Іменем України
12 листопада 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4371/19
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарової О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Бондаренка Юрія Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
17 жовтня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Бондаренка Юрія Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Попаснянського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області, з такими вимогами:
- визнати бездіяльність відповідача щодо не призначення позивачу щомісячних страхових виплат протиправною та зобов'язати відповідача призначити, нарахувати та виплатити належні щомісячні страхові виплати у зв'язку із професійним захворюванням і нещасним випадком на виробництві, виходячи із ступеня втрати професійної працездатності у розмірі 25% на підставі довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках (висновку МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності) від 03.07.2019.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19.07.2019 позивач звернувся до Попаснянського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області, із заявою щодо продовження щомісячних страхових виплат по професійному захворюванню у зв'язку із втратою працездатності (загальна 25% - 20% по професійному захворюванню з 1994 року та 5% за нещасним випадком на виробництві 12.11.1986). 05.08.2019 позивач отримав відповідь від відповідача на свою заяву від 19.07.2019, якою йому відмовлено у продовжені страхових виплат через ненадання Акту розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4. У той же день, тобто 05.08.2019 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про призначення страхових виплат та 06.08.2019 отримав відмову у призначені страхових виплат через ненадання відповідачу Акту розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4.
Позивач зазначає, що пункт 1 частини першої статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не вимагає обов'язково подавати і акт розслідування професійного захворювання, і висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого. Саме висновок МСЕК про ступінь втрати Професійної працездатності застрахованого є підставою для призначення страхових виплат без будь-яких інших (додаткових) підтверджуючих документів.
Також позивач зазначив, що раніше вже отримував від відповідача зазначені страхові виплати, які йому були призначені на підставі висновку МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності та виплачувались в повному обсязі за встановленим МСЕК ступенем втрати професійної працездатності.
Таким чином, на думку позивача, бездіяльність відповідача призвела до порушення його соціальних прав.
Ухвалою від 09 жовтня 2019 року позовну заяву адвоката Бондаренка Юрія Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п'яти календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду уточнену позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог статей 160, 161 КАС України, та її копію для надіслання відповідачу (арк. спр. 26-27).
17 жовтня 2019 року від позивача надійшов уточнений адміністративний позов та його копія для вручення відповідачу. В уточненому адміністративному позові позивачем визначено як відповідач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (далі - відповідач, УВДФСС України у Луганській області).
Ухвалою суду від 22.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), задоволено клопотання про витребування доказів (арк. спр. 1-3).
Від відповідача 06.11.2019 через відділ діловодства, обліку та звернення громадян (канцелярію) суду надійшов відзив на позовну заяву (арк. спр. 40-42), в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, в обґрунтування своєї позиції зазначив, що потерпілий ОСОБА_1 перебуває на обліку в Попаснянському відділенні управління (далі - Відділення Фонду), де і отримував щомісячні страхові виплати у зв'язку з нещасним випадком на виробництві з 01 грудня 2014 року по 17 червня 2019 року (відповідно довідки МСЕК, якою встановлено 5% втрати професійної працездатності з 08.05.2012 по безстроково). При повторному проходженні огляду МСЕК 03.07.2019 потерпілому ОСОБА_1 було встановлено сукупний відсоток втрати професійної працездатності у відсотках 25% з 18.06.2019, в тому числі 20% по професійному захворюванню ХОЗЛ II за 1994 рік, та 5 % за наслідками нещасного випадку на виробництві від 12.11.1986. ОСОБА_1 19.07.2019, та 05.08.2019 звертався до Попаснянського відділення із заявами про призначення щомісячних страхових виплат у зв'язку з професійним захворюванням, що сталося за час роботи на шахті «Золоте», надавши до Відділення Фонду нову довідку МСЕК від 03.07.2019 з встановленими сукупними 25% втрати професійної працездатності. Відділенням Фонду були надані відповіді на заяви позивача від 05.08.2019 № 1535/02-13 та від 06.08.2019 № 1553/01-16, в яких чітко було зазначено, що для розгляду справи про страхові виплати позивач повинен надати обов'язково акт розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння) за встановленою формою, оскільки такий акт передбачений нормами чинного законодавства для призначення виплат. Тобто, в даному випадку, відповідачем, на підставі розгляду наданих позивачем документів, було встановлено відсутність акту розслідування хронічного професійного захворювання, а не прийнято рішення про відмову у виплатах позивачу. Згідно з Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях затвердженого постановою КМУ від 10.08.1993 № 623, яке введено в дію з 01 січня 1994 року (тобто яке діяло на час встановлення потерпілому хронічного професійного захворювання) усі вперше виявлені хронічні професійні захворювання і отруєння (далі - профзахворювання) підлягають розслідуванню (передбачено п. 51).
