Україна
провадження № 2/361/2911/19, cправа № 361/4973/19
21.10.2019
«21» жовтня 2019 року м.Бровари Київської області
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Василишина В.О.,
за участю секретаря судових засідань - Телепи Т.А.,
учасники справи:
позивач - приватне акціонерне товариство «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу),
У липні 2019 року приватне акціонерне товариство «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» (далі - ПрАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП») звернулося до суду із даним позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 на свою користь суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі - 32 470 грн. 97 коп. та понесений судовий збір у розмірі - 1 921 грн. 00 коп.
В обґрунтування вимог зазначається про те, що 21 грудня 2017 року між ПрАТ
«СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» та ОСОБА_2 укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, посвідчений полісом АК/7882219, за умовами якого застраховано цивільно-правову відповідальність водіїв автомобіля марки «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на умовах визначених спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
13 листопада 2018 року у місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням
ОСОБА_1 та автомобіля марки «Ford Fiesta», реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 09 січня 2019 року
ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
18 квітня 2019 року власник автомобіля марки «Ford Fiesta», реєстраційний номер НОМЕР_2 , звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.
На виконання вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивачем здійснено страхове відшкодування у розмірі - 32 470 грн. 97 коп., що підтверджується платіжним дорученням
№ 2822 від 25 квітня 2019 року. Вважає, що оскільки відповідач не повідомила страховика у встановлені строки про дорожньо-транспортну пригоду, позивач має право на відшкодування шкоди у порядку регресу.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 липня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
27 серпня 2019 року відповідач ОСОБА_1 надала до суду відзив на позовну заяву.
05 вересня 2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив.
У судове засідання позивач ПрАТ «СГ «Ю.Бі.Ай-КООП» представника не направив, у позовній заяві просив розглянути дану справу у порядку спрощеного провадження.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, 21 жовтня 2019 року надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, в якій також просила відмовити у задоволенні даного позову з підстав викладених у відзиві.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що 21 грудня 2017 року між ПрАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» та ОСОБА_2 укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/7882219, за умовами якого застраховано цивільно-правову відповідальність водіїв автомобіля марки «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на умовах, що передбачені спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
13 листопада 2018 року у місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля марки «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки «Ford Fiesta», реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні ушкодження.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 09 січня 2019 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі - 340 грн. 00 коп.
Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України підставою звільнення від доказування є вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
18 квітня 2019 року ОСОБА_3 , власник автомобіля марки «Ford Fiesta», реєстраційний номер НОМЕР_2 , звернувся до ПрАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» із заявою про виплату страхового відшкодування.
Відповідно до аварійного сертифікату № 41/12/18 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «Ford Fiesta», реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає
- 47 751 грн. 44 коп.
Згідно із страховим актом від 25 квітня 2019 року № 405-1868/19 до власнику пошкодженого транспортного засобу марки «Ford Fiesta», реєстраційний номер НОМЕР_2 , нараховано - 32 470 грн. 97 коп.
Відповідно до платіжного доручення № 2822 від 25 квітня 2019 року на підставі полісу АК/7882219 нараховано суму страхового відшкодування у розмірі - 32 470 грн. 97 коп.
04 червня 2019 року на адресу ОСОБА_1 направлено пропозицію по добровільному відшкодуванню понесених збитків через невиконання обов'язку своєчасного повідомлення про настання страхового випадку та не надання письмового повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
Відповідно до підпункту «ґ» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.
Відповідно до підпункту 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Такий обов'язок встановлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.
Факт неповідомлення страховика про ДТП є підставою для відшкодування страхувальником у порядку регресу сплаченого страховиком страхового відшкодування. Проте в разі, якщо факт настання страхового випадку зафіксований правоохоронними органами; відповідач як особа, винна в ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності; страховик сплатив страхове відшкодування, то сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховика про настання страхового випадку не може братися за основу ухвалення рішення, яке повинно ґрунтуватись на загальних положеннях про відшкодування шкоди у недоговірних зобов'язаннях.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року № 6-284цс15, від 30 березня 2016 року
№ 6-186цс16 та постановах Верховного Суду від 16 травня 2018 року справа № 369/5335/15-ц, від 18 липня 2018 року справа № 759/19724/15-ц.
При розгляді даної справи по суті встановлено, що факт настання страхового випадку ніким не оспорюється; він зафіксований правоохоронними органами; відповідач як особа, винна в ДТП, притягнута до адміністративної відповідальності; сама страхова компанія відповідача його визнала, узгодила із потерпілим розмір страхового відшкодування на підставі договору про врегулювання страхового випадку від 23 квітня 2019 року та сплатила його. Таким чином у позивача відсутні підстави для пред'явлення регресного через неповідомлення страховика про настання страхового випадку. Пред'явлені позовні вимоги не ґрунтуються на правильному застосуванні підпункту 33.1.4 пункту 33.1 статті 33, підпункту «ґ» 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тому не підлягають задоволенню.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).
З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні даного позову. Документи додані ОСОБА_1 до заяви від 21 жовтня 2019 року, суд до уваги не приймає, так як вони подані із порушенням порядку та строків, встановлених цивільним процесуальним законодавством.
Відповідно до статті 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 141, 263-265 ЦПК України Броварський міськрайонний суд Київської області,
У задоволенні позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.О.Василишин