Справа №705/3855/19
3/705/1771/19
08 листопада 2019 року м.Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Мазуренко Ю.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Уманського ВП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого по АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення,
- передбаченого ст. 185 КУпАП,-
В провадженні Уманського міськрайонного суду знаходиться адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Згідно з протоколу серії ГР № 074824 від 29.07.2019 року про адміністративне правопорушення, вбачається, що ОСОБА_1 29.07.2019 року о 15 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив злісну непокору законному розпорядженню поліцейських, а саме на зауваження припинити свої хуліганські дії не реагував, ображав поліцейських лайкою, погрожував фізичною розправою, вимахував руками, намагався затіяти бійку та штовхав.
В судові засідання, призначені на 30.09.2019 р., 24.10.2019 р., 08.11.2019 р. ОСОБА_1 , жодного разу не з'явився, від нього також не надходило заяви про розгляд матеріалу без його участі.
24.10.2019 р. та 08.11.2019 р. працівник поліції, ДОП СП Уманського ВП ГУНП у Черкаській області Мельник О.М., та свідки, які були вказані в протоколі про адміністративне правопорушення, в судові засідання не з'явилися, від них також не надходило заяв чи клопотань про розгляд матеріалів без їх участі.
При цьому, адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 призначався відповідно до навантаженості, яка склалася в Уманському міськрайонному судді в зв'язку із критичною кадровою ситуацією.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , достовірно знаючи, що відносно нього був складений протокол про адміністративне правопорушення (також у протоколі було вказано, що розгляд справи відбудеться в Уманському міськрайонному суді), повідомлявся про місце, дату і час розгляду справи, не цікавиться розглядом справи, зловживаючи своїми процесуальними правами у судове засідання не з'явився і доказів з приводу поважності причин неявки в судове засідання не надавав.
Таку поведінку та відношення до своїх процесуальних прав та обов'язків зі сторони ОСОБА_1 , суд розцінює як прояв повного правового нігілізму, тобто деформаційного стану правосвідомості особи, який характеризується усвідомленим ігноруванням вимог закону, цінності права, зневажливим ставленням до правових принципів.
Суддя, зважаючи на те, що ОСОБА_1 , будучи повідомлений про день час розгляду справи, не з'явився в судове засідання, вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Положення КУпАП відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для порушника, меті адміністративної відповідальності. Він передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей порушника та характеру і обставин вчинення проступку, так і можливість пом'якшення і навіть відмови від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення на посадову особу, яка його складає, покладається обов'язок надання суду доказів на підтвердження того правопорушення, яке зазначається у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень ст. 255 КУпАП обов'язок щодо належного оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення покладається на уповноважених посадових осіб органів внутрішніх справ. Однак дані матеріали оформленні неналежним чином, у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст. 256 КУпАП «Зміст протоколу про адміністративне правопорушення» - у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються дата і місце його складення; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, прізвища, адреси свідків, потерпілих, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, тощо. Протокол підписується особою, яка його склала і особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Також при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка в протоколі.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ГР № 074824 від 29.07.2019 року не зазначено об'єктивну сторону адміністративного правопорушення з врахування особливостей диспозиції ст.185 КУпАП, до матеріалів адміністративної справи всі документи долучені в копіях, які не завірені належним чином відповідно до вимог чинного законодавства України.
Статтею 185 КУпАП передбачено, що до адміністративної відповідальності притягуються особи, за вчинення злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Суддя, дослідивши протокол та додані до протоколу про адміністративне правопорушення матеріали, вважає, що протокол складений безпідставно, оскільки в протоколі відсутній опис об'єктивної сторони відповідного адміністративного правопорушення з врахуванням особливостей диспозиції ст. 185 КУпАП.
Крім того, у матеріалах наявний протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 29.07.2019 р., проте було відсутнє кінцеве процесуальне рішення, прийняте за результатами досудового розслідування за вказаною заявою.
Зазначені недоліки суддя відносить до суттєвих порушень вимог діючого КУпАП, що не дозволяють здійснити всебічне, повне і об'єктивне дослідження всіх обставин справи у їх сукупності та прийняти законне і обґрунтоване рішення по справі у відповідності з діючим КУпАП.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Відповідно до положення ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При цьому, на підставі задекларованого принципу, що міститься в ст. 7 КУпАП, кожній особі щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності гарантовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Беручи до уваги викладене, суддя вбачає підстави для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 247, 283,284 КУпАП,-
Закрити провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: Ю.В. Мазуренко