"06" листопада 2019 р. Справа № 363/4468/19
06 листопада 2019 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Баличева М.Б., розглянувши матеріали, які надійшли з Департаменту охорони державної таємниці та ліцензування Служби безпеки України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який працює на посаді начальника режимно - секретної служби військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, капітана, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
У ході проведення планової контрольної перевірки стану охорони державної таємниці у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а саме 30.09.2019 року, виявлено та задокументовано факти порушень з боку капітана ОСОБА_1 , а саме встановлено, що капітан ОСОБА_1 , як начальник режимно - секретної служби, відповідає за своєчасне розроблення заходів щодо охорони державної таємниці, забезпечує режим секретності під час проведення всіх видів секретних робіт, здійснює контроль за станом режиму секретності у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Водночас, капітаном ОСОБА_1 не вживаються заходи щодо дотримання вимог режиму секретності під час чергування помічниками оперативних чергових у режимному приміщенні, передбаченому для цілодобового зберігання матеріальних носіїв секретної інформації. Зокрема, у режимному приміщенні № 1 передбаченого для цілодобового зберігання матеріальних носіїв секретної інформації, здійснюється чергування помічниками оперативних чергових військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, яким не надано допуск та доступ до державної таємниці, а саме згідно графіку несення добових нарядів (затверджених командиром в/ч НОМЕР_1 Національної гвардії України від 25.07.2019 року), у серпні п.р. чергували наступні військовослужбовці: начальник служби (з організації публічних закупівель) капітан ОСОБА_2 чергував 07.08.2019 року та 09.08.2019 року; заступник начальника мобільного центру зв'язку допоміжного пункту управління по роботі з особовим складом капітан ОСОБА_3 , чергував 03.08.2019 року; командир 2 комендантського взводу роти бойового забезпечення старший лейтенант ОСОБА_4 , чергував 13.08.2019 року та 25.08.2019 року.
Таким чином, капітан ОСОБА_1 , як начальник режимно - секретної служби, не вживає заходів для забезпечення режиму секретності та не здійснює контроль за охороною державної таємниці у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, внаслідок чого його дії створюють загрозу витоку секретної інформації.
Крім цього, відповідно до ст. 28 Закону, п. 116 Порядку капітан ОСОБА_1 , який має допуск і доступ до державної таємниці, зобов'язаний не допускати витоку секретної інформації та виконувати вимоги режиму секретності.
Отже, капітан ОСОБА_1 вчинив порушення, передбачені пунктом 6 частини першої статті 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), а саме не забезпечив контроль за охороною державної таємниці, а також порушив встановлений законодавством порядок надання допуску та доступу до державної таємниці.
Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 212-2 КУпАП, зокрема, незабезпечення контролю за охороною державної таємниці - тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення не визнав в повному обсязі та пояснив, що відповідно до пункту 212 Порядку №939 передбачено, що доступ у режимні приміщення (зона, території) надається за посадами керівнику підприємства, установи, організації, його заступнику з питань режиму, начальник РСО і його заступнику, а також особами, які мають безпосередній стосунок до проведення у приміщеннях (зонах, територія) секретних робіт. Доступ у режимні приміщення (зона, території)особами, які не мають безпосереднього стосунку до секретних робіт, що проводяться в них, можуть дозволити в разі службової потреби керівник підприємства, установи, організації, його заступник з питань режиму, начальника РСО чи його заступник.
Вказав, що ним дійснобули видані письмові накази від 05.08.2019 № 179 (по стройовій частині), від 08.08.2019 № 184 (по стройовій частині), від 02.08.2019 № 176 (по стройовій частині), від 23.08.2019 № 196 (по стройовій частині), від 09.08.2019 № 185 (по стройовій частині) щодо допуску до режимного приміщенні № 1 (приміщення оперативно-чергової служби) у якому передбачено цілодобове зберігання МНСІ, у статусі помічника оперативного чергового, а саме, начальника служби (з організації публічних закупівель) капітана ОСОБА_2 , чергував 07.08.2019 та 09.08.2019; заступника начальника мобільного центру зв'язку допоміжного пункту управління по роботі з особовим складом капітан ОСОБА_3 , чергував 03.08.2019; командира 2 комендантського взводу роти бойового забезпечення старшого лейтенанта ОСОБА_4 , чергував 13.08.2019 та 25.08.2019 року. ОСОБА_1 також підтвердив, що начальник служби (з організації публічних закупівель) капітан ОСОБА_2 , заступник начальника мобільного центру зв'язку допоміжного пункту управління по роботі з особовим складом капітан ОСОБА_3 та командир 2 комендантського взводу роти бойового забезпечення старший лейтенант ОСОБА_4 перебували на чергуванні та були допущені до режимного приміщенні № 1 (приміщення оперативно-чергової служби) у якому передбачено цілодобове зберігання МНСІ на підставі виданого ним наказу та ці особи не мають повноважень до доступу до державної таємниці.
