Справа № 487/5780/19
Провадження № 1-кс/487/6335/19
04.10.2019 року слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , представника скаржника - ОСОБА_3 , слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Миколаєві скаргу представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, -
Представник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 звернувся із скаргою на бездіяльність посадових осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 від 10.07.2019 року, про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 358 КК України слідчим СВ Ширяївського ВП Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 .
Обґрунтовуючи скаргу зазначив, що 10.07.2019 року представник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 направив цінним листом до ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, заяву про вчинення слідчим СВ Ширяївського ВП Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 22.07.2019 року ним було отримано лист від 2.07.2019 року щодо невнесення відомостей до ЄРДР з посиланням на те, що заява не містить достатніх об'єктивних обставин, які могли б свідчить про вчинення службовими особами ГУНП в Одеській області при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018160460000341 кримінальних правопорушень розслідування яких здійснюється ДБР.
В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 вимоги скарги підтримав, просив про її задоволення.
В судовому засіданні слідчий Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Миколаєві ОСОБА_4 запечрував проти задовлення скарги.
Заслухавши пояснення представників, вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Як вбачається з матеріалів скарги, адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 оскаржує рішення начальника Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві від 12.07.2019 року за №05.7/2032-ПЗ про відмову у внесенні до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення.
Так, 10.07.2019 року представник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 направив цінним листом до ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, заяву про вчинення слідчим СВ Ширяївського ВП Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 посилаючись на те, що в провадженні Іванівського районного суду Одеської області перебуває кримінальне провадження №12018160460000341 за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.2 ст. 121 КК України. Під час розгляду кримінального провадження №12018160460000341 відносно ОСОБА_5 та допиту свідка ОСОБА_7 було з'ясовано, що протокол допиту цього свідка, який є офіційним документом та який знаходиться в матеріалах кримінального провадження є підробленим, оскільки містить недостовірну інформацію, не підписувався свідком ОСОБА_7 , допит проводився не слідчим який вказаний у протоколі. Досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018160460000341 за обвинуваченням ОСОБА_5 здійснювалось слідчим СВ Ширяївського ВП Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 . Тому, дії слідчого ОСОБА_6 підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 358 КК України.
Отже, заявник в скарзі посилається на недопустимість доказу - протоколу допиту свідка ОСОБА_7 під час досудового розслідування.
Листом від 12.07.2019 року за №05.7/2032-ПЗ начальника Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_8 , ОСОБА_3 повідомлено, що його заява, в інтересах ОСОБА_5 , розглянута та встановлено відсутність об'єктивних обставин, які свідчать про вчинення службовими особами ГУНП в Одеській області при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018160460000341. Із заяви вбачається, що кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 перебуває на розгляді в суді. У разі якщо під час судового розгляду справи буде встановлено, що докази отримані з порушенням КПК України, то наслідками може бути визнання їх недопустимими доказами. Крім того, заяву ОСОБА_5 не підтримав, оскільки не підписав. Роз'яснено порядок оскарження у разі незгоди з прийнятим рішенням.
На теперішній час кримінальне провадження №12018160460000341 за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.2 ст. 121 КК України перебуває на розгляді в суді, яким здійснюється судовий розгляд справи, тому слідчий суддя, у даному випадку, позбавлений можливості давати оцінку допустимості доказів.
Відповідно до ст.. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
Окрім того, оцінка дотримання вимог КПК України, тобто допустимості та належності доказів надається саме судом при розгляді кримінального провадження по суті пред'явленого обвинувачення, відповідно до ст. 86,87, 89, 94 КПК України
Згідно ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Відповідно до п. 1.2 Розділу ІІ Положення «Про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань» відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України.
Також, слідчий суддя, враховуючи ч. 1 ст. 2, ст. 11 КК України, вважає, що в заяві про злочин мають бути вказані фактичні дані про вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить ознаки складу злочину та наявність даних відомостей має бути критерієм внесення заяви про злочин до ЄРДР.
Критерієм, що дає змогу вважати заяву про злочин такою, що підлягає внесенню до ЄРДР, є наявність в ній об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину.
Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що внесення відомостей про злочин до ЄРДР по заяві, в якій відсутні ознаки складу злочину є недопустимим, а тому відмова у внесені відомостей до ЄРДР була винесена законно та обґрунтовано, тому в задоволення скарги представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 щодо внесення відомостей до ЄРДР слід відмовити.
Керуючись статтями 303-307 КПК України
В задоволенні скарги представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР - відмовити.
Ухвала остаточна і не підлягає оскарженню.
Слідчий суддя: ОСОБА_1