Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області
Справа № 483/1568/19
Провадження № 2/483/630/2019
Іменем України
11 листопада 2019 року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Казанлі Л.І.,
за участю секретаря Гречки С.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадженняцивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Універсальна Біржа «Південь», про визнання угоди дійсною та визнання права власності, -
30 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_2 .. Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що 18 лютого 2002 року між нею та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , розташованого на земельній ділянці площею 0,0875 га.Ця угода була посвідчена Універсальною Біржею «Південь»за № 3114. Обидві сторони виконали всі умови договору - відповідач передав їй у власність зазначене вище домоволодіння, а вона його прийняла та сплатила відповідачеві ціну, обумовлену договором. У теперішній час вона не може зареєструвати за собою право власності на зазначене нерухоме майно, оскільки нотаріус вимагає нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, а зазначений вище договір вважає недійсним. Посилаючись на викладене, а також на те, що питання про відчуження земельної ділянки не було вирішено належним чином, просила визнати дійсним договір купівлі-продажу та визнати за нею право власності на житловий будинок та земельну ділянку, на якій він розташований.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися. Представник позивачки надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій, крім цього, зазначила, що повністю підтримує заявлені вимоги та не заперечує проти заочного розгляду справи. Відповідач будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи у порядку, передбаченому ч. 11 ст. 128 ЦПК України, через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, а також за останнім відомим місцем проживання у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 130 ЦПК України, до суду не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив. Представник третьої особи - Універсальної Біржі «Південь»- в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи третя особа була повідомлена належним чином.
Суд на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивачки і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити заочне рішення.
Дослідивши письмові докази, що є у справі, суд дійшов такого.
18 лютого 2002 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , розташоване на земельній ділянці площею 0,0875 га, який посвідчено Універсальною Біржею «Південь»за № 3114, що підтверджується цим письмовим договором (а. с. 9). Під час укладення угоди сторони дійшли згоди про всі істотні умови цього договору та виконали всі зобов'язання, а саме відповідач передав у власність позивачці продане нерухоме майно, а остання його прийняла та сплатила відповідачеві ціну цього майна, обумовлену угодою, що також підтверджується зазначеним вище договором.
07 березня 2002 року за позивачкою на підставі вказаного договору Миколаївськім міжміським бюро технічної інвентаризації в особі його Очаківської міської філії зареєстроване право приватної власності на житловий будинок, що розташований за вказаною вище адресою, що підтверджується відповідним реєстраційним посвідченням (а. с. 10).
Згідно з державним актом на право приватної власності на землю (а. с. 16), попередній власниці ОСОБА_3 на підставі рішення Очаківської міської Ради народних депутатів №415 від 30 листопада 1993 року було виділено земельну ділянку площею 0,0875 га для обслуговування жилого будинку за вказаною вище адресою.
Спадкоємцем ОСОБА_3 є відповідач ОСОБА_2 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про право на спадщину за законом (а. с. 15).
Згідно з ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» від 10 грудня 1991 року №1956-XII (що застосовувався до даних правовідносин на момент укладення договору), угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. Згідно зі ст. 48 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року № 18/5 та зареєстрованої 07 липня 1994 року за № 152/361, що діяла на час спірних правовідносин, правовстановлюючим документом міг бути договір купівлі-продажу, зареєстрований на біржі.
Зазначена норма закону протирічила діючій на той час ст. 227 ЦК України (1963 р.), згідно з якою договір купівлі-продажу повинен бути нотаріально посвідчений та підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Стаття 16 ЦК України передбачає, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є визнання цього права.
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що на час укладання угоди мала місце суперечність законодавства, та приймаючи до уваги той факт, що підстав нікчемності правочину судом не виявлено, права та інтереси сторін укладений правочин не порушував, а навпаки, сторони після набуття прав на нерухоме майно, в повному обсязі не можуть користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, це є підставою для визнання угоди дійсною.
Відповідно й вимога позивачки про визнання за нею права власності на спірний будинок є обґрунтованою, оскільки це право виникло в неї внаслідок укладення договору купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 30 ЗК України в редакції 1992 року, який діяв на час укладення договору купівлі-продажу, при переході права власності на будівлю та споруду переходило у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності на земельну ділянку, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі.
Як вбачається з договору купівлі-продажу, зміст ст. 30 ЗК України сторонам, що підписали договір, роз'яснено нотаріусом.
Аналізуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що разом із житловим будинкомОСОБА_2 відчужував ОСОБА_1 також земельну ділянку для його обслуговування за цією ж адресою. Обставин, які б вказували, що попередня власниця набула право власності на спірну земельну ділянку неправомірно, або, що на неї, окрім позивачки, претендують інші особи, в суді не встановлено. Таким чином позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Судові витрати суд відносить на рахунок позивачки.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263- 265, 279-284ЦПК України, -
Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди дійсною та визнання права власності- задовольнити повністю.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_1 загальною площею 38,10 кв.м., житловою площею 34,70 кв.м., укладений 18 лютого 2002 року між ОСОБА_1 , з однієї сторони, та ОСОБА_2 , з другої сторони, зареєстрований Універсальною Біржею «Південь»за № 3114.
Визнати за ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) право власності на цілий житловий будинок «А-1», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 38,10 кв.м., житловою площею 34,70 кв.м., а саме: «1-1» - коридор площею 3,40 кв.м., «1-2» - житлова кімната площею 12,30 кв.м., «1-3» - житлова кімната площею 7,40 кв.м., «1-4» - житлова площею 15,10 кв.м., з прилеглими до нього господарськими будівлями та спорудами: літня кухня «Б» саман, сарай «В» саман, погріб-шія «Д» саман, бесідка «Е», сарай «Ж», вбиральня «З», замощення № 2, № 3, № 4, № І.
Визнати за ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) право власності на земельну ділянку площею 0,0875 га, за цільовим призначенням - обслуговування жилого будинку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Судові витрати віднести на рахунок позивачки.
Рішення є заочним і може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач, якому рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене позивачкою та третьою особою шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий: