктом господарювання - ПрАТ "АвтоКрАЗ", що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, 62 /а.с. 61/.
В подальшому, на підставі наказу від 24.06.2019 №136П, направлення на проведення заходу державного контролю №1159, головним державним інспектором Управління Держпраці у Полтавській області Ляшенко Н.В. проведено інспекційне відвідування ПрАТ "АвтоКрАЗ" на предмет додержання ним вимог законодавства про працю, за результатами якого складено акт від 27.06.2019 №ПЛ4223/161/АВ-4377П161 /а.с. 62-68/.
Перевіркою виявлено порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 115 КЗпП України та ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оплату праці" щодо строків та періодичності виплати заробітної плати; ч. 4 ст. 115 КЗпП України та ст. 21 Закону України "Про відпустки" щодо виплати заробітної плати за весь час щорічної відпустки не пізніше ніж за три дні до її початку; п. 10 р. IV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постанову КМУ від 08.02.1995 № 100 щодо коригування на коефіцієнт підвищення тарифних ставок (посадових окладів) на підприємстві при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки при звільненні працівників.
Так, з опису виявленого порушення слідує, що виплата заробітної плати працівникам за квітень 2019 року проводилась 29.05.2019, 30.05.2019 та 31.05.2019. Станом на 26.06.2019 на підприємстві значиться невиплачена заробітна плата, працівникам за травень 2019 року у сумі 15 112,1 тис. грн.
Наприклад, виплату заробітної плати майстру СЛЦ ОСОБА_1 за квітень 2019 року у сумі 3767,88 грн. проведено 29.05.2019 р. (відомість № 2 від 29.05.2019). Станом на 26.06.2019 ОСОБА_1 не виплачено заробітну плату за травень 2019 року у сумі 4695,00 грн. (при інспекційному відвідуванні підтвердження не надано).
Також, наказом № 30-252 від 14.05.2019 слюсарю МСР цеху шасі 30АВ - 70 ОСОБА_2 надано щорічну основну та додаткову відпустки з 10.06.2019 по 09.07.2019 терміном на 28 календарних днів. За розрахунком оплати відпускних нарахована заробітна плата ОСОБА_2 за час щорічної відпустки становить 8593,20 грн. Виплату заробітної плати за весь час щорічної відпустки проведено лише 14.06.2019 шляхом перерахування коштів на картковий рахунок працівника АТ «ОПТ БАНК», що підтверджує платіжне доручення № 4113 від 14.06.2019 та відомість № 146 від 14.06.2019, де за порядковим номером 14 значиться прізвище ОСОБА_2 та сума 6800,00 грн. Будь-які документи, що підтверджують бажання працівника виплатити заробітну плату за час щорічної відпустки у інші періоди при інспекційному відвідуванні не надано.
Дане порушення має місце по відношенню до слюсаря - ремонтника РКЦ ОСОБА_3 . при наданні щорічної відпустки з 05.06.2019 (наказ про надання відпустки № О 08-1106 від 15.05.2019) та до заступника начальника цеху з виробництва пресового цеху ОСОБА_4 при наданні щорічної відпустки з 03.06.2019 (наказ про надання відпустки № 376-П від 16.05.2019).
Крім того встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки при звільненні формувальника машинного формування 2 розряду агрегатного виробництва сталеливарного цеху дільниці - формування та разового лиття ОСОБА_5 (наказ про звільнення № 96 від 26.04.2019, звільнена з 26.04.2019 по ст. 38 КЗпП України за власним бажанням у зв'язку з доглядом за дитиною у віці до 14 років) не проведено коригування в зв'язку з підвищенням в розрахунковому періоді годинної тарифної ставки: липень 2018 року - 22,46 грн., січень 2019 року - 25,13 грн.
Дане порушення має місце по відношенню до транспортувальника у ливарному виробництві 1 розряду агрегатного виробництва сталеливарного цеху стрижневої дільниці ОСОБА_6 при звільненні з 17.04.2019 (наказ № 83 від 17.04.2019), слюсаря з механоскладальних робіт 2 розряду складального виробництва цеху складання та здачі автомобілів ОСОБА_7 (наказ про звільнення № 155 від 11.06.2019), слюсаря з механоскладальних робіт 3 розряду складального виробництва цеху складання та здачі автомобілів ОСОБА_8 при звільненні з 11.06.2019 (наказ № 154 від 11.06.2019).
02 липня 2019 року ПрАТ "АвтоКрАЗ" подано до відповідача заперечення на акт інспекційного відвідування юридичної особи від 27.06.2019 №ПЛ4223/161/АВ-4377П161 /а.с. 28-32/.
16 липня 2019 року начальником Управління Держпраці у Полтавській області Щербак С.Л. прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ4223/161/АВ-ПЛ47377П161ПТ/ПС/ІПФС, якою на ПрАТ "АвтоКрАЗ" накладено штраф у сумі 4173,00 грн на підставі абзацу восьмого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України /а.с. 33-34/.
Позивач не погодився із актом інспекційного відвідування позивача, постановою про накладення штрафних санкцій та оскаржив їх до суду.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи правову оцінку спірному рішенню та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 100 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" утворено Державну службу України з питань праці, реорганізувавши шляхом злиття територіальні органи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці (пункт 1).
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 929-р "Питання Державної служби з питань праці" на Державну службу України з питань праці покладено здійснення функцій і повноважень Державної інспекції з питань праці, що припиняється.
Положення про Державну службу України з питань праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (надалі - Положення).
Відповідно до пункту 1 вказаного Положення, Держпраці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.
Підпунктом 54 пункту 4 Положення передбачено, що Державна служба України з питань праці має право накладати у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.
Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).
Управління Держпраці у Полтавській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці.
Системний аналіз наведених вище норм є підставою для висновку про наявність у відповідача права на здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю, у тому числі, щодо оплати праці.
Водночас, процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26 квітня 2017 року (надалі - Порядок).
Разом із тим суд зауважує, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі № 826/8917/17 визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України №295 від 26 квітня 2017 року "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Вищевказаний судовий акт набрав законної сили з дати його прийняття, тобто з 14 травня 2019 року.
Таким чином, з 14 травня 2019 року Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений Постановою № 295 від 26 квітня 2017 року, втратив чинність та більше не може бути застосованим.
Відтак, з 14 травня 2019 року Управління Держпраці може здійснювати заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю, виключно на підставі вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877 від 05 квітня 2007 року.
Матеріалами справи підтверджено, що захід державного контролю в формі інспекційного відвідування здійснено відповідачем упродовж періоду з 26.06.2019 по 27.06.2019 в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України", яка з 14 травня 2019 року за рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі № 826/8917/17 визнана нечинною.
Вищевикладене дає підстави вважати протиправними дії відповідача щодо проведення інспекційного відвідування ПАТ "Автокраз" на підставі Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України".
На переконання суду лише висновки заходів контролю, проведених з дотриманням процедури та порядку їх проведення, можуть породити правові наслідків таких.
Посилання представника Управління Держпраці в Полтавській області у відзиві на те, що контролюючий орган під час інспекційного відвідування позивача керувався виключно положеннями Закону України №877 та фактично не застосовував Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України", не визнаються судом обґрунтованими та спростовуються самим актом від 27.06.2019 №ПЛ4223/161/АВ-4377П161, в якому є посилання на вищевказаний Порядок.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Саме це положення Конституції України на найвищому рівні гарантує дотримання прав особи під час та в результаті вчинення органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами (суб'єктами владних повноважень, владними суб'єктами) відносно неї юридично значущих дій або прийняття рішень.
Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України одним із критеріїв правомірності рішень чи дій суб'єктів владних повноважень є використання повноважень з метою, з якою це повноваження надано.
З урахуванням висновків суду про протиправність дій відповідача щодо проведення інспекційного відвідування позивача на підставі Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України", суд вважає, що спірна постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 16.07.2019 №ПЛ4223/161/АВ-ПЛ47377П161ПТ/ПС/ІПФС прийнята без достатніх на те правових підстав, а тому остання підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування акту інспекційного відвідування юридичної особи від 27.06.2019 №ПЛ4223/161/АВ-4377П161, то слід зазначити наступне.
За правилами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В силу вимог частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною другою цієї статті встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Правові засади діяльності Управління Держпраці у Полтавській області визначаються Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015, згідно з якими державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів. За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю припис про їх усунення.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу Держпраці надано можливість здійснювати контроль за додержанням законодавства про працю та у разі виявлення порушень законодавства складати акти та виносити приписи щодо усунення таких правопорушень.
Таким чином, акт є службовим документом, який містить інформацію про певні обставини, встановлені під час проведення ревізії.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що акт інспекційного відвідування не є рішенням суб'єкта владних повноважень та не породжує правових наслідків для позивача, а тому не є предметом оскарження з таких мотивів.
Самі по собі акти ревізії, документи перевірок, тощо не породжують жодних правових наслідків чи обов'язків, а тому не мають ознак рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), оскарження яких здійснюється за нормами Кодексу адміністративного судочинства України, такі документи стверджують факт проведення перевірок за дотриманням вимог законодавства і є лише носіями доказової інформації.
Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №822/2087/17. Аналогічна позиція була викладена в постанові Верховного Суду України 10 вересня 2013 року №21-237а13.
З огляду на це позовна вимога про визнання протиправним та скасування акту інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 27.06.2019 №ПЛ4223/161/АВ-4377П161 є безпідставною та задоволенню не підлягає.
Отже, позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За змістом частини 3 статті 139 Кодексу при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Беручи до уваги те, що ПрАТ "АвтоКрАЗ" при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 3842 грн., і суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, сума судових витрат, яка підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань управління Держпраці у Полтавській області, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, складає 1921 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" (вул. Київська, 62, м. Кременчук, Полтавська область, 39631, ідентифікаційний код 05808735) до Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна, 119, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 39777136) про визнання протиправними та скасування акту, постанови задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Полтавській області від 16 липня 2019 року №ПЛ4223/161/АВ-ПЛ47377П161ПТ/ПС/ІПФС.
Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" (ідентифікаційний код 05808735) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області (ідентифікаційний код 39777136) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1921 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.Ю. Алєксєєва