Справа № 522/18491/18
Провадження № 2з/522/790/19
про вжиття заходів забезпечення позову та зустрічне забезпечення
12 листопада 2019 року
Приморський районний суд м. Одеси :
під головуванням судді Абухіна Р.Д.
за участю секретаря судового засідання Стогнієнко Т.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивачів,- « про забезпечення позову та зустрічне забезпечення» по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ,- « про витребування майна»,-
Позивач звернувся до суду із позовом, по якому просить суд :
-Витребувати у ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартиру під АДРЕСА_1 загальною площею 137,9 кв.м.;
-Встановити порядок виконання рішення суду, відповідно до якого це рішення після набрання ним законної сили є підставою для реєстрації права власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 137,9 кв.м..
Позивачами одночасно із подачею позову до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру під АДРЕСА_1 , загальною площею 137,9 кв.м..
Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 01.11.2018 року вжито заходи забезпечення позову.
Постановою Одеського апеляційного суду від 06.11.2019 року вищезазначену ухвалу суду скасовано, у зв'язку із тим, що суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є громадянами іншої держави, зареєстровані та проживають в Придністровській Молдавській Республіці, а також матеріали справи не містять доказів того, що позивачам належить майно, що знаходиться на території України, що є обов'язковою підставою при вирішенні питання про застосування зустрічного забезпечення позову.
12.11.2019 року до суду надійшла заява представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову та зустрічне забезпечення.
Подана представником позивачів заява про застосування заходів забезпечення позову відповідає приписам та вимогам встановленим ст. 151 ЦПК України, та таким чином підлягає невідкладному розгляду.
Згідно ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.1-2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обовязку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобовязання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози не виконання рішення суду.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 розглядаючи заявупро забезпеченняпозову,суд (суддя)має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, чи є він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Під час розгляду заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об'єктом прав, що став предметом спору.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову та наявності спору, позивач зазначив про те, що предметом позову є вимоги, щодо витребування майна з чужого незаконного володіння. Вказаний об'єкт нерухомого майна на даний час зареєстровані за відповідачем та невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Крім того, в обґрунтування саме необхідності вжиття заходів забезпечення позову представник позивача зазначив, що оскільки позовні вимоги до відповідача містять "матеріальну складову", подальше відчуження об'єкта рухомого майна третім особам зробить неможливим виконання рішення по суті, якщо воно буде постановлено на користь позивача. Тому існує реальна загроза порушення прав позивача у випадку постановлення судом рішення на його користь.
Виходячи із пов'язаності заходів забезпечення позову з його предметом, а саме те, що предметом позову є вимога про витребування майна визнання права власності, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, з урахуванням того, що в матеріалах справи наявні докази того що рухоме майно належить відповідачам, а також оскільки в суду є підстави вважати, що невжиття цих заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, суд вважає за можливим забезпечити позов .
Докази суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 року по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових Інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Суд звертає увагу відповідача, що забезпечення позову шляхом накладення арешту не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправя сторін, не порушує речове право володіння особи спірним майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачу.
Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер.
При розгляді заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
Відповідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно дост.124 Конституції України судові рішення є обов'язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.
Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Відповідно до ч.ч. 1, 3-7ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, співрозмірності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд дійшов висновку, що між сторонами виник спір стосовно виконання грошових зобовязань; тому вказані вимоги про забезпечення позову є частково співрозмірними позовним вимогам, а невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його постановлення на користь позивача, для відновлення прав позивачу необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а відтак й порушить права позивача на судовий захист, а забезпечення позову навпаки виступають запорукою виконання можливого рішення суду, у зв'язку з чим, суд вважає, що заява представника підлягає задоволенню.
Враховуючи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є громадянами іншої держави, зареєстровані та проживають в Придністровській Молдавській Республіці, а також матеріали справи не містять доказів того, що позивачам належить майно, що знаходиться на території України, що є обов'язковою підставою при вирішенні питання про забезпечення позову суд вважає за необхідне вжити заходів щодо зустрічного забезпечення позову, визначивши позивачам розмір зустрічного забезпечення 28 000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 258-259,263-265, 353 ЦПК України, суд, -
Накласти арешт на квартиру під АДРЕСА_1 , загалньою площею 137,9 кв.м..
Визначити позивачам розмір зустрічного забезпечення в розмірі 28 000 грн. та зобов'язати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 сплатити на депозитний рахунок суду ( отримувач: ТУ ДСА України в Одеській області, код отримувача ( ЄДРПОУ): 26302945, Банк отримувача: Державна казначейська служба України, МФО: 820172, № рахунку: НОМЕР_1 ) у десятиденний строк з дня постановлення ухвали про забезпечення позову та зобов'язати позивачів у вказаний строк надати до суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.
Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню, але яка може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів.
Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її дії.
Повний текст ухвали суду виготовлено 12.11.2019 року.
Суддя : Р.Д. Абухін
12.11.2019