Допитаний в судовому засіданні головний спеціаліст 3 відділу 1 управління Департаменту охорони державної таємниці та ліцензування Служби безпеки України майор ОСОБА_5 пояснив, що 30.09.2019 року ним проводилась планова контрольна перевірка стану охорони державної таємниці у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в ході проведення якої було зафіксовано вчинення капітаном ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, а саме встановлено, що капітан ОСОБА_1 , як начальник режимно - секретної служби, відповідає за своєчасне розроблення заходів щодо охорони державної таємниці, забезпечує режим секретності під час проведення всіх видів секретних робіт, здійснює контроль за станом режиму секретності у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Відповідно до положень ст.ст. 245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом. При розгляді справи слід з'ясувати, чи мало місце правопорушення, за яке особа притягується до відповідальності, чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підставі цих вимог закону, а також ст.ст. 251, 252 КУпАП суддя у постанові повинен навести докази вини особи, притягнутої до адміністративної відповідальності та дати їм належну оцінку в їх сукупності.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Матеріалами справи про адміністративне правопорушення встановлено, щокапітан ОСОБА_1 , є начальником режимно - секретної служби, який відповідає за своєчасне розроблення заходів щодо охорони державної таємниці, забезпечує режим секретності під час проведення всіх видів секретних робіт, здійснює контроль за станом режиму секретності у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Згідно графіку несення добових нарядів (затверджених командиром в/ч НОМЕР_1 Національної гвардії України від 25.07.2019 року), у серпні п.р. чергували наступні військовослужбовці: начальник служби (з організації публічних закупівель) капітан ОСОБА_2 чергував 07.08.2019 року та 09.08.2019 року; заступник начальника мобільного центру зв'язку допоміжного пункту управління по роботі з особовим складом капітан ОСОБА_3 , чергував 03.08.2019 року; командир 2 комендантського взводу роти бойового забезпечення старший лейтенант ОСОБА_4 , чергував 13.08.2019 року та 25.08.2019 року.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю наданих до суду доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення № 63 від 21.10.2019р., витягом з нормативних актів у сфері охорони державної таємниці Закону України «Про державну таємницю», порядком організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях затвердженого постановою КМУ від 18.12.2013 року № 939, витягом з акту перевірки стану охорони державної таємниці у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України від 30.03.2019 року № 26/1/3-7670дск, зобов'язанням громадянина України у зв'язку з доступом до державної таємниці ОСОБА_1 від 12.05.2016 року, витягом з облікової картки громадянина про надання допуску до доступу до державної таємниці, витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 07.06.2019 року № 130, функціональними обов'язками начальника режимно - секретної служби затвердженими 10.06.2019 року т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 , витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 13.05.2016 року № 17 рсо.
Так, п.6 ч.1 ст. 212-2 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема за порушення законодавства про державну таємницю, а саме невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.
Згідно із статтею 18 Закону України «Про державну таємницю» з метою охорони державної таємниці впроваджуютьсяєдині вимоги до виготовлення, користування, збереження, передачі, транспортування та обліку матеріальних носіїв секретної інформації.
Пунктом 212 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 939 (далі - Порядок №939)передбачено, що доступ у режимні приміщення (зона, території) надається за посадами керівнику підприємства, установи, організації, його заступнику з питань режиму, начальник РСО і його заступнику, а також особами, які мають безпосередній стосунок до проведення у приміщеннях (зонах, територія) секретних робіт. Доступ у режимні приміщення (зона, території) особами, які не мають безпосереднього стосунку до секретних робіт, що проводяться в них, можуть дозволити в разі службової потреби керівник підприємства, установи, організації, його заступник з питань режиму, начальника РСО чи його заступник.
Згідно п.5 ч.1 статті 28 Закону України «Про державну таємницю» №3855 від 21.01.1994 року, громадянин якому надано допуск до державної таємниці зобов'язаний, повідомляти посадових осіб, які надали йому доступ до державної таємниці, та відповідні режимно-секретні органи про виникнення обставин, передбачених статтею 23 цього Закону, або інших обставин, що перешкоджають збереженню довіреної йому державної таємниці, а також повідомляти у письмовій формі про свій виїзд з України.
До письмових наказів капітана ОСОБА_1 від 05.08.2019 № 179 (по стройовій частині), від 08.08.2019 № 184 (по стройовій частині), від 02.08.2019 № 176 (по стройовій частині), від 23.08.2019 № 196 (по стройовій частині), від 09.08.2019 № 185 (по стройовій частині) щодо допуску до режимного приміщенні № 1 (приміщення оперативно-чергової служби) у якому передбачено цілодобове зберігання МНСІ, суд ставиться критично, оскільки вони видані на ім'я осіб, які не мають право допуску та доступу до державнї таємниці.
Отже, начальником режимно-секретної служби військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_1 не було вжито належних заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці у режимному приміщенні № 1 (приміщення оперативно-чергової служби) військової частини НОМЕР_1 , у якому на підставі виданих капітаном ОСОБА_1 наказів було передбачено цілодобове зберігання МНСІ та допускалистя для чергування помічники оперативних чергових військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Отже, капітан ОСОБА_1 вчинив порушення, передбачені пунктом 6 частини першої статті 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), а саме не забезпечив контроль за охороною державної таємниці, а також порушив встановлений законодавством порядок надання допуску та доступу до державної таємниці.
Відповідно до ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст.ст. 23, 33 КУпАП при призначенні покарання суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність і вважає, що оскільки адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, стягнення правопорушнику слід призначити у виді штрафу, передбаченого ч. 1 ст. 212-2 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 23, 33, 40-1, 212, 283, 284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212-2 КУпАП та призначити покарання у виді штрафу у розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 170 (сто сімдесят) гривень.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення постанови.
Суддя М.Б. Баличева