Справа №442/6674/19
Провадження №2/442/1727/2019
Заочне
01 листопада 2019 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:
головуючої судді - Курус Р.І.,
з участю секретаря судових засідань - Тацишин Г.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
18.09.2019 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 15.11.2007 року в розмірі 119549,87 грн. та судові витрати.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 15.11.2007 року та приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 50000 грн. у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Однак, взятих на себе зобов'язань відповідач не виконував в результаті чого виникла заборгованість, яка станом на 16.07.2019 року становить 425171,11 грн., і яка складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту 64568,47 грн., нарахованої пені за прострочене зобов'язання 357638,35 грн., 2964,29 грн. заборгованості за нарахованою пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. Зазначає, що законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості. Кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом, у зв'язку з чим заборгованість до стягнення з ОСОБА_1 становить 119549,87 грн. та складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту 64568,47 грн. та 54981,40 грн. нарахованої пені за прострочене зобов'язання за період з 15.11.2007 року по 01.01.2018 року.
19.09.2019 року суддею направлено запит до Відділу АДР Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області щодо реєстрації місця проживання відповідача, що містяться в картотеці реєстраційного обліку, відповідь на який судом отримано 04.10.2019 року.
Ухвалою від 07.10.2019 року в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 01.11.2019 року. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позовну заяву. Також позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
Разом із позовом позивач подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Позов підтримує у повному обсязі. Проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився без поважних причин та не повідомив суд про причини неявки, відзиву (заперечень) проти позову не подав, хоча був повідомлений за встановленою згідно вимог п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку ( АДРЕСА_1 ) та шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Дрогобицького міськрайонного суду, а.с. 68-69.
При таких обставинах суд визнав неявку відповідача неповажною та розглянув справу у його відсутності.
Зі згоди позивача, яким надіслано до суду клопотання, в якому зазначено, що у разі неявки у судове засідання відповідача не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Між сторонами виникли правовідносини щодо належного виконання умов укладеного кредитного договору.
Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначив, що на підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк», яка підписана сторонами й умов та правил надання банківських послуг, які погоджені з відповідачем, 15.11.2007 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 50000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
На підтвердження заявлених позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» надано анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк», яка підписана сторонами; також надано витяги з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна»; витяг з Умов та правил надання банківських послуг.
Як вбачається з анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, остання даних про видачу кредитної картки, її виду та строку дії, кредитний ліміт, не містить, тобто, вказана анкета-заява взагалі не містить ніяких даних, крім прізвища, адреси та підпису відповідача.
У матеріалах справи відсутні інші належні та допустимі докази, які підтверджують суму наданого відповідачу кредитного ліміту.
Разом з тим, розрахунок заборгованості, наданий позивачем, згідно якого у відповідача станом на 16.07.2019 року становить 119549,87 грн. та складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту 64568,47 грн. та 54981,40 грн. нарахованої пені за прострочене зобов'язання за період з 15.11.2007 року по 01.01.2018 року.
При цьому, у самій анкеті-заяві від 21.02.2011 року Про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг домовленості сторін щодо процентів та штрафних санкцій немає.
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ не можуть вважатися складовою частиною спірного кредитного договору.
Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов'язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України позивач не пред'явив.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з АТ КБ «ПриватБанк», останній дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Такого висновку дійшов Верховний суд у складі Великої Палати 03.07.2019 при розгляді справи № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).
Стаття 81ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, до такого висновку дійшла також Велика Палата Верховного Суду при розгляді вищезазначеної справи, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Таким чином, до стягнення з відповідача підлягають лише 64568,47 грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту.
В іншій частині позову слід відмовити за безпідставністю.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України та ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 768,40 грн.
Керуючись ст.ст.4,12,13,76-83,141,223,247,259,263,264,265,ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 15.11.2007 року в розмірі 64568,47 грн. (шістдесят чотири тисячі п'ятсот шістдесят вісім гривень сорок сім копійок) та 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) понесених судових витрат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (код ЄДРПОУ 14360570, рахунок для погашення заборгованості та судових витрат № НОМЕР_1 , МФО № 305299, місцезнаходження - 01001, вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, адреса для листування 49094, вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 13.09.2005 року Дрогобицьким МРВ УМВС України у Львівській області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено - 01 листопада 2019 року.
Головуюча суддя: Курус Р.І.