про залишення позовної заяви без розгляду
05 листопада 2019 року м. Житомир справа № 240/10057/19
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфіменко О.В.,
секретаря судового засідання Магдич В.М.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Бігун В.В.,
у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів,
встановив:
В провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів.
Ухвалою судді від 23 серпня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із проведенням судового засідання та викликом (повідомленням) учасників справи. Клопотання позивача, викладене у позовній заяві, про поновлення строку звернення із позовом до суду та визнання причин такого пропуску поважними - призначено до розгляду у судовому засіданні із заслуховуванням думки сторін та учасників справи.
9 жовтня 2019 року до суду надійшла заява представника відповідача про застосування строків давності, відповідно до якої просить відмовити позивачу в задоволенні заяви про поновлення процесуального строку звернення до суду із позовною заявою про визнання незаконним, скасування наказу, стягнення моральної шкоди та залишити позовну заяву без розгляду. Вказує, що позивач з оскаржуваним наказом ознайомився 19.12.2017, а до суду звернувся лише 19.08.2019, тобто з порушенням строку звернення до адміністративного суду. Наголошує, що твердження позивача, щодо ознайомлення з оскаржуваним наказом 22.07.2019 не відповідає дійсності, оскільки останньому було відомо про наявність наказу ще під час розгляду Житомирським окружним адміністративним судом справи №806/1729/18. Крім того, позивач додатково звертався із заявою до Військової частини НОМЕР_1 19.01.2018 щодо надання йому оскаржуваного наказу та довідки про доходу, які йому рекомендованим листом від 21.02.2019 направленні на його адресу.
В судовому засіданні позивач заперечував проти задоволення заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Представник відповідача підтримала подану заяву з підстав викладених у ній та просила задовольнити у повному обсязі.
Складення повного судового рішення відкладалося, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді з 07.11.2019 по 11.11.2019.
Розглядаючи заяву представника відповідача про залишення позову без розгляду, суд дійшов наступного висновку.
Встановлено, що до суду позивач звернувся 14 червня 2019 року, що підтверджується відбитком штемпеля поштового відділення та просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №301 від 19.12.2017;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не своєчасної виплати усіх належних йому сум та видів грошового забезпечення;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі 60% від грошового забезпечення за період з 01.12.2017 до 19.12.2017;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити йому середній заробіток за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на його користь моральну шкоду у розмірі 50000,00 грн.
Статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлений строк звернення до адміністративного суду.
Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
В силу ч.5 ст.122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до частини першої статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Аналіз викладених вище норм, дає підстави вважати, що у спорах, які виникають під час проходження публічної служби, в тому числі щодо звільнення із такої служби підлягають судовому розгляду у місячний строк.
Як видно із змісту позовної заяви, однією із позовних вимог є визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 №301 від 19.12.2017.
Позивач у заяві про поновлення пропущеного строку звернення вказує, що про порушення своїх прав дізнався 22.07.2019, тобто лише тоді коли отримав від відповідача довідку про додаткові види грошового забезпечення та оскаржуваний наказ, а тому з об'єктивних причин не мав можливості звернутися до суду за захистом своїх прав.
При цьому, судом встановлено, що позивач був звільнений з військової служби в грудні 2017 року. В свою чергу до суду позивач звернувся в серпні 2019 року, тобто з порушенням строку звернення до суду, встановленого ч.5 ст.122 КАС України.
Водночас, встановлено, що під час розгляду Житомирським окружним адміністративним судом адміністративної справи №806/1729/18 досліджувався оскаржуваний наказ №301 від 19.12.2017, який містився в матеріалах вказаної справи (а.с.82), а тому суд критично ставиться до твердження позивача щодо ознайомлення із наказом лише 22.07.2019 та вважає їх неправдивими.
Частиною четвертою статті 78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З огляду на викладені обставини справи, суд дійшов висновку, що про своє порушене право позивач дізнався 19.12.2017, під час ознайомлення із вказаним наказом, про що свідчить його підпис. Разом з тим, позивачу було відомо про оскаржуваний наказ і під час розгляду його позовної заяви щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, однак до суду звернувся лише 14.08.2019, тобто із порушенням місячного строку звернення до суду, що підтверджується відбитком штемпеля на адміністративному позові.
Згідно з частиною 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, однак обґрунтовання поважності причин пропуску строку для звернення до суду у позовній заяві не знайшли свого підтвердження матеріалами даної справи, з огляду на що, позовну заяву в частині оскарження наказу слід залишити без розгляду.
Крім того, у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).
Подібний за змістом висновок наведено Європейським Судом з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 року (справа «Каменівська проти України»), згідно якої право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...”.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частиною третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на зазначене та з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, суд дійшов висновку про задоволення заяви відповідача частково та залишення позовної заяви без розгляду в частині визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №301 від 19 грудня 2017 року, в порядку реалізації пункту 8 частини першої статті 240 КАС України, оскільки позивач звернувся з пропущенням встановленого законом місячного строку звернення до адміністративного суду.
Керуючись статтями 240, 243, 248, 256 КАС України, суд, -
ухвалив:
Заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, - задовольнити частково.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової чатини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів в частині визнання протиправними та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 №301 від 19.12.2017, - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текси ухвали виготовлено: 12 листопада 2019 року.
Суддя О.В. Єфіменко