З посиланням на норми Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях затвердженого постановою КМУ від 10.08.1993 № 623, яке введено в дію з 01 січня 1994 року (тобто яке діяло на час встановлення потерпілому хронічного професійного захворювання), на думку відповідача, акт розслідування хронічного професійного захворювання за встановленою формою у 1994 році повинен був складатися, так як це було передбачено чинним законодавством, тим більше, що згідно з діючим законодавством він є основним документом, який дає право на призначення страхових виплат, але потерпілим ОСОБА_1 до Відділення Фонду він так і не був наданий.
Також на думку відповідача, позивачем не вірно розтлумачений пункт перший частини першої статті 43 Закону № 1105, в якому зазначено, що для розгляду справ про страхові виплати до Фонду подаються акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та/або висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про смерть. Тобто законодавча норма цієї частини полягає в належному наданні до Фонду для розгляду справи про страхові виплати в цьому випадку наступні документи: - акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами; - та висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності. Частка або передбачена для випадку страхових виплат у разі втрати годувальника, коли замість довідки МСЕК надається копія свідоцтва про смерть.
Відповідач зазначає, що у зв'язку з тим, що висновком МСЕК від 03.07.2019 потерпілому був встановлений з 18.06.2019 сукупний відсоток втрати професійної працездатності - виплати ОСОБА_1 необхідно призначати з урахуванням нового висновку МСЕК, а потерпілим, як вже було зазначено, не були надані всі необхідні документи для призначення щомісячної страхової виплати, тому Відділенням Фонду згідно з пунктом 1.4 Порядку № 11 прийнято постанову від 19.07.2019 № 1213/6244/6244/14 про затримання щомісячної страхової виплати з 18.06.2019 (з нової дати встановлення сукупного відсотка втрати професійної працездатності) до з'ясування підстав для виплат.
Відповідач зауважує, що після надання потерпілим ОСОБА_1 до Відділення Фонду усіх необхідних документів, передбачених нормами ч. 1 ст. 43 Закону України № 1105, та п. 3.1 розділу III Порядку № 11 Фондом буде розглянуто справу про призначення страхових виплат на підставі його заяви, та прийнято відповідне рішення у строк визначений чинним законодавством.
Відповідач вважає позовні вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії необґрунтованими, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває на обліку в Попаснянському відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду у Луганській області як отримувач страхових виплат у зв'язку з нещасним випадком на виробництві, що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями: паспорта громадянина України (арк. спр. 9-10), довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру (арк. спр. 10), заяви від 01.12.2014 (арк. спр. 45).
За заявами позивача від 01.12.2014, від 18.03.2015 постановами відповідача від 12.12.2014 № 1217/6244/6244/5, від 23.01.2015 № 1217/6244/6244/5, від 15.05.2015 № 1217/6244/6244/7, від 15.05.2015 № 1217/6244/6244/8, від 15.05.2017 № 1217/6244/6244/10, від 21.08.2017 № 1217/6244/6244/11, від 23.03.2018 № 1213/6244/6244/12, від 14.03.2019 № 1213/6244/6244/13 призначалась, продовжувалась та перераховувалась щомісячна страхова виплата у зв'язку із нещасним випадком на виробництві (арк. спр. 45, 47-56).
19.07.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку призначеної щомісячної страхової виплати у зв'язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням у зв'язку зі зміною ступеня втрати професійної працездатності, до якої додав виписку з акту огляду МСЕК від 03.07.2019 № 033198 (арк. спр. 59).
