ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
30.10.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/508/19
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М.,
секретар судового засідання Кричовський Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Комунального підприємства "Водотеплосервіс",
вул. Окружна, буд.8, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область,77300
до відповідача: Акціонерного товариства "Оріана"
вул. Євшана, буд. 9, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300
про: стягнення заборгованості за водо-, теплопостачання та приймання стічних вод до комунальної каналізації в сумі 1584428,46 грн.,
представники сторін не з'явились;
Встановив: Комунальне підприємство "Водотеплосервіс" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Акціонерного товариства "Оріана" про стягнення заборгованості за послуги по водо-, теплопостачанню та прийманню стічних вод до комунальної каналізації, за період надання послуг з 01.04.2016 по 01.02.2019 в сумі 1584428,46 грн.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
23.05.2019 позовна заява Комунального підприємства "Водотеплосервіс" прийнята судом до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 13.06.2019; хід підготовчого провадження викладено у наявних в матеріалах справи ухвалах суду та відображено в протоколах судових засідань. Суд, 09.07.2019, без виходу в нарадчу кімнату, продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів.
12.06.2019, через канцелярію суду, надійшов відзив на позов вих.№ 612 від 10.06.2019 (вх.№ 10189/19) в якому відповідач заявляє про застосування позовної давності; відзив прийнято судом до розгляду (а.с. 69-74).
09.07.2019, через канцелярію суду, від Акціонерного товариства "Оріана" надійшло клопотання (вх.№ 11853/19) про долучення до матеріалів справи копій наступних документів: Статуту Акціонерного товариства "Оріана" (нова редакція), контракту № 755 виконуючим обов'язки Голови правління відкритого акціонерного товариства "Оріана" від 04.09.2018, додаткової угоди №1 від 28.12.2018 до контракту № 755 з виконуючим обов'язки Голови правління відкритого акціонерного товариства "Оріана" від 04.09.2018, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Акціонерне товариство "Оріана", довідки наданих послуг КП "Водотеплосервіс" для АТ "Оріана" по договору №431 від 01.01.2007 року за період 17.05.2018 по 17.05.2019; клопотання відповідача задоволено судом; подані документи долучено до матеріалів справи (а.с.100-140). 20.08.2019, через канцелярію суду, від Акціонерного товариства "Оріана" надійшло клопотання №940 від 19.08.2019 (вх.№ 14298/19) про долучення до матеріалів справи письмових пояснень та документів(а.с.147-150); судом відмовлено в задоволенні клопотання, оскільки згідно приписів частини 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165 ГПК України). 27.08.2019, через канцелярію суду, від КП "Водотеплосервіс" надійшли додаткові пояснення по справі від 27.08.2019 (вх.№ 14614/19), які долучено судом до матеріалів справи (а.с. 159-161). Відповідно до ухвали від 27.08.2019 підготовче провадження у справі закрито, розгляд справи по суті призначено на 24.09.2019; хід розгляду справи по суті викладено у наявних в матеріалах справи ухвалах суду та відображено в протоколах судових засідань.
30.10.2019, представники сторін в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 23.10.2019; крім того позивач повідомлений телефонограмою (25.10.2019).
30.10.2019 розгляд справи по суті завершено.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог Комунальне підприємство "Водотеплосервіс" посилається на те, що відповідач всупереч вимогам ГК України, ЦК України та умовам договору на водо - теплопостачання та приймання стічних вод до комунальної каналізації №431 від 01.01.2007, не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання по оплаті наданих послуг.
Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за водо-, теплопостачання та приймання стічних вод до комунальної каналізації в сумі 1584428,46 грн., за період надання послуг з 01.04.2016 по 01.02.2019.
Також, в позовній заяві зазначено (а.с.4), що станом на 01.04.2016 заборгованість ВАТ "Оріана" перед КП "Водотеплосервіс" становила 964368,81 грн.
Позиція відповідача.
12.06.2019, через канцелярію суду, надійшов відзив на позов вих. № 612 від 10.06.2019 (вх.№ 10189/19) в якому відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві.
Також в поданому відзиві відповідач заявляє про застосування позовної давності; дане клопотання підтримане представником у судовому засіданні.
Обставини справи. Оцінка доказів.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
01.01.2007, між Комунальним підприємством "Водотеплосервіс" (постачальник) та Відкритим акціонерним товариством "Оріана" (споживач) укладено договір № 431 на водо-, теплопостачання та приймання стічних вод до комунальної каналізації (а.с. 12-13).
Згідно наявної в матеріалах справи виписки з ЄДРПОУ повне найменування юридичної особи (код ЄДРПОУ 05743160) - Акціонерне Товариство "Оріана", тобто змінено назву юридичної особи з Відкритого Акціонерного Товариства "Оріана" на Акціонерне Товариство "Оріана". У відповідності до пунктів 1.1., 1.2. укладеного сторонами договору постачальник зобов'язується забезпечувати споживача питною водою, тепловою енергією (на опалення та гаряче водопостачання), а також приймати стічні води. Взаємовідносини між постачальником та споживачем регулюються даним Договором, Цивільним Кодексом України, Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України, Правилами приймання стічних вод від підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації міст і селищ України, Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення, Правилами користування тепловою енергією. Указами Президента України, Постановами Кабінету Міністрів та іншим діючим законодавством щодо питань, визначених у Договорі.
