Справа № 461/8360/19
Провадження № 1-кс/461/9390/19
04.11.2019 року слідчий суддя Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 про арешт майна,
встановив:
слідчим управлінням ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019140050004920 від 31.10.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Слідчий СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , за погодженням прокурора прокуратури Львівської області, звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на автомобіль марки «KIA SPORTAGE» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною користування, розпорядження та проведення обліково-реєстраційних операцій із вказаним автомобілем.
Клопотання мотивує тим, що вказаний автомобіль, в подальшому, може бути використаний як доказ факту чи обставин кримінального правопорушення, з метою забезпечення його збереження, проведення відповідних експертиз з вказаним автомобілем, а також з метою запобігання можливих наявних ризиків щодо його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення.
ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
ОСОБА_5 (особа у керуванні якої перебував транспортний засіб) подав заяву про розгляд справи за його відсутності, згідно якої просить надати йому можливість користування вказаним транспортним засобом для пересування у навчальний та медичні заклади.
Слідчий подав заяву про розгляд справи за його відсутності, Згідно заяви не заперечив щодо надання автомобіля у користування володільцям.
Дослідивши матеріали клопотання, приходжу до наступного висновку.
Частиною 1 ст.170 КПК України, передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно вимог ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпеченн я: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Виходячи з положень ч.ч.10,11 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Кримінальне провадження зареєстроване в ЄРДР у зв'язку з ДТП.
З матеріалів клопотання вбачаються достатні підстави вважати, що вилучений транспортний засіб міг зберегти на собі сліди кримінального правопорушення, міг бути використаний під час вчинення злочину, потребує експертного дослідження, тобто відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України.
Таким чином, дослідження та збереження, вилученого транспортного засобу має важливе значення для кримінального провадження, майно, на яке просить накласти арешт слідчий, відповідає критеріям, визначеним у ст.170 КПК України, оскільки прямо стосується предмету доказування у вказаному кримінальному провадженні.
Враховуючи правову підставу для арешту майна, достатність доказів, які вказують на ймовірне вчинення злочину, можливість настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, наслідки арешту майна, зважаючи на те, що таке обмеження права власності є розумним та виправданим, приходжу до висновку, що клопотання є обґрунтованим.
При цьому, під час розгляду клопотання не встановлено обставин, які б підтверджували, що незастосування заборони або обмеження користування вилученим автомобілем призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, що, серед іншого, підтверджено заявою слідчого, а тому вважаю за можливе надати володільцям можливість користуватись вказаним автомобілем, чого слідчий не заперечив.
Таким чином, клопотання підлягає до часткового задоволення.
Роз'яснити, що згідно ч.3 ст.167 КПК України, слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.
Керуючись ст.ст.131, 132, 170,172, 173, 222 КПК України, -
постановив:
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт на автомобіль марки «KIA SPORTAGE» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною розпорядження та проведення обліково-реєстраційних операцій із вказаним автомобілем.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1