Справа № 461/6314/19
Провадження № 2-о/461/46/19
04.11.2019 року Галицький районний суд м.Львова
у складі: головуючої судді Волоско І.Р.,
секретар судового засідання Скаб В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;), заінтересована особа - Перша Львівська державна нотаріальна контора (м. Львів, вул. Саксаганського, 6; ЄДРПОУ 02899370) про встановлення факту, що має юридичне значення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема, факту постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_2 .
В обґрунтування поданої заяви заявник покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 . На час своєї смерті остання була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Спадщина, що відкрилась після її смерті складається із квартири яка розташована за вказаною адресою. Заявник вказує, що проживати за вказаною адресою почав з 2004 році коли виникли труднощі із місцем проживанням. В цей час познайомився із ОСОБА_3 , який запропонував проживати за вищевказаною адресою разом із його матір'ю. Взамін просив надавати їй допомогу та здійснювати догляд, оскільки вона була похилого віку та потребувала постійного догляду та матеріальної підтримки, оскільки ОСОБА_3 був громадянином Російської Федерації та не міг здійснювати постійний догляд своїй матері. Окрім цього, за свого життя між заявником та ОСОБА_2 була домовленість, що він буде здійснювати постійний догляд за нею та надавати допомогу, а вона, в свою чергу, після своєї смерті залишить йому квартиру, нащо її син заперечень не мав. Після смерті спадкодавця позивач надалі проживав у вказаній квартирі та вважав, що прийняв зазначене майно у спадок. Про те, що ОСОБА_1 не вважається таким, що прийняв спадщину та те, що ОСОБА_3 подав заяву про прийняття спадщини заявник дізнався 05.08.2019 р. з листа Першої Львівської ДНК. Відтак, звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник - ОСОБА_4 заяву підтримали в повному обсязі, просили таку задовольнити.
Представник заінтересованої особи - Першої Львівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, а тому суд вважає, що справу можна слухати у його відсутності, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов'язки та взаємовідносини сторін.
Заслухавши заявника та його представника, дослідивши заяву з додатками, з'ясувавши дійсні обставини справи, перевіривши та оцінивши надані докази, суд вважає, що заяву слід залишити без розгляду, виходячи з наступних підстав.
Фактичні обставини справи встановлені судом.
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , реєстрація її смерті відбулась у Шевченківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, про що в книзі реєстрації смертей було зроблено відповідний актовий запис №5603 0 та видано свідоцтво про смерть серія НОМЕР_2 .
Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, а саме квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
8 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Третьої Львівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 листопада 2010 року.
Листом №1166/02-14 від 05.08.2019 Перша львівська державна нотаріальна контора повідомила ОСОБА_1 про одержання заяви від 08.07.2019 року про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ; долучення заяви до спадкової справи №560 за 2010 рік. Разом з тим, повідомили про те, що оскільки спадкова справа була заведена на підставі заяви про прийняття спадщини, поданої спадкоємцем першої черги, то спадкування за законом спадкоємцями наступних черг не здійснюється.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Тлумачення частини першої статті 293 ЦПК України свідчить, що суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з метою підтвердження наявності або відсутності таких фактів.
Згідно з частиною шостою статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що «[…] у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».
Таким чином, наявність спадкоємця за заповітом, який звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, унеможливлює розгляд заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання в окремому провадженні, оскільки між сторонами наявний спір про право на спадщину.
Враховуючи, що між сторонами є спір про право, який вирішується в позовному провадженні, а згідно ст. 293 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, заяву слід залишити без розгляду, а також роз'яснити заявнику його право звернутися з даними вимогами в порядку позовного провадження.
Керуючись ст.ст. 293, 294, 353 ЦПК України,
заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;), заінтересована особа - Перша Львівська державна нотаріальна контора (м. Львів, вул. Саксаганського, 6; ЄДРПОУ 02899370) про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без розгляду.
Роз'яснити заявнику право на звернення до суду в порядку позовного провадження.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складений 5 листопада 2019 року.
Суддя І.Р. Волоско