Згідно пункту 2.1. договору постачальник забезпечує споживача:
питною водою згідно графіку подачі води, затвердженого органами місцевого самоврядування;
тепловою енергією на опалення та вентиляцію згідно термінів початку і закінчення опалювального сезону;
тепловою енергією на гаряче водопостачання згідно графіків подачі води;
тепловою енергією на технологічні потреби за погодженим графіком;
підтримує середньодобову температуру прямої води в тепломережі у відповідності з температурним графіком з відхиленням не більше плюс-мінус 3°С. Температурний графік додається; приймає стічні води круглодобово;
в обсягах зазначених у Додатках до цього Договору.
Додаток №1 від 01.01.2007 до договору №431 від 01.01.2007 наявний в матеріалах справи та досліджений судом (а.с.14).
КП "Водотеплосервіс" належним чином виконало свої договірні зобов'язання, проте відповідач не вносить належним чином платежі за отримання наданих послуг.
Порядок розрахунків визначений в розділі 6 договору.
Розрахунковим періодом є календарний місяць. Розрахунки за надані послуги проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів поетапно, у такому порядку:
до 20 числа розрахункового місяця 80 % місячної вартості у відповідності до очікуваної вартості споживання послуг в розрахунковому місяці;
кінцевий розрахунок за надані послуги здійснюється Споживачем на розрахунковий рахунок Постачальника згідно виставленого рахунку протягом 3 (трьох) банківських днів з дня отримання рахунку, за мінусом оплаченої вартості в розрахунковому періоді (п.6.1. договору).
За порушення терміну здійснення кінцевих розрахунків за надані послуги згідно п. 6.1. даного Договору Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. При цьому, часткове або повне обмеження надання послуг Споживача не припиняє нарахування пені. Сума нарахованої пені включається в наступний платіжний документ. Перераховані Споживачем суми направляються для зарахування належного платежу наступним чином:
послідовно погашається сума заборгованості попереднього періоду, пеня за цей період, далі платіж за наступний період, пеня на цю заборгованість і т.д. Тільки після повного погашення суми попереднього боргу, перераховані кошти зараховуються за поточний розрахунковий період (п.6.2. договору).
Термін дії договору визначений в розділі 9 договору.
Пунктом 9.1. сторони погодили, що цей договір укладається на термін з 01 січня 2007 р. до 01 січня 2008 р. і вважається щорічно продовженим (пролонгованим), якщо за місяць до закінчення терміну не буде заявлено однією із сторін про відмову від даного договору або його перегляд.
В обгрунтування позовних вимог, позивачем подано наступні докази:
- копію договору №431 на водо-, теплопостачання та приймання стічних вод до комунальної каналізації від 01.01.2007 (а.с. 12-13);
- копію Додатку №1 від 01.01.2007 до договору №431 від 01.01.2007 (а.с.14);
- акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.02.2019 в сумі 1592412,37 грн.
(а.с. 15-16);
- копію акта звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2017 (а.с. 17);
- копії рахунків за період з 01.04.2016 по 01.02.2019 (а.с. 19-52);
копію претензії вих. №1323/53 від 28.09.2017 щодо термінової оплати відповідачем заборгованості в сумі 1200521,56 грн., яка існує у споживача станом на 16.09.2017; докази направлення претензії на адресу відповідача або ж отримання останньої споживачем в матеріалах справи відсутні.
При дослідженні поданих позивачем доказів судом встановлено, що договір на водо - теплопостачання та приймання стічних вод до комунальної каналізації №431 від 01.01.2007 укладено у письмовій формі, підписано сторонами, підписи засвідчено печатками юридичних осіб, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України; погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього.
Натомість, Акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.02.2019 в сумі 1592412,37 грн. сторонами не підписаний та не скріплений печатками юридичних осіб, тобто не може вважатися належним доказом по справі. .
Також, позивачем в позовній заяві зазначено, що станом на 01.04.2016 заборгованість ВАТ "Оріана" перед КП "Водотеплосервіс" становила 964368,81 грн. (а.с.4).
Докази щодо наявності заборгованості відповідача в сумі 964368,81 грн., станом на 01.04.2016, в матеріалах справи відсутні.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.
Внаслідок укладення Договору на водо - теплопостачання та приймання стічних вод до комунальної каналізації №431 від 01.01.2007 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки. У відповідності до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно з приписами ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а у відповідності до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України). Відповідно до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Статтями 525, 526, 530 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Відтак, в силу ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Суд зазначає, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених Господарським процесуальним кодексом.
Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).
Як зазначалося вище, позивачем в позовній заяві зазначено, що станом на 01.04.2016 заборгованість ВАТ "Оріана" перед КП "Водотеплосервіс" становила 964368,81 грн. (а.с.4).
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.02.2019; при цьому стверджує, що даним актом підтверджується заборгованість АТ "Оріана" в заявленій до стягнення сумі.
