Справа №705/4803/19
2/705/2336/19
11 листопада 2019 року м. Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Мазуренко Ю.В.
при секретарі Щербаковій Л.А.
розглянувши у підготовчій частині підготовчого судового засідання клопотання позивача ОСОБА_1 , що було подане за підписом представника позивача- адвокатом Прудивусом М.А.про витребування доказів, що було заявлене в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, на стороні відповідача без самостійних вимог: ОСОБА_3 про визнання недійсним договорів дарування будинку та частини земельної ділянки,-
В жовтні 2019р. до Уманського міськрайонного суду Черкаської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, на стороні відповідача без самостійних вимог: ОСОБА_3 про визнання недійсним договорів дарування будинку та частини земельної ділянки.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2019 року вищевказану справу було передано для розгляду судді Уманського міськрайонного суду Мазуренко Ю.В.
Одночасно, в прохальній частині позовної заяви містилася вимога (клопотання) позивача ОСОБА_1 про витребування доказів,а саме у клопотанні позивач просив суд: «…Витребувати до підготовчого засідання суду в справі оригіналі нотаріальний архів по посвідченню договору дарування 1/2 ідеальної частини житлового будинку АДРЕСА_1 надвірними будівлями та спорудами за номером (реєстровим скоріше) 272, а також договору дарування 1/2 ідеальної частини земельної ділянки площею 0,1 га кадастровий номер 7110800000:05:004:0526, що розташована в АДРЕСА_1 за номером (реєстровим скоріше) 273 для огляду в судовому засіданні та належним чином завірену копію -для долучення до матеріалів справи, а також для огляду в судовому засіданні реєстр вчинених нотаріальних дій за 10 травня 2019 року в приватного нотаріуса Марченко Л.М.…».
11 жовтня 2019 року було винесено ухвалу судді Уманського міськрайонного суду Мазуренко Ю.В., відповідно до якої клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів, що було викладене у прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, на стороні відповідача без самостійних вимог: ОСОБА_3 про визнання недійсним договорів дарування будинку та 1/2 частини земельної ділянки було повернуто позивачу.
11.11.2019 року за вх..№ 26430 на адресу суду представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Прудивусом М.А., повторно, було подано клопотання про витребування доказів. Прохальна частина відповідного клопотання викладена наступним чином:
«…Витребувати в підготовче засідання суду в справі оригіналі нотаріальний архів по посвідченню договору дарування 1/2 ідеальної частини житлового будинку АДРЕСА_1 надвірними будівлями та спорудами за номером (реєстровим скоріше) 272, а також договору дарування 1/2 ідеальної частини земельної ділянки площею 0,1 га кадастровий номер 7110800000:05:004:0526, що розташована в АДРЕСА_1 за номером (реєстровим скоріше) 273 для огляду в судовому засіданні та належним чином завірену копію -для долучення до матеріалів справи, а також для огляду в судовому засіданні реєстр вчинених нотаріальних дій за 10 травня 2019 року в приватного нотаріуса Марченко Л.М.…».
В підготовче засідання позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про день та час розгляду справи, - не з'явилася, при цьому довірила свої інтереси в суді представляти адвокату Прудивусу М.А.
В підготовчому засіданні представник позивача - адвокат Прудивус М.А. підтримав вимоги, що викладені в клопотанні про витребування доказів та просив їх задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 , повідомлявся про день та час проведення підготовчого засідання, однак в підготовче засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Третя особа ОСОБА_3 , повідомлялася належним чином про день та час проведення підготовчого засідання ( рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулося на адресу суду з відміткою «отримала особисто»), однак в підготовче засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила.
Вислухавши пояснення представника позивача- адвоката Прудивуса М.А., розглянувши клопотання про витребування доказів, а також матеріали цивільної справи, суд дійшов такого висновку.
Забезпечення доказів - це заходи, спрямовані на збереження відомостей про обставини справи, коли є підстави припускати, що використання цих відомостей у подальшому може стати утрудненим або неможливим . Під час використання інституту забезпечення доказів забезпечується доступ до об'єктів, що містять відомості про факти й обставини та здійснюється закріплення таких відомостей з одночасним наданням їм процесуальної форми засобів доказування. Відомості, які несуть такі об'єкти, мають відповідати ознакам незалежності, допустимості, достовірності й достатності.
Частиною 1 статті 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Згідно ч.2 ст. 116 ЦПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Відповідно до ч.1 ст.117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів зазначається:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомі відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти;
4) докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні;
5) обґрунтування необхідності забезпечення доказів;
6) спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази;
7) перелік документів, що додаються до заяви.
Отже, зі змісту наведених норм вбачається, що в заяві про забезпечення доказів необхідно вказати на ті обставини, які свідчать про небезпеку того, що надання потрібних доказів може стати неможливим або утрудненим. Саме ці обставини зумовлюють необхідність забезпечення доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
В той же час законодавцем передбачені вимоги щодо такої заяви, які визначені ч.2 ст. 84 ЦПК України, а саме у клопотанні повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
При цьому, до клопотання про витребування доказів обов'язково мають бути долучені письмові докази того, що особа не може особисто отримати доказ.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 при подачі даного позову до суду вже зверталася з клопотанням про витребування доказів ( предмет, підстави та вимоги клопотання ідентичні тим, що були подані 11.11.2019р. представником позивача-адвокатом Прудивусом М.А.).
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до ч. 5 ст. 118 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволені заяви.
Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання про витребування доказів, що було подане представником позивача-адвокатом Прудивусом М.А.в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, на стороні відповідача без самостійних вимог: ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів дарування будинку та частини земельної ділянки. При цьому, у клопотанні про витребування доказів не наведено обставин та фактів, підтверджених належними доказами, які свідчать про існування очевидної небезпеки знищення, приховування доказів чи інших обставин, які свідчили б про можливе ускладнення або неможливість отримання таких доказів у майбутньому та їх належність з урахуванням предмету і підстав позову. Також, клопотання не містить посилань на конкретний перелік доказів, які на думку представника мають бути витребувані та на підтвердження яких обставин відповідні докази підлягають витребуванню, з врахуванням предмету та підстав позову.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання про витребування доказів необхідно відмовити.
Керуючись ст. 116, 117 ЦПК України, суд,-
У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів, що було подане за підписом представника позивача- адвокатом Прудивусом М.А., яке було заявлене в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, на стороні відповідача без самостійних вимог: ОСОБА_3 про визнання недійсним договорів дарування будинку та частини земельної ділянки -відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути поданадо суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ю.В. Мазуренко