Згідно з інформацію, зазначеною у виписці з акту огляду МСЕК від 03.07.2019 № 033198, ОСОБА_1 повторно встановлено ступінь втрати професійної працездатності 25% з 18.06.2019 безстроково, в тому числі 20% по професійному захворюванню ХОЗЛ ІІ, 5% за наслідком нещасного випадку на виробництві, дата встановлення страхового випадку 1994, 12.11.1986 (арк. спр. 59).
Постановою від 19.07.2019 № 1213/6244/6244/14 про затримання щомісячної страхової виплати затримано потерпілому ОСОБА_1 щомісячну страхову виплату в розмірі 762,45 грн з 18.06.2019 згідно з п. 1.4 постанова 11 від 19.07.2018 (арк. спр. 61).
Позивач 05.08.2019 звернувся до відповідача із заявою про прийняття заяви про призначення страхових виплат у зв'язку з нещасним випадком та профзахворюванням без акту форми П 4 так як він втрачений (арк. спр. 67 зв.) та повторно подав 05.08.2019 заяву про здійснення перерахунку призначеної щомісячної страхової виплати у зв'язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням у зв'язку зі зміною ступеня втрати професійної працездатності, до якої додав виписку з акту огляду МСЕК від 03.07.2019 № 033198 (арк. спр. 68).
У відповідь на заяву позивача від 05.08.2019 відповідач листом від 06.08.2019 № 1553/01-19 повідомив, що акт за формою П - 4 (акт розслідування професійного захворювання) є обов'язковим документом при призначенні страхових виплат. В зв'язку з тим, що акт розслідування причин виникнення професійного захворювання до відділення не був наданий, у відділення немає підстав для призначення страхових виплат у разі втрати працездатності в зв'язку із профзахворюванням (арк. спр. 69).
Згідно з довідкою відокремленого підрозділу шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля» від 12.08.2019 № 01-16/875 акти професійних захворювань до архіву шахти «Родіна» не передавались. Згідно з розпорядженням ДП «Первомайськвугілля» від 29.12.2016 № 56 архів шахти «Родіна» переданий на відповідальне зберігання шахти «Золоте» (арк. спр. 14).
Згідно з інформацією, зазначеною у довідці від 07.08.2019 № 538, виданої комісією з реорганізації ДП «Первомайськвугілля», згідно з архівними документами шахти «Родіна» (наказ по підприємству від 26.12.1994 № 600), позивачу виплачувалось відшкодування збитку за заподіяну шкоду здоров'ю в результаті професійного захворювання з 12.12.1994 по 01.01.1996 (арк. спр. 15).
Зазначена інформація підтверджується і копією наказу шахти «Родіна» виробничого об'єднання «Первомайськвугілля» від 26.12.1994 № 600 (арк. спр. 16).
25.10.2019 відповідач звернувся із запитом № 2131/02-13 до Луганського комунального закладу «Обласний центр медико-соціальної експертизи» про надання інформації згідно з яких документів була надана сукупна виписка МСЕК та встановлено страховий випадок 1994 року профзахворювання з наданням копій документів (арк. спр. 70).
У відповідь на запит відповідача від 25.10.2019 № 2131/02-13 Луганський комунальний заклад «Обласний центр медико-соціальної експертизи» листом від 31.10.2019 № 01-12/571 повідомив, що ОСОБА_1 оглянутий Обласною МСЕК 03.07.2019. До МСЕК надано медичний висновок Центральної лікарсько-експертної комісії (ЦЛЕК) про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання від 30.05.2019 № 19/446, згідно з яким у ОСОБА_1 встановлено діагноз: «ХОЗЛ ІІ ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий та базальний пневмосклероз, ЛН І - II ст.», захворювання професійне, встановлене Луганською ДЕК в 1994 році. Підґрунтям для підтвердження професійної категорії захворювання явились: дані клінічного обстеження, інформація про умови праці, представлена в інформаційній довідці ОСОБА_1 № 01-15/1638 від 10.05.2019, профмаршрут, стаж у шкідливих умовах праці - 33 роки. Висновок видано на підставі протоколу засідання Центральної лікарсько-експертної комісії від 30.05.2019 № 19/446. На підставі направлення на МСЕК, вище зазначеного висновку Центральної лікарсько-експертної комісії від 30.05.2019 № 19/446, довідки Попаснянського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області від 01.07.2019, згідно з наказом МОЗ України від 05.06.2012 № 420 ОСОБА_1 встановлено сукупно 25% втрати професійної працездатності з 18.06.2019 - безстроково, в т.ч. 20% по професійному захворюванню ХОЗЛ - II ст., яке вперше встановлено Луганською ЛЕК у 1994 році та 5% за наслідками нещасного випадку на виробництві від 12.11.1986 (арк. спр. 72зв. - 71).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
14.10.1992 прийнято Закон України № 2694-XII «Про охорону праці» (далі - Закон № 2694-XII), який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації, або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону № 2694-XII (в першій редакції) власник зобов'язаний відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, у повному розмірі втраченого заробітку відповідно до законодавства , а також сплати потерпілому одноразову допомогу.
