Справа № 367/3865/19
Провадження по справі № 1-кп/367/410/2019
11 листопада 2019 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
з участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області кримінальне провадженні по обвинуваченню:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Привітів Любарського району Житомирської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, військовозобов'язаного, проходить військову службу в в/ч НОМЕР_1 (водій евакуаційного взводу), має на утриманні малолітню дочку, учасника бойових дій, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого;
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,-
встановив:
06.11.2017 року ОСОБА_6 приблизно о 13 год. 00 хв., з метою реалізації свого злочинного умислу направленого на незаконне заволодіння транспортним засобом марки «Nissan Primera», д.н.з. НОМЕР_2 , 2006 року випуску, власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_7 , попередньо ввівши в оману раніше незнайомого йому водія таксі ОСОБА_8 , і не повідомляючи останнього про свій злочинний умисел, разом з ОСОБА_8 на автомобілі марки «Opel Omega» д.н.з. НОМЕР_3 приїхав до будинку АДРЕСА_2 .
Розуміючи неправомірність своїх діянь та не маючи дозволу власника автомобіля на право керування та розпорядження транспортним засобом марки «Nissan Primera», д.н.з. НОМЕР_4 , 2006 року випуску, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, з корисливих мотивів з метою незаконного збагачення, таємно, скориставшись тим, що замок водійських дверей був відчинений, проник до салону автомобіля та намагався його завести, однак не зміг це зробити у зв'язку з технічною несправністю даного автомобіля.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_6 під приводом того, що даний автомобіль є технічно несправним та належить йому, запропонував ОСОБА_8 за грошову винагороду відбуксирувати автомобіль марки «Nissan Primera», д.н.з. НОМЕР_4 , 2006 року випуску до м. Києва, на що ОСОБА_8 погодився.
На виконання зазначеної домовленості ОСОБА_8 , будучи переконаним, що власником автомобіля марки «Nissan Primera», д.н.з. НОМЕР_4 є ОСОБА_6 , знаходячись за адресою: м. Буча, вул. Енергетиків, 4, за допомогою буксирувального тросу приєднав автомобіль марки «Nissan Primera», д.н.з. НОМЕР_4 до автомобіля марки «Opel Omega» д.н.з. НОМЕР_3 .
Відбуксирувавши автомобіль марки «Nissan Primera», д.н.з. НОМЕР_4 до будинку № 10/8, що по вул. Кирпоноса в м. Києві, ОСОБА_6 припаркував його у дворі вказаного будинку.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в скоєному злочині визнав повністю, підтвердив обставини скоєння ним кримінального правопорушення викладені в обвинувальному акті. Показав, що 06.11.2017 року близько 13 год. 00 хв. він знаходився в м. Буча по вул. Енергетиків 4 та побачив автомобіль марки «Nissan Primera», д.н.з НОМЕР_4 . Він подумав, що автомобіль покинутий та зателефонував в службу таксі, щоб відбуксирувати його. По приїзду таксиста він попросив останнього відбуксирувати автомобіль. Таксист спитав чи його (обвинуваченого) автомобіль, на що ОСОБА_6 відповів ствердно. Після цього таксист разом з ним відбуксирував вказаний автомобіль в м. Київ, а саме на вул. Кірпоноса 10/8. Наступного дня він поїхав в м. Бучу, і на вул. Енергетиків, 4 буд. 9 (де він винаймав житло) його зустріли працівники поліцій, яким обвинувачений у всьому зізнався. Вказав, що автомобіль «Nissan Primera» був закиданий листям, у нього були ржаві диски, в салоні стирчали дроти.
У вчиненому ОСОБА_6 щиро кається. Просить його суворо не карати, стверджує, що більше не стане на злочинний шлях. Цивільний позов потерпілого не визнав.
В зв'язку з тим, що обвинувачений повністю визнав свою вину, не оспорює докази зібрані по провадженню, відповідно до ст. 349 КПК України, зі згоди всіх учасників процесу, інші докази по провадженню суд не досліджує.
Органом досудового слідства дії обвинуваченого правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 289 КК України, як умисні протиправні дії, що виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом. Суд вважає таку кваліфікацію дій обвинуваченого вірною.
Обираючи міру покарання, суд враховує характер і ступень суспільної небезпечності скоєного, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, особу обвинуваченого та те, що він скоїв злочин середньої тяжкості.
Як особа, обвинувачений ОСОБА_6 за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, являється учасником бойових дій, має на утриманні малолітню дитину, має поранення пов'язане з проходженням військової служби.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 суд знаходить щире каяття в скоєнні злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 судом не встановлено.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому можливо призначити покарання ОСОБА_6 у вигляді штрафу.
Суд вважає, що дане покарання у відповідності до ч. 2 ст. 65 КК України є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів.
По провадженню потерпілим заявлено цивільний позов щодо стягнення з обвинуваченого 34 223 грн.73 коп. завданої матеріальної шкоди, 50 000 грн. 00 коп. завданої моральної шкоди та 13 200 грн. витрат пов'язаних з отримання правової допомоги. Суд залишає без розгляду даний цивільний позов в порядку ст. 326 КПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання потерпілого та його представника, які були повідомлені належним чином, про що маються їх підписи в матеріалах кримінального провадження.
По даній справі понесені судові витрати, які складаються із вартості проведеної експертизи. Зазначені судові витрати суд відшкодовує за рахунок обвинуваченого.
Речовими доказами суд розпоряджається відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 у вигляді особистого зобов'язання суд скасовує.
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України суд,-
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України та призначити йому покарання по цій статті у вигляді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.
Цивільний позов залишити без розгляду.
Стягнути із ОСОБА_6 на користь держави за проведення судової експертизи 593 (п'ятсот дев'яносто три) грн. 22 коп.
Речові докази по провадженню: мобільний телефон марки Lenovo А 916 іmeі: НОМЕР_5 , повернути власнику - ОСОБА_8 ; мобільний телефон марки «Samsung j 5» imei 1: НОМЕР_6 , imei 2: НОМЕР_7 , повернути власнику - ОСОБА_9 ; мобільний телефон марки «Samsung GTI-18552» imei 1: НОМЕР_8 , imei 2: НОМЕР_8 з сім-картою оператора мобільного зв'язку «Лайфсел» номер НОМЕР_9 , повернути власнику - ОСОБА_6 .
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 у вигляді особистого зобов'язання суд скасовує.
На вирок до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд може бути подано апеляцію на протязі 30 днів із моменту проголошення вироку.
Суддя: ОСОБА_1