Наявний в матеріалах справи акт (а.с. 15-16) не є належним доказом, оскільки не підписаний уповноваженими представниками сторін та не скріплений печатками юридичних осіб .
Позивач також зазначає, що заборгованість станом на 01.01.2017 року в сумі 1086764,49 грн. підтверджується актом звірки розрахунків станом на 1 січня 2017 р. (а.с.17).
Вищевказаний акт підписаний представниками сторін та скріплений печаткою ВАТ "Оріана".
Проте, акт звірки взаєморозрахунків (станом на 1 січня 2017 року) не може вважатися доказом у справі в підтвердження наявності заборгованості відповідача, її розміру, визнання боргу, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Відповідної правової позиції дотримується Верховний суд касаційного господарського суду у постанові від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18.
З огляду на вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості, яка станом на 01.04.2016 року становила 964368,81 грн. є недоведеними, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження останньої.
В матеріалах справи наявні рахунки на оплату від 30 квітня 2016 року по 29 грудня 2018 року.
Представник відповідача не заперечує виконання договірних зобов'язань Комунальним підприємством "Водотеплосервіс" щодо надання послуг згідно Договору на водо - теплопостачання та приймання стічних вод до комунальної каналізації №431 від 01.01.2007.
У відзиві на позов вих.№ 612 від 10.06.2019 (вх.№ 10189/19 від 12.06.2019) відповідач заявив про застосування позовної давності.
Правилом ст.256 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 1 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За змістом вказаної норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в заінтересованої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. При цьому, початок перебігу строку позовної давності для звернення до суду пов'язується як з об'єктивним моментом - наявністю порушення прав особи, так і з суб'єктивним, коли особа, яка звертається до суду, дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
Згідно приписів частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Про застосування судом наслідків спливу строку позовної давності відносно вказаних вимог відповідачем у справі зроблено заяву до винесення рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст. 267 ЦК України).
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Позовна давність є самостійним інститутом цивільного права, що може бути застосована до вимог зі спорів, що виникають у цивільних та господарських відносинах. Тобто, можливість її застосування підлягає дослідженню в кожному окремому випадку та при наявності певних підстав, позовна давність може бути застосована до всіх правовідносин, крім визначених законом.
Захисту потенційних відповідачів від несправедливого притягнення до відповідальності сприяють і встановлені в статті 3 Цивільного кодексу України такі загальні засади цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність.
З позовом до господарського суду позивач звернувся 17.05.2019 (а.с. 66), отже, трирічний строк позовної давності на звернення з таким позовом з 17.05.2016 по 17.05.2019.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування наслідків спливу позовної давності, визначених ч.ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим відмовляє Комунальному підприємству "Водотеплосервіс" у задоволенні позову в частині про стягнення заборгованості за водо-, теплопостачання та приймання стічних вод до комунальної каналізації за період з 01.04.2016 по 16.05.2016 (рахунок № 35 від 30 квітня 2016 р. на суму 1781,09 грн. (а.с.19), з підстав пропуску ним строку позовної давності.
В частині позову Комунального підприємства "Водотеплосервіс" до Акціонерного товариства "Оріана" про стягнення заборгованості за водо-, теплопостачання та приймання стічних вод до комунальної каналізації в сумі 956384,95грн., яка виникла станом на 01.04.2016, суд відмовляє з огляду на недоведеність позовних вимог в цій частині.
За наведених обставин, позов підлягає частковому задоволенню в сумі 626262,42 грн. (505647,88 грн. за період з 01.01.2017 року по 01.02.2019 року + 120614,54 грн. за період з 17.05.2016 по 31.12.2016).
Судові витрати.
Відповідно до ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати у даній справі складаються з судового збору в розмірі 23766,43 грн., сплаченого позивачем при зверненні з позовом. Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на часткове задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 232, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Комунального підприємства "Водотеплосервіс" до Акціонерного товариства "Оріана" про стягнення заборгованості за водо-, теплопостачання та приймання стічних вод до комунальної каналізації в сумі 1584428,46 грн. задоволити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Оріана", вул. Євшана, буд. 9, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300 (ідентифікаційний код 05743160) на користь Комунального підприємства "Водотеплосервіс", вул. Окружна, буд.8, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300 (ідентифікаційний код 32364207) - заборгованість в сумі 626262,42 (шістсот двадцять шість тисяч двісті шістдесят дві гривні сорок дві копійки) та судовий збір в сумі 9506,97 (дев'ять тисяч п'ятсот шість гривень дев'яносто сім копійок).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В частині позову Комунального підприємства "Водотеплосервіс" до Акціонерного товариства "Оріана" про стягнення заборгованості за водо-, теплопостачання та приймання стічних вод до комунальної каналізації в сумі 958166,04 (дев'ятсот п'ятдесят вісім тисяч сто шістдесят шість гривень чотири копійки) відмовити.
Судовий збір в розмірі 14259,46 (чотирнадцять тисяч двісті п'ятдесят дев'ять гривень сорок шість копійок) залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.
Повне рішення складено 12.11.2019.
Суддя Л.М. Неверовська