Відповідно до статті 9 Закону № 2694-XII (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування України відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Правову основу, економічні механізми та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованої особи на виробництві, визначає Закон України від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон № 1105-XIV), який набрав законної сили 01.01.2001.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 16 Закону № 1105-XIV (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), застраховані особи мають право на отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом.
В свою чергу страховим випадком, відповідно до зазначеного Закону, є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну або психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.
Частиною другою статті 36 Закону № 1105-XIV визначено, що факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».
Згідно з частиною третьою статті 36 Закону № 1105-XIV, підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.
Відповідно до пункту 3.1 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування України 19.07.2018 № 11 (далі - Порядок № 11) для призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати до управління (відділення) Фонду подаються: 1) заява потерпілого про призначення страхових виплат; 2) копія індивідуального податкового номера, засвідчена підписом працівника управління (відділення) Фонду при пред'явленні оригіналу; 3) копія паспорта, засвідчена підписом працівника управління (відділення) Фонду при пред'явленні оригіналу; 4) акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за встановленою формою (якщо стався нещасний випадок), висновок за формою Т-1 (якщо такий складався); 5) акт (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася), за формою Н-5 (якщо такий складався); 6) акт розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння) за встановленою формою; 7) рішення суду про встановлення факту нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (якщо було засідання суду з цього питання); 8) висновок медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК) про ступінь втрати професійної працездатності; 9) довідка про середню заробітну плату (дохід) у разі відсутності інформації в Державному реєстрі застрахованих осіб; 10) копія трудової книжки або витяг з неї, засвідчена страхувальником або підписом працівника управління (відділення) Фонду при пред'явленні оригіналу; 11) копія цивільно-правового договору (для осіб, які працюють на умовах такого договору), засвідчена страхувальником або підписом працівника управління (відділення) Фонду при пред'явленні оригіналу; 12) копія документа, що підтверджує державну реєстрацію особи, як суб'єкта підприємницької діяльності, засвідчена страхувальником або підписом працівника управління (відділення) Фонду при пред'явленні оригіналу; 13) довідка про розмір пенсії по інвалідності (якщо вона призначена) унаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (у тому числі про розмір одержуваних надбавок) у разі настання права на страхову виплату до 11.10.2017; 14) довідка будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів або пансіонату для ветеранів війни та праці про розмір вартості утримання потерпілого в ньому; 15) протокол засідання комісії з питань охорони праці підприємства, а у разі, якщо вона не створена на підприємстві, комісії з питань вирішення спорів при управлінні (відділенні) Фонду про відсоток зменшення розміру одноразової допомоги потерпілому на виробництві (у разі встановлення комісією з розслідування нещасного випадку, що ушкодження здоров'я настало не лише з причин, що залежать від роботодавця, а і внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці).
В даному випадку, відповідачем, на підставі розгляду наданих позивачем документів, було встановлено відсутність акту розслідування хронічного професійного захворювання.
При цьому суд зазначає, що відповідач не заперечує наявність у позивача професійного захворювання - ХОЗЛ - ІІ ст., яке було йому встановлено у 1994 році, натомість вважає, що позивач на підтвердження цього факту повинен надати акт розслідування професійного захворювання, оскільки такий акт обов'язково передбачений нормами чинного законодавства для призначення виплат.
Наявність у позивача професійного захворювання підтверджується наказом від 26.12.1994 № 600 про відшкодування шкоди за спричинену шкоду здоров'ю в наслідок профзахворювання, відповідно до якого наказано виплачувати ОСОБА_1 відшкодування за спричинену шкоду здоров'ю щомісячно з 12.12.1994 до 01.01.1996 (арк. спр. 16).
Отже факт, наявності у позивача професійного захворювання підтверджено належними доказами.
Згідно з частиною першою статті 38 Закону № 1105-XIV, ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю Фонду і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров'я. МСЕК установлює обмеження рівня життєдіяльності потерпілого, визначає професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, причину, час настання та групу інвалідності у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також необхідні види медичної та соціальної допомоги.
Висновком МСЕК від 03.07.2019 № 033198, ОСОБА_1 повторно встановлено ступінь втрати професійної працездатності 25% з 18.06.2019 безстроково, в тому числі 20% по професійному захворюванню ХОЗЛ ІІ, 5% за наслідком нещасного випадку на виробництві, дата встановлення страхового випадку 1994, 12.11.1986.
Таким чином, ступінь втрати працездатності позивача внаслідок професійного захворювання, визначений у висновку МСЕК від 03.07.2019 № 033198.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 43 Закону № 1105-XIV, для розгляду справ про страхові виплати до Фонду подаються акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та/або висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть.
Отже, даною статтею встановлено можливість надавати застрахованій особі або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами, або висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого, що і було зроблено позивачем.
Суд вважає трактування відповідачем пункту 1 частини першої статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» є хибним, оскільки, на думку суду, зазначена норма закону не передбачає подвійного трактування в частині можливості надавати застрахованою особою або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами, або висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого, та не передбачає обов'язковості подання обох цих документів.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зважаючи на обставини справи, суд встановив, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною та скасування постанови Попаснянського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області від 19 липня 2019 року № 1213/6244/6244/14 «Про затримання щомісячної страхової виплати».
Також суд вважає, що відповідачем не дотримано одного з елементів критерію «необхідності у демократичному суспільстві», а саме - принципу пропорційності. Який, в свою чергу, вимагає встановлення балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень, що призвело до негативних наслідків для позивача за відсутності будь-якої вини останнього.
Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у справі № 820/2262/17 (провадження № К/9901/1650/18), який викладено в постанові від 18.04.2018.
Щодо позовних вимог про бездіяльність відповідача щодо непризначення позивачу щомісячних страхових виплат протиправною та зобов'язати відповідача призначити, нарахувати та виплатити належні щомісячні страхові виплати у зв'язку із професійним захворюванням і нещасним випадком на виробництві, виходячи із ступеня втрати професійної працездатності у розмірі 25% на підставі довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках (висновку МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності) від 03.07.2019, вони задоволенню не підлягають, оскільки належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови, та, з огляду на наявність дискреційних повноважень відповідача при прийнятті рішень про призначення чи відмову в призначенні страхових виплат, зобов'язання відповідача вирішити питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 страхових виплат на підставі заяви від 19 липня 2019 року вх. № 1092/02-14 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, а саме - оцінки правомірності підстав для відмови в призначенні страхових виплат, наведених відповідачем.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частинами першою та другою статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову в повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем за подання до суду даного позову сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн, що підтверджується квитанцією від 03.10.2019 № 0.0.1483282235.1 (арк. спр. 4).
Частиною восьмою статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд вважає за необхідне присудити на користь Позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 133, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263, 291, 370, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов адвоката Бондаренка Юрія Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (місцезнаходження: 93411, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр-т Гвардійський, буд. 30, код ЄДРПОУ 41313100) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову Попаснянського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області від 19 липня 2019 року № 1213/6244/6244/14 «Про затримання щомісячної страхової виплати».
Зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області вирішити питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 страхових виплат на підставі заяви від 19 липня 2019 року вх. № 1092/02-14 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні позовних вимог про визнання бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області щодо не призначення щомісячних страхових виплат протиправною; зобов'язання призначити, нарахувати та виплатити належні щомісячні страхові виплати у зв'язку із професійним захворюванням і нещасним випадком на виробництві, виходячи із ступеня втрати професійної працездатності у розмірі 25% на підставі довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках (висновку МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності) від 03.07.2019 відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Захарова